Страсбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Страсбу́рг
Strasbourg
Країна Франція Франція
Регіон Ельзас 

Департамент

Нижній Рейн 
Округ Страсбур-Віль
Код INSEE 67482
Поштові індекси 67000, 67100, 67200
Координати 48°35′04″ пн. ш. 7°44′55″ сх. д. / 48.584445° пн. ш. 7.748612° сх. д. / 48.584445; 7.748612Координати: 48°35′04″ пн. ш. 7°44′55″ сх. д. / 48.584445° пн. ш. 7.748612° сх. д. / 48.584445; 7.748612
Висота 132 - 151 м.н.р.м.
Площа 78,26 км²
Населення 272 222 (2011-01-01)
Густота 3478,43 ос./км²
Розташування
Страсбург (Франція)
Страсбург
Влада
Мер
Мандат
Roland Ries
2008 - 2014
Офіційна сторінка 

Страсбу́рг (фр. Strasbourg, /stʀazbuʀ/, нім. Straßburg, ельзаською: Strossburi) — місто та муніципалітет у Франції, адміністративний центр регіону Ельзас та департаменту Нижній Рейн. Населення — 272 222 осіб (2011)[1]. Населення метрополії наближається до 700 000 (2006 рік).

У Страсбурзі знаходяться, серед інших організацій, Рада Європи, Європейський суд з прав людини, Європейська аудіовізуальна обсерваторія, а також Європейський Парламент (хоча сесії Парламенту відбуваються також і у Брюселі).

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 400 км на схід від Парижа. Місто розташоване на кордоні з Німеччиною.

Absolute cathedrale vue quais 01.JPG

Страсбург — важливий центр виробництва, вузол автомобільного, залізничного та річкового сполучення. Порт Страсбура другий за розмірами на Рейні після німецького Дуйсбурга (Duisburg). У місті знаходиться Центральна Комісія з Навігації на Рейні.

Історичний центр Страсбура, Великий Острів (Grande Île), вважається світовою спадщиною, внесений у відповідний перелік ЮНЕСКО у 1988 році.

Етимологія[ред.ред. код]

Французька нині назва міста походить від німецької та означає «Місто (на перехресті) доріг». Перша частина слова, Страс- (німецьке Штрасе, Straße/Strasse) означає «вулиця», а -бур (-bour, німецькою -burg) — «місто, містечко, фортеця, укріплення».

Географічне положення[ред.ред. код]

Діаграма: Клімат Страсбурга

Страсбург розташований на річці Ілль (Ill), у тому місці, де вона впадає до Рейну на кордоні з Німеччиною. Німецьке місто на протилежному березі Рейну — Кель (Kehl). Страсбург розташований у долині Рейну, приблизно у 20км. на схід від гір (Vosges Mountains) та 25 км на захід від так званого Чорного лісу. Таким чином, місто захищене цими природними перешкодами від вітрів. Температура повітря влітку може бути надзвичайно високою. Нестача природної вентиляції робить атмосферу Страсбурга однією з найбільш забруднених у Франції, хоча поступове зниження кількості підприємств важкої промисловості та регулювання руху автомобільного транспорту у місті і навколо нього дає свої результати.

Історія[ред.ред. код]

На місті сучасного Страсбурга Римляни заснували військове укріплення та назвали його Арґенторатум (Argentoratum). Це укріплення тоді було у складі Римської провінції Верхня Германія, Germania Superior. Уперше назва міста згадується у 12 році до нашої ери; у 1988 році Страсбург святкував ювілей — 2000 років. Починаючи з 4 століття у Страсбурзі знаходиться Архієпископ Страсбурга.

Алемани тут билися проти Римської Імперії у 357 році. Вони були розбиті Юліаном, пізніше — Римським Імператором; алеманський король Хонодомаріус (Chonodomarius) потрапив до полону. 2 січня 366 року алемани перейшли у великій кількості вкритий кригою Рейн та потрапили до Римської Імперії. На початку 5 століття алемани завоювали землі та осіли на території сучасних Ельзасу та більшої частини Швейцарії.

У 5 столітті місто послідовно належало алеманам, гунам та франкам, які називали його Стратісбургум (Stratisburgum), Стратебургум (Strateburgus), потім Штрасбург (Straßburg). У 842 році тут мала місце Страсбурзька присяга, текст на трьох мовах, що мав, окрім латинської та німецької, і французький варіант — один із найстаріших текстів цією мовою. Великий комерційний центр — Страсбург — у 923 році опинився у складі Священної Римської Імперії, у провінції Герцогство Лотарингія, під владою місцевого герцога та, опосередковано, короля Анрі І. Рання історія міста пов'язана також із конфліктом між місцевим архієпископом та жителями Страсбурга. Після битви при Обергаузберзі (Oberhausbergen) жителі перемогли; у 1262 році король Філіп Швабський дарував Страсбургу статус Вільного Міста Імперії, чи Імперського Міста.

Революція 1332 року призвела до утворення місцевого самоврядування; Страсбург проголосив себе вільною Республікою. Смертоносна чума 1348 року принесла чимало збитків. Слідом за нею, 14 лютого 1349 року відбулося массове насилля над євреями. То був один з найбільших погромів у передсучасній історії: від 2500 до 3000 євреїв були публічно страчені (спалені), а попіл розвіяли за межами міста. [1] До кінця 18 століття єврям заборонялося з'являтися у місті після десятої години вечора. Про час, коли їм треба було покинути місто, нагадували герольди (оповісники) за допомогою валторни (Ґрюсельгорн, Grüselhorn). У наші часи дзвін Собору традиційно продовжує сповіщати жителів увечері.

Місто та старовинний головний Собор (Straßburger Münster, Cathédrale de Strasbourg) 1493 року.

Релігія у Страсбурзі. Під владою Німеччини та Франції[ред.ред. код]

Головний Собор міста Страсбург, Straßburger Münster, почали будувати ще у 12 столітті, а добудували у 1439 році. На той час це була найвища будівля у світі, випередивши Піраміду Хеопса. У 1520-х роках, під час протестантської Реформації, місто охоче прийняло вчення Мартіна Лютера. Його послідовники згодом заснували у Страсбурзі Університет. Боротьба протестантів з іконами спричинила чимало збитків місцевим церквам та монастирям. Страсбург став осередком книговидання, друкарської справи у Священній Римській Імперії. Вплив цієї держави — як інтелектуальний, так і політичний — сприяв закріпленню протестантської течії, основної на той час у південно-західній Німеччині. Разом із чотирма іншими вільними містами Страсбург утворив так звану «конфесію чотирьох міст», confessio tetrapolitana.

Після Конституційної Реформи на початку 16 століття та заснування Імперських Округів, Страсбург опинився у окрузі Верхній Рейн (Upper Rhenish Circle). Це були землі на південному заході Імперії.

Вільне місто Страсбург залишалося нейтральним протягом Тридцятирічної війни. У вересні 1681 року місто було захоплене королем Франції Людовиком XIV. Але політика релігійної нетерпимості, що сприяла втечі багатьох протестантів із Франції після скасування Нантського закону 1598 року і прийняття Закону Фонтенбло (Édit de Fontainebleau) 1685 року, не поширювалася на Страсбург та Ельзас. Та все одно Собор Страсбура забрали в лютеранців та передали у керівництво Римській Католицькій Церкві. Німецький Лютеранський університет зберігся до часів Французької Революції. Студентами цього навчального закладу були Йоганн Ґете та Йоганн Готфрід Гердер.

Під час обіду, влаштованого мером Фредеріком де Дітрихом (Mayor Frédéric de Dietrich) 25 квітня 1792 року, Клод Жозеф Руже де Ліль (Claude Joseph Rouget de Lisle) написав «Марсельєзу» (La Marseillaise). Статус Страсбурга як вільного міста був анульований під час Французької Революції. Фанатичні якобінці, а саме Ойлогіус Шнайдер (Eulogius Schneider), правили містом залізною рукою, поки їх не скинув із владних посад Максиміліан Робесп'єр. Протягом їхнього правління велику кількість соборів і монастирів було зруйновано або суттєво пошкоджено. Головний Собор втратив сотні своїх скульптурних композицій, які пізніше (у 19 столітті) були замінені на копії. Башта вціліла: жителі Страсбурга одягнули на неї велетенський Фрігійський ковпак.

Німецька мапа Страсбурга у 1888 як частини Німецької Імперії

Зі зростанням виробництва та торгівлі, населення міста потроїлося у 19 столітті та сягнуло 150000 осіб. Під час Франко-Прусської війни та Облоги Страсбурга місто зазнало значних пошкоджень від Прусської армії. 24 серпня 1870 року згорів один із музеїв міста. Те ж сталося і з Муніципальною Бібліотекою із унікальною колекцією середньовічних рукописів, що містилася у колишньому Домініканському Соборі готичного стилю. Були втрачені рідкісні книжки епохи Відродження та Римські артефакти. У 1871 році, по завершенню війни, місто увійшло до новоствореної Німецької Імперії як частина області Ельзас-Лотарингія (Reichsland Elsaß-Lothringen), згідно із Франкфуртською Угодою, без проведення референдуму. Як частина Німецької Імперії, Страсбург відновили, побудували Нове Місто (Neue Stadt) із новим музеєм та новою бібліотекою. Страсбурзький Університет, заснований у 1567 році, суттєво втратив свої позиції під час Французької Революції через німецьке походження, відкрився знову у 1872 році. Після поразки Німеччини у Першій Світовій війні Страсбург став столицею республіки Ельзас-Лотарингія, але невдовзі місто опинилося під контролем Франції.

Демографія[ред.ред. код]

Метрополія Страсбурга має близько 700 000 жителів, тоді як Єврорегіон нараховує вже 868 000 жителів.[2]

1684 1789 1851 1871 1910 1921 1936 1946 1954 1962 1968 1975 1982 1990 1999 2004
22 000 49 943 75 565 85 654 178 891 166 767 193 119 175 515 200 921 228 971 249 396 253 384 248 712 252 338 264 115 273 100


Краєвид з тераси Палацу Роан (Palais Rohan).

Культура, наука, освіта[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

2010 року серед 189 412 осіб працездатного віку (15-64 років) 127 824 були активними, 61 588 — неактивними (показник активності 67,5%, у 1999 році було 64,5%). З 127 824 активних мешканців працювали 106 934 особи (54 244 чоловіки та 52 690 жінок), безробітними було 20 890 (10 649 чоловіків та 10 241 жінк). Серед 61 588 неактивних 34 226 осіб було учнями чи студентами, 9898 — пенсіонерами, 17464 були неактивними з інших причин[3].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 110329 оподаткованих домогосподарств у яких проживали 238891,5 особи, медіана доходів виносила 16 659 євро на одного особоспоживача[4]

Уродженці[ред.ред. код]

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]

Rose des vents Оберосберген Рейшстет, Суффельвеєрсайм, Оенайм, Бішайм, Шильтігайм Ла-Ванцено Rose des vents
Екбольсайм N Кель
W    Страсбург    E
S
Ленгольсайм, Оствальд Ількірш-Граффенстаден, Ешо

Галерея зображень[ред.ред. код]

Вид на «Криті мости» з трьома вежами колишніх міських укріплень (четверта прихована ліворуч за деревами). Між двома правими вежами видно собор

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

В адміністративному відношенні місто є окремим округом департаменту Нижній Рейн — Страсбур-Віль. Він в свою чергу поділяється на 10 кантонів:

Кантон Площа,
км²
Населення,
осіб
Страсбур-1 - 23756
Страсбур-2 - 21362
Страсбур-3 - 24893
Страсбур-4 - 20756
Страсбур-5 - 22402
Страсбур-6 - 42549
Страсбур-7 - 25533
Страсбур-8 - 25518
Страсбур-9 - 31331
Страсбур-10 - 26015

Міста-побратими[ред.ред. код]

Страсбург має особливі, братерські, стосунки з такими містами світу:

Посилання[ред.ред. код]

Собор Страсбурга над Старим містом. Будівлі Старого Міста на передньому плані.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Кількість населення у 2011 році». INSEE. Процитовано 28 вересня 2014. (фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. «Base chiffres clés : emploi - population active 2010» [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013.  (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  4. «Revenus fiscaux des ménages en 2010» [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013.  Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.