Куценко Олексій Олександрович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Олексій Куценко Куценко Олексій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1 вересня 1990 м. Житомир, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
16 березня 2022 (31 рік) (загинув у ході російського вторгнення в Україну) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олексій Олександрович Куценко — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 вересня 1990 року в м. Житомирі. Закінчив Житомирську загальноосвітню школу № 28. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну військову службу ніс у складі 95-тої окремої десантно-штурмової бригади.
Загинув 16 березня 2022 року у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Похований 23 березня 2022 року на Смолянському військовому кладовищі у м. Житомирі[1].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишилася дружина та маленький син.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Суспільне (26 березня 2022). Житомирщина прощається зі своїми героями-оборонцями. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 16 вересня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 5 квітня 2022 року № 214/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |