Вільнюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільнюс
лит. Vilnius
Герб Прапор
Герб Вільнюса
Вільнюслит.  Vilnius
Розташування міста Вільнюслит.  Vilnius
Основні дані
Країна Литва
Статус міста 1387
Населення 527 930 осіб (2013)
Площа міста 401 км²
Густота населення 1378 осіб/км²
Поштові індекси 10001-14199
Телефонний код +370 5
Географічні координати 54°41′ пн. ш. 25°17′ сх. д. / 54.683° пн. ш. 25.283° сх. д. / 54.683; 25.283
Часовий пояс +2
Поділ міста 21 староство
Міська влада
Веб-сторінка www.vilnius.lt
Мер міста Артурас Зуокас з 2011 року

Вільнюс (лит. Vilnius, до 1939 Вільно, пол. Wilno, староукр. Вильна[1] (Вільна)) — столиця Литви і найбільше місто країни, розташований на р. Няріс. 527 930 мешканців (2013 р.).

Назва[ред.ред. код]

Назва (лит. Vilnius, білорус. Вільня), більш українська назва — Вільне, походить від назви річки Вільня (лит., на якій стоїть місто).

У стародавніх історичних письменах переважає назва Вільня, Wilna, Vilna. У пам'ятках писемності, починаючи з XIV ст., використовується форма Wilno, Vilno та інші назви. У литовських пам'ятках писемності 1595, 1600, 1653 та пізніших років трапляється варіант Vilnius.

Населення[ред.ред. код]

У 2003 році загальна кількість населення становила 541 600 осіб.

Згідно з даними перепису 2001 року, 57,8% населення Вільнюса становили литовці, 18,7% поляків, 14% росіян, 4% білорусів, та 0,5% євреїв.

Місто здавна було багатонаціональним, до того ж, історично склалося так, що литовці часто складали його меншість. Так, згідно з даними перепису населення 1897 року, серед 154 632 жителів було 61 847 (40,0%) євреїв, 47 795 (30,9%) поляків, 30 767 (20,1%) росіян, 6 514 (4,2%) білорусів, 3 238 (2,1%) литовців та 4 717 (2,7%) — представників інших національностей, у тому числі й українців.

Географія та клімат[ред.ред. код]

Вільнюс

Вільнюс розташований на південному сході Литви (54°41′N 25°17′E) при впадінні річки Вільня до річки Няріс.

Нецентральне розташування міста може бути пояснене частою зміною національних кордонів Литви протягом сторіч. Так, за часів Великого князівства Литовського Вільнюс був не лише культурним, а й географічним центром тодішньої держави.

Вільнюс розташований за 312 кілометрів від Клайпеди, міста, що є головним морським портом Литви — так само за допомогою сучасних автомобільних доріг з основними містами країни: Каунас (102 км), Шауляй (214 км) та Панявежис (135 км).

Сучасна площа міста становить 401 км². Забудова становить 20,2% площі, зелені насадження 43,9%, вода — 2,1%.

Клімат у Вільнюсі є перехідним між континентальним та морським. Середньорічна температура становить 6,1 °C.

Староства[ред.ред. код]

У адміністративно-територіальному плані місто належить до самоврядування міста Вільнюса. Керує ним Рада самоврядування і мер, що обирається Радою; нині мер міста Артурас Зуокас. Територія самоврядування поділяється на 21 староства (латв. seniūnija), території яких частково відповідають частинам міста, що історично склалися, його передмістям і районам нових забудов:

  • Антакальніс (Antakalnio seniūnija)
  • Фабійонішкес (Fabijoniškių seniūnija)
  • Грігішкес (Grigiškių seniūnija)
  • Юстінішкес (Justiniškių seniūnija)
  • Каролінішкес (Karoliniškių seniūnija)
  • Лаздінай (Lazdynų seniūnija)
  • Науяместіс (Naujamiesčio seniūnija)
  • Науїнінкай (Naujininkų seniūnija)
  • Науйої Вільня (Нова Вільня; Naujosios Vilnios seniūnija)
  • Панеряй (Panerių seniūnija)
  • Пашілайчяй (Pašilaičių seniūnija)
  • Пілайте (Pilaitės seniūnija)
  • Расос (Rasų seniūnija)
  • Сянаместіс (Senamiesčio seniūnija)
  • Шешкіне (Šeškinės seniūnija)
  • Шніпішкес (Šnipiškių seniūnija)
  • Веркяй (Verkių seniūnija)
  • Вілкпеде (Vilkpėdės seniūnija)
  • Віршулішкес (Viršuliškių seniūnija)
  • Жірмунай (Žirmūnų seniūnija)
  • Жверінас (Žvėryno seniūnija)
Панорама міста
Панорама міста

Визначні місця[ред.ред. код]

Ворота Світанку (Аушрос Варту або Гостра Брама) — єдині з дев'яти оборонних воріт Вільнюса, що збереглися донині. У каплиці тут знаходиться головна святиня Литви та Білорусі — образ Остробрамської Божої Матері. Це одна з небагатьох ікон, де Діва Марія зображена без маленького Ісуса.

Ужупіс, або Заріччя — район, з трьох боків оточений річкою Вільняле. Це місце особливих людей: художників, поетів, скульпторів та майстрів альтернативного мистецтва, їхніх студій та музеїв. Вони оголосили цю землю республікою і написали власну Конституцію, яку вибили на пластинах у кафе «Рідні стіни». Серед її положень: людина «не має права зазіхати на вічність», «має право нічого не розуміти», «не має права на насильство»…[2]

Вежа Гедимінаса

Інші примітні пам'ятки й культурні заклади:

Особи, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Українці, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.. — Київ: Наукова думка, 1977—1978. — Т. 1: А-М. — С. 173. — ISBN 966-00-0550-4.
  2. Марина Гнатенко : Чари Чурльоніса// Український тиждень № 45 (158) від 5 листопада 2010 [1]
  3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 228 с. ISBN 966-8201-26-4

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]