Крістіан фон Ґмелін
| Крістіан фон Ґмелін | |
|---|---|
| нім. Christian von Gmelin | |
 | |
| Народився |
23 січня 1750[1] Тюбінген, Німеччина[1] |
| Помер |
6 червня 1823[1] (73 роки) Людвігсбург, Штутгарт, Баден-Вюртемберг[1] |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | правник, викладач університету |
| Alma mater | Тюбінгенський університет |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Тюбінгенський університет |
| Батько | Йоганн Ґеорґ Ґмелін |
| Брати, сестри | Eberhard Gmelind |
Крістіан Ґмелін, від 1808 року фон Ґмелін, (23 січня 1750, Тюбінґен — 6 червня 1823, Людвіґсбурґ) — німецький вчений-юрист.
Життєпис[ред. | ред. код]
Крістіан Ґмелін народився 23 січня 1750 року як син Йогана Ґеорґа Ґмеліна. Він навчався в Тюбінґенському університеті і був призначений судовим адвокатом у 1769 році. Одночасно йому було дозволено давати приватні лекції з цивільного права. Впродовж наступних трьох років, як приватний репетитор, він помагав здобути юридичну освіту дворянському хлопцеві, одночасно продовжуючи самоосвіту. У 1773 році він повернувся до лекцій у Тюбінґенському університеті, де також отримав ступінь доктора права. Потім він став таємним радником в університеті Ерлянґена. Тепер він також став професором права, а саме, історії правознавства.
У 1777 році він став почесним членом Великокняжого інституту моралі та образотворчого мистецтва в Ерлянґені, а наступного року отримав ступінь доктора філософії в університеті. На початку 1781 року він повернувся до Тюбінґена як повний професор права. Моріц Ґмелін описує Крістіана фон Ґмеліна не як «одностороннього спеціаліста», а як «людину з різносторонньою освітою», що приваблювало студентів з інших країн до Тюбінґенського університету. У 1808 році він був нагороджений лицарським хрестом ордена цивільних заслуг, який прирівнювався до набуттія особистого дворянства[2].
У жовтні 1774 року він одружився з Шарлоттою фон Шлюмбах. У них було четверо дітей.
В останні двадцять років свого життя фон Ґмелін страждав від хвороб, після неодноразових прохань йому було надано відставку в 1822 році. Під час візиту одного з його синів він врешті помер 6 червня 1823 року в Людвіґсбурзі у віці 73 років.
Щоб відрізнити його від однойменного двоюрідного брата ( Крістіана Ґотліба Ґмеліна ), Крістіана фон Ґмеліна в університеті називали «Ґмелін-пандектист», а Крістіана Ґотліба — «Ґмелін-криміналіст».
Література[ред. | ред. код]
- Моріц Ґмелін. Генеалогічне дерево родини Ґмелінів. — Браун, Карлсруе, 1877. — 89 с.
- Christian von Gmelin in Neuer Nekrolog der Deutschen[de], 1. Jahrgang, 1823, 2. Heft. Ilmenau 1824. S. 514 f.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #100873006 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch des Königreichs Württemberg 1809/1810, S. 29.
|
