Лубрикатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лубрикатор (рос. лубрикатор, англ. lubricator, нім. Lubrikator m, Schmiervorrichtung f, Schmierpresse f) – у свердловинних технологіях - герметизуючий пристрій, що використовується при спуску (підйомі) глибинних приладів у свердловину з надмірним гирловим тиском (від 0,5 до 60 МПа). Л. – це циліндр діаметром 0,05 або 0,062 м, нижня частина якого сполучається з фонтанною арматурою свердловини; у верхній частині розташовується сальник, що забезпечує герметизацію при проходженні дроту або кабелю з глибинними приладами через Л. Розрізняють Л. для спуску глибинних приладів з місцевою або дистанційною реєстрацією параметрів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]