Макс Люшер
| Макс Люшер | |
|---|---|
| нім. Max Lüscher | |
 | |
| Народився |
9 вересня 1923[2] Базель, Швейцарія |
| Помер |
2 лютого 2017[1][2] (93 роки) Люцерн, Швейцарія |
| Країна |
 Швейцарія |
| Діяльність | психотерапевт, психіатр, психолог, викладач університету, письменник, лікар, філософ |
| Знання мов | німецька[3][4] і англійська[4] |
| Заклад | Базельський університет |
Макс Лю́шер (нім. Max Lüscher; 9 вересня 1923, Базель, Швейцарія — 2 лютого 2017, Люцерн, Швейцарія) — швейцарський психолог і розробник колірного Тесту Люшера.
Освіта[ред. | ред. код]
В університеті він вивчав соціологію, філософію права та релігії, клінічну психіатрію.
В 1949 році захистив дисертацію «Колір як інструмент психодіагностики».
Перша доповідь[ред. | ред. код]
В 1947 році в віці 23 років на першому всесвітньому конгресі з психології вперше представив основні положення колірної діагностики. Після цього діагностика Люшера здобула міжнародну популярність і швидко поширилася по всьому світу.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
В 1956 отримав місце професора психології в Амстердамі.
Потім керував медико-психологічними та соціологічними дослідженнями, які проводилися з використанням його тесту в Західній Німеччині (Гамбург, Берлін, Мюнхен). В цей час він розробив систему яка дозволяє закодувати будь-який площинний дизайн і подати його у вигляді люшерівських кольорів та форм. Така система дозволяє проаналізувати різноманітні фактори купівельних уподобань та успішно створювати дизайн для різних цільових груп покупців.
Протягом 40 років він консультував різноманітні мультинаціональні компанії.
Основна діяльність[ред. | ред. код]
З 1966 жив у Швейцарії. Його основна діяльність пов'язана з проведенням навчальних семінарів для психотерапевтів та підтримкою наукових розробок у галузі колірної діагностики, а також читанням лекцій у Східній та Західній Європі, США та Австралії.
Також був почесним членом міжнародного роршаського товариства в Римі, президентом центру діагностики Люшера в Римі та Інституту Макса Люшера в Падуї.
Наукові праці[ред. | ред. код]
- Макс Люшер: Тест Люшера. Оцінка особи через вибір кольору". Rowohlt, Reinbek 1985, ISBN 3-498-03812-5
- Макс Люшер: «Закон гармонії у нас», Ullstein, Berlin 2003, ISBN 3-548-36656-2
- Макс Люшер: «Чотирьохколірна людина», Ullstein, 2005, ISBN 3-548-36797-6
- Max Lüscher: «The Lüscher Colour Test», Remarkable Test That Reveals Your Personality Through Color, Pan Books, 1972, ISBN 978-0-330-02809-7
- Max Lüscher: «Color — the mother tongue of the unconscious», Capsugel N.V. (1973)
- Max Lüscher: «The 4-Color Person», Pocketbooks, Simon Schuster, 1979, ISBN 0-671-83457-6
- Max Lüscher, «Colors of Love» : Getting in Touch with Your Romantic Self, St. Martin's Press, New York, 1996, ISBN 978-0-312-14295-7
- Max Lüscher: «The Luscher Profile», Mindscape (1986), ASIN B000WY2OU8
- Max Lüscher: «Personality Signs», Warner Books, 1981, ISBN 978-0-446-81317-4
- Max Lüscher: «Der Lüscher-Test. Persönlichkeitsbeurteilung durch Farbwahl», Rowohlt, Reinbek, 1985, ISBN 3-498-03812-5
- Max Lüscher: «Das Harmoniegesetz in uns», Ullstein, 2003, ISBN 3-548-36656-2
- Max Lüscher: «Der Vier-Farben-Mensch», Ullstein, 2005, ISBN 3-548-36797-6
Посилання[ред. | ред. код]
Основні відомості про Lüscher's Color Diagnostik
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.luscher-color.ch/base.asp?p=nachruf.htm&s=d&m=m_home.asp
- ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Czech National Authority Database