Лефтій Антоніна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніна Лефтій
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Антоніна Володимирівна Лефтій
Народилася 30 травня 1945(1945-05-30) (78 років)
Северинівка, Кам'янський район, Молдавська РСР, СРСР
Національність українка
Громадянство  СРСР
 Австралія
Діяльність кіноакторка
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Роки діяльності 1965 — тепер. час
IMDb ID 0499105
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСР

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Антоні́на Володимирівна Лефті́й (нар. 30 травня 1945(19450530), Северинівка, Кам'янський район, Молдавська РСР) — радянська кіноактриса. Заслужена артистка УРСР (1978).

Біографія[ред. | ред. код]

1967 закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня В. Бєлокурова), працювала з 1965 року на Кіностудії ім. О. Довженка. Антоніна Лефтій увійшла в історію українського поетичного кіно після ролей у фільмах Леоніда Осики «Камінний хрест» та «Захар Беркут». У фільмі Михайла Калика «Любити...» лірично втілила молоду молдаванку.

Перший чоловік Леонід Осика почав зловживати алкоголем, тому вона розлучилась із ним. 1988 разом із новим чоловіком, ще як громадянка СРСР, емігрувала до Австралії. Мешкає у Сіднеї. Син від першого шлюбу — Дмитро, закінчив театральний інститут, захистив диплом про творчість Вісконті, займається бізнесом. Від другого — син Андрій.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільми, у яких знімалась
фільм рік роль
Та, що входить в море (короткометражний) 1965 мати
Хочу вірити 1965 гостя Галі Наливайко (немає в титрах)
Київські фрески (незавершений) 1966 жінка з кільцем
Хто повернеться — долюбить 1966 Тоня
Непосиди 1967 дівчина на весіллі
Камінний хрест 1968 Антоніна
Любити... 1968 Нуца (головна роль)
Острів Вовчий 1969 Наталя
Захар Беркут 1971 Мирослава
Зозуля з дипломом 1971
Камінний господар (фільм-вистава) 1971 Долорес
Схованка біля Червоних каменів 1972 Зульфія
Дід лівого крайнього 1973 Поля
Як гартувалась сталь 1973 Рита Устимович
Біле коло 1974 Валентина Петрівна вчителька
Осінні грози 1974 Домніка
Я — Водолаз-2 1975 Маша
Не вір крику нічного птаха 1975 Марія (головна роль)
Така вона, гра 1976 Ольга
Тривожний місяць вересень 1976 Антоніна Семеренкова
Гармонія 1977 Людмила Невєрова інженер-конструктор, передовик виробництва
Женці 1978 Тетяна
Море 1978 Кама (головна роль)
Тільки краплю душі 1978 мати Вовки
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці 1978 Маруся
Розколоте небо 1979 Марія
Рідна справа 1979 Лєна
Ніжність до ревучого звіра 1982 Ірина
Тихі води глибокі 1984 Раїса
Червоні черевички 1986 Ганна мама Марійки та Миколи

Джерела[ред. | ред. код]