Куліков Данило Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Данило Куліков
Особисті дані
Народження 24 червня 1998(1998-06-24) (25 років)
  Москва, Росія
Зріст 178 см
Вага 66 кг
Громадянство  Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Локомотив» (Москва)
Номер 69
Юнацькі клуби
2005–2008
2008–2018
Росія «Приаліт» (Реутов)
Росія «Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2017– Росія «Локомотив» (Москва) 21 (0)
2018–2019   Росія «Локомотив» (Казанка) 42 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 лютого 2021.

Данило Михайлович Куліков (рос. Даниил Михайлович Куликов, нар. 24 червня 1998, Москва) — російський футболіст, півзахисник клубу «Локомотив» (Москва).

Виступав, зокрема, за клуб «Локомотив» (Казанка)».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в Москві. Проживав в підмосковному Реутові біля стадіону «Старт». Футболом починав займатися у футбольній школі клубу «Приаліт». Потім перейшов в академію московського «Локомотива»[1].

У березні 2016 дебютував в молодіжній першості Росії. У матчі 19-го туру в Грозному проти «Терека» (0:1) вийшов на заміну на 72-й хвилині замість Олександра Довбні[2]. За підсумками сезону 2015/16 «залізничники» стали переможцями молодіжної першості[3].

19 липня 2017 дебютував у першості ПФЛ у складі «Казанки». У першому турі сезону 2017/18 вийшов в стартовому складі на гру проти клубу «Знамя Труда» (7:0) [4].

В кінці жовтня 2018 вперше вийшов у складі «Локомотива» — у грі 1/8 фіналу кубка Росії проти «Єнісея» (4:1). З'явився на поле замінивши на 64-й хвилині Антона Міранчука[5].

13 квітня 2019 забив свій перший гол на професійному рівні. На 72-й хвилині гри проти «Мурома» з пенальті довершив розгром суперника (5:0)[6].

18 жовтня 2019 роки зіграв перший матч у Прем'єр-лізі. У гостьовій зустрічі з «Ахматом» на 32-й хвилині замінив травмованого Луку Джорджевича[7].

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

В кінці серпня 2018 року був викликаний в збірну Росії до 20 років на вересневі товариські ігри проти збірної Хорватії[8], однак в обох зустрічах залишився на лаві запасних.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Захоплюється риболовлею, з музики віддає перевагу репу[1].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2017–18 Росія «Локомотив» (Казанка)» 23 0 - - - - - - 23 0
2018–19 16 1 - - - - - - 16 1
2019–20 3 0 - - - - - - 3 0
2018–19 Росія «Локомотив» (Москва) ПЛ 0 0 КІ 1 0 ЛЧ 0 0 СКР 0 0 1 0
2019–20 ПЛ 3 0 КІ 1 0 ЛЧ 1 0 СКР 0 0 5 0
Усього за кар'єру 45 1 2 0 1 0 - - 48 1

Досягнення[ред. | ред. код]

Локомотив[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Корж Иван. (3 листопада 2017). «Хочу взять что-то из арсенала Денисова и Ману» (рос.). fclm.ru. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  2. Терек 1 – 0 Локомотив (рос.). premierliga.ru. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  3. «Локомотив» — чемпион молодежного первенства России по футболу 2015/16 (рос.). gazeta.ru. 20 травня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  4. «Знамя Труда» — «Казанка» (0:7). 19 июля 2017 (рос.). sportbox.ru. 19 липня 2017. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  5. Локомотив 4 – 1 Енисей (рос.). premierliga.ru. 31 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  6. «Казанка» — «Муром» (5:0). 13 апреля 2019 (рос.). sportbox.ru. 19 липня 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  7. Локомотив 0 – 2 Ахмат (рос.). premierliga.ru. 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  8. Все сборники «Локомотива» (рос.). fclm.ru. 30 серпня 2018. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 20 лютого 2021.
  9. Даниил КУЛИКОВ. Профиль на официальном сайте ФК «Локомотив» (рос.). fclm.ru. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 20 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]