Сокира

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Axt Handwerk.jpg

Соки́ра, (діал. топі́р) — знаряддя праці, призначене для рубання і тесання. Використовується також як холодна зброя.

Сокирище, топорище — ручка сокири.

Сокирник — те ж, що й тесляр[1].

Походження слова[ред.ред. код]

Слово «сокира» походить від тієї же основи, що й «сікти». Схоже звучать назви цього інструмента в інших слов'янських мовах: біл. сяке́ра, рос. секи́ра («топір, бойова сокира»), дав.-рус. секыра, сокыра, болг. секи́ра, сербохорв. сѐкира, словен. sekíra, чеськ. sеkуrа, словац. sеkеrа, польськ. siekiera, в.-луж. та н.-луж. sеkеrа. Праслов. *sekyra споріднене з лат. secūris («сокира»), дав.-в.-н. sаgа, sëga («пила»)[2].

Слово «топір» має кілька версій походження. За одною це слово питомо слов'янське, походить від тієї же основи, що й ст.-слов. тепѫ, тети («бить»), або топати, тупати, тепорити («тягти з трудом»). За другою, це слово є запозиченням із іранських мов, у яких існують співзвучні слова: дав.-ір. *tараrа- («сокира»), сер.-перс. tabrak, нов.-перс. teber, курд. tefer, белудж. tараr[3].

Історія[ред.ред. код]

Сокира — одне з найдревніших знарядь людини. Її використовували вже десятки тисяч років тому. Найдревніші сокири виготовлялися з каменю і топорища до них прив'язувалися. Мідні, бронзові, залізні й стальні сокири з'являлися відразу ж, як лише розвивалися відповідні технології.

Будова[ред.ред. код]

Сокира складається з металевої частини (сокири у вузькому смислі слова) з отвором (вушком), в який вставляється ручка — сокирище (топорище). Для виготовлення сокирища підходить деревина берези, ясена, клена. Кращий матеріал — деревина гікорі. Для закріплення сокирища у нього зазвичай вбивається металевий або дерев'яний клин. Робоча частина сокири зветься лезом, протилежний від леза бік сокири — обухом. Його можна використовувати як молоток.

Сокира — приклад простого механізму, клину або подвійної похилої площини. Завдяки такій будові зменшується зусилля, яке вимагається від лісоруба або тесляра. Крім того, сокирище діє, як важіль, що дозволяє збільшити силу робочої частини. Іноді, при тесанні, використовується не повна довжина сокирища. При цьому зменшується ефективність, але збільшується точність.

Різновиди сокир[ред.ред. код]

  • Алебарда — різновид бойової сокири, поєднання сокири зі списом.
  • Бартка (топірець) — сокира-посох, яка була поширена у Карпатах.
  • Бердиш — бойова сокира з довгим держаком-ратовищем і лезом у вигляді півмісяця.
  • Бойова сокира — збірна назва різних видів сокир, які використовуються як холодна зброя.
  • Двосічна сокира — сокира з другим лезом замість обуха.
  • Дексель (французька сокира) — сокира-тесло для підтісування залізничних шпал.
  • Кам'яна сокира — сокира, зроблена з каменю, застосовувалася людством як знаряддя праці та зброя у Кам'яну добу, а деякими народами й пізніше.
  • Каменярська сокира (бійка) — двосічна сокира, яка уживалася каменярами. Одне лезо було зроблено як у звичайної сокири, друге — у вигляді конуса.
  • Ковальська сокира — сокира, яка застосовується ковалями замість зубила для розрубування металу.
  • Колун — сокира у вигляді призми для колоття дров. Завдяки більшому куту між площинами леза воно менш заклинюється у дровині. Великим колуном вагою близько 2,5 кг колють масивні колоди, тримаючи його обома рукама. Маленький колун вагою близько 1,5 кг використовується для невеличких цурок. Для дуже грубої і косошарової деревини уживають колун-молот вагою 3,2 кг.
  • Крикет — старовинний пістоль (XVII ст.) з прикріпленою на ньому сокиркою.
  • Лабріс — давньогрецька двосічна сокира.
  • Лісорубна сокира — важка сокира з вузьким лезом та довгим сокирищем для рубання дерев. Вага 1 — 1,2 кг
  • Мисливська сокира — сокира, уживана мисливцями як для рубання гілля, так і для розбирання м'яса. Вагою та розміром трохи більше за туристичну (близько 0,5 м завдовжки, важить близько 1 кг).
  • Пожежна сокира — сокира, що використовується під час гасіння пожеж.
  • Посольська сокира — парадна зброя московських послів XVI-XVII ст. Прикрашалася золотом, сріблом, коштовним камінням. Наконечники часто мали фігурні прорізи[4].
  • Поясна сокира (англ. belt axe) — невеличка сокира, яка носилася за поясом. Уживалася у Північній Америці поселенцями та мисливцями.
  • Сікач (м'ясницька сокира) — важка сокира з коротким вигнутим сокирищем та прямим або закругленим лезом.
  • Сокира ката — важка сокира з довгим сокирищем та закругленим лезом.
  • Столярська сокира — різновид теслярської сокири невеличкого розміру для столярних робіт.
  • Тесло — сокира для оброблення дерева, з лезом, перпендикулярним сокирищу.
  • Теслярська сокира — сокира з широким лезом та вигнутим сокирищем для теслярських робіт. Залежно від призначення, може мати різні розміри та форму.
  • Томагавк — маленька сокира північноамериканських індіанців.
  • Топір — різновид бойової сокири.
  • Туристична сокира — маленька сокира, вагою не більш 1 кг, уживана туристами. Може бути складаною.
  • Цалда — абхазька сокира-серп для розчищання від чагарника ділянок землі.
  • Цоцзифу — китайська бойова трисічна сокира: два леза повернені у різні боки, як у двосічної сокири та одне повернене догори, як у бойового заступа.

Приказки, мовні звороти[ред.ред. код]

Вигострювати сокиру (нагострювати сокиру) — готуватися до збройного нападу, до війни.

Гострити сокиру — замишляти що-небудь проти когось (пор. гострити зуби).

Знаходити сокиру під лавою (за лавою) — знаходити річ, яку ніхто не губив, і там, де вона звичайно лежить.

Класти під сокиру — вирубувати.

Піднімати сокиру (підносити сокиру) — починати воювати, виступати проти кого-небудь зі зброєю в руках або намірюватися вбити когось. 

Хоч сокиру вішай — про важке, задушливе повітря у приміщенні.

Символіка сокири[ред.ред. код]

Сокира з часів неоліту була важливим символом, фігурує майже у всіх релігіях стародавності. Є підстави казати про культ сокири в Єгипті, Асирії, Греції та в інших народів. (Дописати).

Сокира у геральдиці[ред.ред. код]

Сокира (або топір) — одна із старих емблем, уживаних у середньовічної геральдиці. У родових гербах сокира здебільшого зображалася як зброя, зазвичай у лапах відповідних геральдичних звірів — лева або леопарда й означала загрозу противнику. Існував навіть польський шляхетський гласний герб, який так і звався Топір (польськ. Topór). Також сокира часто зустрічається на сучасних міських і державних гербах.

На гербі села Топорів Львівської області присутнє зображення сокири (точніше, бойового топора).

Герб російського міста Ярославля — ведмідь з сокирою.

Лев з сокирою — герб Норвегії.

Цікавий факт[ред.ред. код]

В українській мові слово «сокира» є загальною назвою інструмента та зброї, а словом «топір» називають переважно старовинну бойову сокиру. У російській мові, навпаки, «топором» зоветься сокира взагалі, а «секирами» — виключно бойові сокири.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Академічний тлумачний словник української мови http://sum.in.ua
  2. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  3. Там само
  4. Исторический словарь http://enc-dic.com

Джерела[ред.ред. код]