Луїза Альбертіна Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луїза Альбертіна Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська
дан. Luise Albertine af Slesvig-Holsten-Sønderborg-Plön
Луїза Альбертіна Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська
Луїза Альбертіна Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська
Портрет Луїзи Альбертіни, музей Бернбурзького замку
6-а княгиня-консорт Ангальт-Бернбурга
Початок правління: 18 травня 1765
Кінець правління: 2 березня 1769

Попередник: Альбертіна Бранденбург-Шведтська
Наступник: Марія Фредеріка Гессен-Кассельська

Дата народження: 21 липня 1748(1748-07-21)
Місце народження: Пльон, Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльон
Країна: Данія
Дата смерті: 2 березня 1769(1769-03-02) (20 років)
Місце смерті: Балленштедт, Ангальт-Бернбург, Священна Римська імперія
Чоловік: Фрідріх Альбрехт
Діти: Алексіус, Пауліна
Династія: Ольденбурги, Асканії
Батько: Фредерік Карл Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонський
Мати: Крістіна Армгард фон Ревентлов

Принцеса Луїза Альбертіна Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська (дан. Princess Luise Albertine af Slesvig-Holsten-Sønderborg-Plön, 21 липня 1748 — 2 березня 1769) — данська принцеса з династії Ольденбургів, донька останнього герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльону Фредеріка Карла та данської графині Крістіни Армгард фон Ревентлов, дружина князя Ангальт-Бернбургу Фрідріха Альбрехта.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилась 21 липня 1748 року у Плені. Була п'ятою дитиною та четвертою донькою в родині герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльону Фредеріка Карла та його дружини Крістіни Армгард фон Ревентлов[1]. Мала старших сестер Софію Крістіну, Фредеріку Софію та Шарлотту Амалію. Брат помер в ранньому віці до її народження.

Луїза Альбертіна (крайня справа) у колі родини на портреті Й. Г. Тішбейна-старшого, 1759

Пльон був маленьким суб-герцогством і не мав незалежності, існуючи в рамках державної структури герцогств Шлезвіг і Гольштейн. Фредерік Карл, не маючи нащадків чоловічої статі, уклав у 1754 році угоду з данським королем, згідно з якою Пльон після його смерті має бути об'єднано з королівською частиною Гольштейна. Дана угода списала борг герцога і надала йому необмежений кредит від данського короля[2].

Сімейство мешкало у Пльонському замку, який голова родини розширив та прикрасив інтер'єри у стилі рококо. Літньою резиденцією слугував замок у Травенталі, навколо якого був розбитий великий сад.[3] Мали також маєтки у Райнфельді та Ретвіші.

У 13 років Луїза Альбертіна втратила батька. Пльонське герцогство відійшло данській короні.[4] Родині було дозволене пожиттєве проживання у Пльонському замку. Старша з сестер померла ще у 1657 році, Шарлотта Амалія у травні 1762 року вийшла заміж за родича з Ольденбурзької династії. Принцеса залишилася із матір'ю, яка більше не одружувалася, та сестрою Фредерікою Софією.

Шлюб та діти[ред. | ред. код]

Портрет Фрідріха Альбрехта

У 14 років стала дружиною 27-річного спадкоємного принца Ангальт-Бернбургу Фрідріха Альбрехта, єдиного сина князя Віктора II Фрідріха. Весілля пройшло 4 червня 1763 року в Аугустенбурзі. Наречений отримав добру освіту, отриману під час тривалих подорожей, і з 1761 року перебував на данській військовій службі, очолюючи з 1762 року королівську гвардію.[5] Подружжя створило власний двір у містечку Балленштедт, який Фрідріх Альбрехт прикрасив на свій смак[6].

У травні 1865 року чоловік Луїзи Альбертіни став правлячим князем, а сама вона — княгинею-консортом. Змінювати резиденцію не стали, залишившись у Балленштедті. Правителя змальовували як одного з найсправедливіших, доброзичливіших та найактивніших володарів того часу.[6]

Наприкінці наступного року княгиня завагітніла і у серпні 1767 року народила первістка. Всього у подружжя було двоє дітей:

  • Алексіус Фрідріх Крістіан (1767—1834) — князь Ангальт-Бернбургу у 1796—1834 роках, був тричі одруженим, мав четверо дітей від першого шлюбу;
  • Пауліна Крістіна Вільгельміна (1769—1820) — дружина князя Ліппе Леопольда I, мала трьох дітей[7].

За кілька днів після народження доньки, Луїза Альбертіна померла від кору. Її поховали у крипті замкової церкви Святого Егідія у Бернбурзі. Наразі місце її останнього спочинку знаходиться на першому рівні крипти[8].

Фрідріх Альбрехт більше не одружувався, проте мав позашлюбну доньку від коханки[9].

Генеалогія[ред. | ред. код]

Август Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльон-Норбурзький
 
Єлизавета Шарлотта Ангальт-Гарцгероде
 
Йоганн Франц фон Айхельберг
 
Анна Софія фон Траутенбург
 
Конрад фон Ревентлов
 
Анна Маргарита Габель
 
Кай Бертран Брокдорф
 
Ядвіґа Ранцау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан Карл Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльон-Норбурзький
 
 
 
 
 
Доротея Крістіна фон Айхельберг
 
 
 
 
 
Крістіан Дітлев фон Ревентлов
 
 
 
 
 
Бенедикта Маргарита фон Брокдорф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Карл Пльонський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіна Армгард фон Ревентлов
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Альбертіна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Paul Hasse: Friedrich Karl, Herzog von Holstein-Sonderburg-Plön. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 23. [1] [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Герцог Фредерік Карл Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонський [2] [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (дан.)
  3. Dehio: Handbuch der Deutschen Kunstdenkmäler. Hamburg, Schleswig-Holstein, стор. 870.
  4. Olaf Klose: Friedrich Karl. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, стор. 536. [3] [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Стаття про Фрідріха Альбрехта у Данському Біографічному довіднику [4] [Архівовано 13 вересня 2021 у Wayback Machine.] (дан.)
  6. а б Ferdinand Siebigk: Friedrich Albrecht. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 455. [5] [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. August Falkmann: Pauline. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 25, Duncker & Humblot, Leipzig 1887, стор. 275–277. [6] [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  8. Замкова крипта Святого Егідія у Бернбурзі [7] [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. Профіль на Geneagraphie.com [8][недоступне посилання] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]