Лемент на смерть Леонтія Карповича

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лемент на смерть Леонтія Карповича
Титульна сторінка «Лементу на смерть Леонтія Карповича», невідомий автор, 1620 рік.
Жанр елегія
Мова староукраїнська
Написано 1620
Опубліковано 1620

«Лемент на смерть Леонтія Карповича», «Лямент у света убогих на жалосное преставление святолюбивого… отца Леонтия Карповича» — твір східнослов'янської літератури XVII століття, вірш, написаний невідомим автором (за іншими данними Мелетія Смотрицкого[1]) та опублікований друкарнею Віленського братства наприкінці 1620 року.

Опис[ред. | ред. код]

Присвячений пам'яті церковно-релігійного діяча та письменника-полеміста епохи контрреформації Леонтія Карповича. Він складається з «ляменту» — плачу за померлим та монологу-втіхи від імені Леонтія православному населенню Вільні, де він жив і працював. Твір — елегія та похвала. Траур смерті Леонтія переростає у вірш, що прославляє його як людину високих моральних якостей, активного, мужнього та самовідданого борця за віру своїх предків. Автор представляє образ головного героя в дусі біографічної літератури й підносить його до рівня ідеального християнського святого.

Завершальна частина «Лементу» має чіткий публіцистичний та дидактичний характер: поет від імені померлого закликає жити чесно і шляхетно, зберігати національні та релігійні традиції свого народу. За загальним напрямом, поема наближається до творів полемічної літератури.

Твору притаманна глибока емоційність та прониклива лірика, яскрава, поетична та образна мова. У ньому є деякі особливості бароко: контраст (поєднання піднесеного та побутового, книжкового стилю з живою українською мовою), образи античної та біблійної міфології, типові барокові епітети, метафори та порівняння. Написаний у 13-складному вірші з чіткою схильністю до тонування, що виявляється у помітній хореїчній основі.

Література[ред. | ред. код]

  1. Антологія української поезії. Т. Перший. Київ: Дніпро. 1984. с. 106.