Липківський Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Липківський Іван Васильович
Народження 14 серпня 1892(1892-08-14)
Липовець, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 13 липня 1937(1937-07-13) (44 роки)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник

Іва́н Васи́льович Липкі́вський — український художник, представник школи «бойчукістів».

Життєпис[ред. | ред. код]

Його батько — священик, отець Василь Липківський, отож й Іван навчався в Київській церковно-вчительській школі. Однак перемогло захоплення малярством, і 1921 року він розпочав навчання в майстерні монументального мистецтва УАМ , 1927 року закінчив Київський художній інститут, став членом АРМУ.

1927 року намалював «Портрет селянина», котрий із успіхом експонувався на I Всеукраїнській виставці АРМУ в Харкові.

З початком репресій серед української інтелігенції завідувача навчально-художніх підручних матеріалів художнього інституту Івана Липківського звільнено з роботи. Арештований органами НКВС 3 листопада 1936 року за звинуваченням «участь у націонал-фашистській організації».

13 липня 1937 року розстріляний в Києві.

Серед робіт:

  • «Бесемер заводу ім. Дзержинського», 1926,
  • «Червона домна. Завод ім. Дзержинського», 1926,
  • «Сталепрокатники», 1929,
  • «Угода про соціалістичне змагання», 1932

Станом на лютий 2017 року не реабілітований.

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

Син українського релігійного діяча Василя Липківського, брат театрального діяча Леся Липківського, дядько театрознавця Юрія Бобошка.

Джерела[ред. | ред. код]