Діорит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Діорит (від грец. diorízo (рос. диорит, англ. diorite, нім. Diorit m) — розмежовую, розрізняю) — магматична інтрузівна гірська порода, середнього складу, нормального ряду лужності. За вмістом кремнезему (SiO₂ 52-65 %) відноситься до порід середнього складу. Головними мінералами є кислі плагіоклаз (андезин або олігоклаз), рогова обманка, рідше авгит і біотіт, кварц, іноді присутній калієвий польовий шпат. Акцесорні мінерали представлені титанітом, апатитом, магнетитом, ільменітом, цирконом.

Колір сірий чи зеленувато-сірий.

Сер. хім. склад Д. по Р. Дейлі (%): SiO₂ 56,77; TiO₂ 0,84; Аl₂O₃ 16,67; Fe₂O₃ 3,16; FeO 4,4; MnO 0,13; MgO 4,17; CaO 6,74; Na₂O 3,39; К₂О 2,12; H2O 1,36; Р₂О₅ 0,25. Д. має високу міцність на стиск 150-280 МПа; густина 2,72-2,92, модуль Юнга 7,4 Па; коеф. Пуассона 0,3. Утворює самостійні штоки, жили, лаколіти та ін. Див. також кварцовий діорит.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3