Маккан
| Маккан | ||||
_Magan_Meluha_with_transcription.jpg){kind=spacer} | ||||
| Тип |
історична область джерело матеріалуd джерело матеріалуd | |||
|---|---|---|---|---|
| Континент | Азія | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Оман | |||
| Розробляється з | 3 тисячоліття до н. е. | |||
|
| ||||
Маккан, Маган (шум. Makkan) — назва легендарної країни, що була розташована на східному узбережжі Аравійського півострова, з якої наприкінці III тисячоліття до н. е. шумерські міста отримували мідь і діорит.
Характеристика[ред. | ред. код]
Більшість дослідників локалізує Маккан на теренах сучасного Оману[1], рідше вважають його іншою назвою йеменського Маїну[2]. Потужним центром видобутку міді в Західній Азії були родовища південно-східної частини Аравійського півострова (територія сучасного Оману). Найдавніші знахідки міді та перші рудники датують тут III тис. до н. е. Основний район розробок зосереджувався в горах поблизу Оманської затоки, де на території площею близько 30 тис. км² розташовувалось більше 100 мідних родовищ і рудопроявів (насамперед райони Ваді-Джизі, Назва, Майсар). Розроблялися окислені та сульфідні руди. Гірничі роботи вели як відкритим, так і підземним способом (фіксуються кар'єри, а також численні стволи та штольні). Майже на всіх копальнях можна знайти сліди металургійної діяльності у вигляді шлакових відвалів, горнів, ливарних форм тощо. Виявлено багато поселень давніх гірників-металургів.
Із занепадом активної морської торгівлі Месопотамії із Сходом, мідь почали завозити з Кіпру, а назва «Маккан» перетворилася у месопотамському епосі на один з синонімів далекої казкової країни. Саме цим можна пояснити її появу в едикті ассирійського царя Ашшурбаніпала (668—627 рр. до н. е.), який згадує її поруч з Єгиптом[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ M. Redha Bhacker and Bernadette Bhacker. Digging in the Land of Magan. Archaeological Institute of America. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 7 жовтня 2010.
- ↑ F. Hommel, Ethnologie und Geographie des alten Orients, (Handbuch der klassischen Altertumswissenschaft von W. Otto, III. Abtl. I, Teil, Bd. I, Munich 1926), с. 550, 578
- ↑ A «Periplus» of Magan and Meluhha. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London. 1973, vol.36, с.554 — 587
Література[ред. | ред. код]
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Hamblin, William J. Warfare in the Ancient Near East to 1600 BC. New York, 2006
- A «Periplus» of Magan and Meluhha. Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London. 1973, vol.36
