Лекгер Дмитро Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лекгер Дмитро Миколайович
Народився 25 грудня 1896 (6 січня 1897)
Красноуфімськ, Пермська губернія, Російська імперія
Помер 11 травня 1980(1980-05-11) (83 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Янівський цвинтар
Діяльність скрипаль, музичний педагог
Alma mater Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Заклад Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка, Єреванська державна консерваторія імені Комітаса, Музичне училище ім. Романоса Мелікянаd і Єреванська школа імені Чайковськогоd
Нагороди
медаль «За трудову доблесть»

Дмитро́ Микола́йович Ле́кгер (нар. 25 грудня 1896 (6 січня 1897)(18970106), Красноуфімськ — пом. 11 травня 1980, Львів) — український скрипаль і музичний педагог, професор Львівської консерваторії. Один із корифеїв львівської скрипкової школи.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Дмитро Миколайович Лекгер народився 25 грудня 1896 (6 січня 1897)(18970106)[1] в місті Красноуфімськ[2] (Росія). За походженням німець, хоча за паспортом значився росіянином.

Після смерті батька його родина переїхала до Полтави, де Дмитро навчався одночасно в реальному та музичному училищах. Його вчителем по класу скрипки був відомий педагог Яков Гегнер, учень знаменитого Леопольда Ауера. Згодом родина переїхала до Москви, де Дмитро бере уроки скрипки у професора Михайла Преса, учня відомого педагога Івана Гржималі.

1913 року через хворобу легенів Дмитра родина переїхала на південь і юний скрипаль успішно складає вступні іспити в Одеську консерваторію (курс чеського скрипаля професора Франтішека Ступки). Під час навчання він виступав як соліст, грав у симфонічному оркестрі.

1917 року після закінчення Одеської консерваторії працює солістом та концертмейстером Ялтинського симфонічного оркестру.

1918 року — працює в Батумі. 1920 року переїхав до Владикавказу, де викладає в так званій «Народній консерваторії», одночасно викладає в музичному училищі в Кутаїсі, виступає з концертами, гастролює.

1927—1944 — працює в Єреванській консерваторії. Звання професора йому присвоєно 1934 року.

1948—1973 — викладав у Львівській консерваторії: завідувач кафедрою струнних, духових і народних інструментів.

Вів спеціальний клас скрипки. Розробляв методи викладання гри на скрипці.

Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» та ін.

Пішов з життя 11 травня 1980 року у Львові. Похований на Янівському цвинтарі.

Учні[ред. | ред. код]

Серед його учнів: Богдан Каськів, Артур Микитка, Сурен Кочарян, Рубен Степанян, Григорій Богданян, Карен Костанян, Сергій Євдокимов, Зоя Петросян, Ірина Мартиросян, Георгій Павлій, Олександра Деркач, Діна Москвіт-Савко, Любов Чайковська, Ореста Ванькович-Когут, Людмила Мізюк, Наталія Пославська, Лілія Онищенко, Тетяна Шуп'яна та ін.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Методичні етюди для скрипки», К., 1954.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Дмитро Лекгер — корифей львівської скрипкової школи // Праці наукознавчої комісії. — НТШ, 1996. — с. 360
  2. Учені вузів Української РСР / В. М Попов та ін. — К.: Видавництво Київського університету, 1968. — с. 255

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]