Малинівка (наливка)

Малинівка

Малинівка — традиційна українська солодка настоянка горілки на малині. Її аналогом є ґімбеергайст (від ґімбеере — малина), поширений у південній Німеччині та регіоні Ельзас (Франція). Також малинівка відома у Литві, Білорусі.

Історія

Малинову настоянку в Україні виготовляють ще з давніх часів. Вона використовувалася не лише як смачний алкогольний напій, а й засіб від застуди. Малинівка дуже популярна, тому рецептів існує багато. Доволі смачною виходить з дикої, лісової малини.

Приготування

Малинівка українська

Трилітрову банку наповнити на 3/4 об'єму стиглою малиною і залити міцною горілкою. Додається 1 л спирту і води до решти. Настоювати у затінку при кімнатній температурі 48 годин. Після цього злити рідину в каструлю, висипати малину. В банку насипати свіжої малини до половини і залити рідиною. Знову настоювати 48 годин.

Не рекомендують настоювати малину більше 48 годин, бо вона, виділяючи кислоту, погіршує смак настоянки. Через 48 годин настоянку зливають, фільтрують і змішують з густим сиропом, для приготування якого беруть стільки цукру, скільки настояної рідини.

Приготовану малинівку розливають у темні пляшки, закупорюють і ставлять на 4-5 місяців у темне місце. Після цього її можна пити. Може мати від 35 до 55 % (в залежності від спирту або горілки). Малину з настоянки не викидають — з неї роблять взимку чай, яким лікуються.

Ґімбеергайст

Ґімбеергайст

В Ельзасі до малинівки додають цукрову пудру, а у Німеччині — гвоздику. Переганяють разом горілку (від 40 %) або розведений спирт (до 70 %) разом з вичавленою малиною. Після цього ставиться на 2 тижні відстоятися. Після цього відбувається дистиляція продукту.

У Рейнланд-Вестфалії малинівку виготовляють дещо інакше. З малини вичавлюють сік, засипають у нього гвоздику і товчені сливові кісточки. Усе це заливають 40%-вим алкоголем. Бутель щільно закривають і виставляють на сонце або в тепле місце на 1 місяць. Після цього фільтрують і розливають по пляшках. Відстоюється 6 місяців у прохолодному місці.

Джерела

• Малинівка // Клиновецька З. Страви й напитки на Україні. Київ-Львів, 1913 р. — С. 105.
• Erhard Gorys: Das neue Küchenlexikon. Von Aachener Printen bis Zwischenrippenstück. 8. Auflage. Deutscher Taschenbuch-Verlag, München 2002, ISBN 3-423-36245-6, S. 224.(нім.)
• Hans-Joachim Rose: Die Küchenbibel. Enzyklopädie der Kulinaristik. Tre Torri Verlag, Wiesbaden 2007, ISBN 978-3-937963-41-9 (überarbeitete Auflage: ebenda 2009, ISBN 978-3-941641-07-5).(нім.)
• Hans Joachim Pieper, Ernst-Erich Bruchmann, Erich Kolb: Technologie der Obstbrennerei. Biotechnologie, Praxis, Betriebskontrolle. 2. völlig neu überarbeitete und erweiterte Auflage. Verlag Ulmer, Stuttgart 1993, ISBN 3-8001-5814-0 (Handbuch der Lebensmitteltechnologie).(нім.)
• Малинівка