Любовне життя
.png) Обкладинка українського видання | |
| Автор | Оксана Луцишина |
|---|---|
| Дизайн обкладинки | Назар Гайдучик |
| Країна |
 Україна |
| Мова | українська |
| Жанр | роман |
| Видавництво |
— Видавництво Старого Лева |
| Видано | 2015 |
| Тип носія | друк (оправа) |
| Сторінок | 240 |
| ISBN | 978-617-679-204-8 |
«Любовне життя» — роман української письменниці Оксани Луцишиної; опублікований в Україні 2016 року у «Видавництві Старого Лева»[1]. Книжка увійшла у Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2016[2].
Опис[ред. | ред. код]
Йора зустрічає Себастьяна — і саме з цієї зустрічі починається її інше, справжнє життя. Ключем до роману «Любовне життя» є, зокрема, колода карт Таро, але водночас це реалістична сюжетна «емігрантська» проза з виразно окресленою соціальною проблематикою. Ця іронічна і ніжна, інтелектуальна і романтична, майже невигадана і абсолютно фантастична історія з флером м'якого гумору і немилосердного сарказму гарантовано подарує вам радість, задоволення від читання і навіть трохи катарсису[1].
Відгуки[ред. | ред. код]
Віктор Коврей на сайті культурно-видавничого проекту «Читомо» написав, що: «це й роман-притча, про пошук місця під сонцем, звичайного людського щастя, переходить в біблійні лейтмотивні образи втраченого едему (сон про Індонезію, символ янгола-Гавриїла), „Вавилону“ (в растафаріанському трактуванні світу-як-великого-ринку) і прагненні повернення до себе гармонійного блудного сина (доньки), вічного пошуку вдосконалення та гартування болем, як фізичним так й емоційним (переосмислені образи Ісуса та Йова)»[3]. Микола Петращук на книжковому ресурсі «Друг Читача» написав, що «занурившись у текст глибше, можна трактувати його як психологічний, філософський чи містичний твір. Слід визнати, Луцишиній вдалось створити багатоплановий постмодерністський роман, який зацікавить прихильників сучасних текстів, над якими слід помізкувати»[4].
Видання[ред. | ред. код]
- 2016 рік — «Видавництво Старого Лева» (укр.)
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Любовне життя. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ ВВС Україна оголошує "довгі списки" Книги року ВВС-2016. Українська служба BBC. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Віктор Коврей (16 березня 2016). «Любовне життя»: по той бік не зрозуміло чого. Читомо. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Микола Петращук (6 червня 2016). «Любовне життя» Оксани Луцишиної: гай-гай, бідна Йора. Друг читача. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Любовне життя. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
|
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
