Луцилій Молодший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцилій Молодший
Народився близько 6
Кампанія, Італія
Помер після 65
Країна Стародавній Рим
Діяльність поет, військовик
Знання мов латина

Луцилій Молодший (лат. Lucilius Iunior; близько 6 — після 64) — державний діяч та поет часів ранньої Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з незнатної родини. Народився приблизно у 6 році н. е. в Кампанії. За часів імператора Тиберія розпочав військову службу в рейнських легіонах. Згодом служив у східних та африканських легіонах. Завдяки своїм друзям був прийнятий до стану вершників. У 63 році його призначено прокуратором Сицилії. Остання згадка датується 65 роком. Відомий моральними листами, які писав Ліцилію Луцій Анней Сенека Молодший. Про подальшу долю Луцилія немає відомостей.

Творчість[ред. | ред. код]

З віршів Луцилія відомо лише про поему «Етна», що складається з 644 віршів. Вона присвячена виверженням вулканів. Насамперед розповідається про виверження гори Етна. При цьому пов'язується з міфами та легендами.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Werner Eck, John A. Richmond: Lucilius [II 4]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 7, Metzler, Stuttgart 1999, ISBN 3-476-01477-0, Sp. 466. (нім.)
  • A. Guillemin, " Sénèque, directeur d'âmes ", Revue des études latines, 30 (1952), 202–219 ; 31 (1953), 215–234 ; 32 (1954), 250–274. (фр.)