Кубікуларій
Кубікуларій (лат. cubicularius, ср.-грец. κουβικουλάριος) — титул євнухів-камергерів імператорського палацу в пізній Римській імперії та у Візантії. Жіноча версія, що використовується для фрейлін імператриць — кубикуларія (ср.-грец. κουβικουλαρία ср.-грец. κουβικουλαρία).
Історія[ред. | ред. код]
Назва титулу походить від їхньої служби в кубікулі — імператорській «священній спальні». Наприкінці римського періоду кубикуларії були численні: відповідно до Івана Малала, почет імператриці Феодори налічував 4000 патрицій і кубикуларіїв[1]. Вони перебували під командуванням препозиту священної опочивальні та секретаря священної опочивальні, тоді як інші палацові слуги були підпорядковані військовому священному палацу або магістру оффіцій[2]. Існували також спеціальні кубикуларії для імператриці (іноді включаючи жінок кубикуларій). Також ця посада була введена до римської церкви, ймовірно, за папи Лева I[1].
Відігравали дуже важливу роль у Візантії, займаючи вищі палацові пости, такі як паракімомен або домістик столу[en], а також служили на постах у центральних фінансових департаментах як адміністратори провінцій, а іноді навіть як генерали.[1]
Поступово, у VII—VIII століттях, євнухи власне імператорської спальні (по-грецьки відомі як [βασιλικὸς] κοιτῶν, [василікос] кітон) були відокремлені від інших кубікуларіїв і виділені як китоніті (κοιτωνῖται). У той же час імператорський гардероб (василікон вестиаріон[en]) та його посадові особи також стали окремим департаментом під проводом протовестіарію[1][2]. Решта продовжувала називатися «кувікулярії ту кувукліон» (κουβικουλάριοι τοῦ κουβουκλείου) і керувалася препозитом (грец. πραιπόσιτος τοῦ εὐσεβεστάτου κοιτῶνος, препоситос ту ефсебестату китонос по-грецьки), головним помічником якого був приміцеріусом (πριμηκήριος τοῦ κουβουκλείου [3] Зрештою, кубикуларії були розформовані, але неясно, коли: Микола Ікономідіс говорить про другу половину XI століття, але Родольф Гійан[fr] вважає, що кубикуларії існували до початку XIII століття.
До IX століття, крім загального використання, що означає палацового слугу-євнуха, кубікуларій також набув формальнішого значення як звання або титул у візантійській палацовій ієрархії: згідно з Кліторологією 899 року, ранг кубікуларій був другим найнижчим з тих, що відведені для спатарокубікуларія[en] і до ніпсистіарію[en]. Згідно з Кліторологією, відмітними знаками рангу були комісіон (верхній плащ, схожий на пенулу), облямований пурпуром, і парагаудіон (туніка)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г (Каждан, 1991).
- ↑ а б (Бьюри, 1911).
- ↑ а б (Бьюри, 1911).
Література[ред. | ред. код]
- Бьюри, Джон Багнелл. Императорская административная система девятого века — с пересмотренным текстом Клиторология Филофея. — Лондон : Опубликовано для Британской академии Генри Фроуде, издательство Оксфордского университета, 1911.
- Александр Каждан (1991). «Кубикуларий» в Каждане Александре (ред.). Оксфордский словарь Византии. Оксфорд и Нью-Йорк: издательство Оксфордского университета. стр. 1154. ISBN 0-19-504652-8
