Застуда
| Назофарингіт Застуда |
|
 |
|
|---|---|
| Молекулярна поверхня одного з варіантів риновіруса людини | |
| МКХ-10 | 00.0 |
| МКХ-9 | 460 |
| DiseasesDB | 31088 |
| MedlinePlus | 000678 |
| eMedicine | aaem/118 med/2339 |
| MeSH | D003139 |
Назофарингіт, також Застуда[1] — поширене вірусне захворювання верхніх дихальних шляхів. Основні симптоми — нежить, кашель, чхання, головний біль, біль у горлі, втома.
Зміст |
Розповсюдження [ред.]
ГРВІ є найпоширенішим інфекційним захворюванням у розвинених країнах, в середньому за рік дорослий хворіє ГРВІ не рідше 2−3 разів, дитина — 6−10 разів на рік [2]. До числа найрозповсюдженіших та добре відомих ГРВІ (окрім грипу) відносяться:
- аденовірусна інфекція
- парагрип
- респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція
- риновірусна інфекція
- реовірусна інфекція
- респіраторна мікоплазмова інфекція
Їх всіх об'єднує те, що вони дуже заразні, оскільки передаються повітряно-краплинним шляхом. Як і всі вірусні інфекції не лікуються антибіотиками, на відміну від бактеріальних. Є дані, що віруси ГРВІ ефективно розповсюджуються і при тілесному контакті, наприклад, при рукостисканні.
Етіологія [ред.]
ГРВІ викликається великим числом збудників:
- аденовіруси більше 30 серологічних типів, патогенних для людини;
- віруси парагрипу (параміксовіруси) чотирьох серологічних типів;
- респіраторно-синцитіальні віруси (міксовіруси), що утворюються на культурах тканин синцитій з зруйнованих клітин;
- риновіруси (представники дрібних вірусів) більше 100 серологічних типів;
- реовіруси трьох серологічних типів;
- мікоплазми-мікроорганізми, що займають проміжне положення між вірусами та бактеріями.
Патогенез [ред.]
У початковий період хвороби вірус розмножується в епітеліальних клітинах дихальних шляхів: носі, носоглотці, гортані, що виявляється у вигляді різі, нежиті, першення, сухого кашля. У подальшому розвивається вірусемія. Температура зазвичай не підвищується. При аденовірусній інфекції поряд з дихальними шляхами уражається лімфоїдна тканина, епітелій кишечника. У розвитку ускладнень основне значення має приєднання бактеріальної флори.
Симптоми [ред.]
Інкубаційний період від 1 до 8 днів. Початок захворювань гострий або підгострий, іноді поступовий (парагрип). Температура від субфебрильної до 39 °C. Легкі форми інфекції протікають з нормальною температурою. Навіть при вираженій лихоманці інтоксикація зазвичай незначна. Основними клінічними проявами ГРВІ є симптоми ураження дихальних шляхів.
Аденовірусна інфекція у типових випадках характеризується розвитком ринофарингіту, гострого тонзиліту, кон'юнктивіту, відносно високою лихоманкою з тривалістю від 2-3 до 12-14 днів. Часто спостерігається збільшення периферійних лімфатичних вузлів. У 10-12% хворих збільшені печінка та селезінка. У дітей молодшого віку та рідше у дорослих можуть бути біль у животі, нудота, блювота, рідкий стул.
Парагрип протікає з явищами стійкого ларингіту та ларинготрахеїту. Відмічаються охриплість та осиплість голосу, аж до його повної втрати, невеликий біль у горлі, сухий «гавкаючий» кашель.
Респіраторно-синцитіальна інфекція супроводжується розвитком бронхіту при помірному ураженні верхніх дихальних шляхів.
Риновірусна інфекція протікає з явищами специфічного риніту та кон'юнктивіту при слабо вираженій інтоксикації, нерідко нормальній температурі.
Реовірусна інфекція характеризується симптомами ринофарингіту, субфебрильною температурою, частим розвитком кишкового синдрому (біль у животі, рідкий сморідний стул). Можливо збільшення печінки.
Респіраторна мікоплазмова інфекція протікає з ураженням дихальних шляхів у вигляді ринофарингіту або фарингіту з бронхітом. Спостерігається довгий, тривалий кашель, спочатку сухий, потім з важким відділенням невеликої кількості слизового або слизово-гнійного мокротиння.
Ускладнення [ред.]
Найчастішими ускладненнями є вогнищеві та інтерстиціальні пневмонії. У дітей молодшого віку при аденовірусній інфекції та парагрипі можливий розвиток набряку гортані («несправжній круп»). Іноді це ускладнення зустрічається у дорослих. Можливе загострення хронічних осередків інфекції (фронтитів, гайморитів, отитів та ін.).
Діагностика [ред.]
ГРВІ розпізнається на основі ураження дихальних шляхів у поєднанні з помірно вираженою інтоксикацією, субфебрильною або більш високою температурою. Певне значення мають епідеміологічні дані. Складною є клінічна діагностика окремих захворювань. У типових випадках можливий лише клінічний діагноз аденовірусної інфекції, парагрипу, риновірусної інфекції. При більшості ГРВІ етіологічний діагноз ставиться на основі даних лабораторних досліджень. Для лабораторної діагностики ГРВІ застосовують методи імунофлюоресценції (дослідження мазків з носоглотки), серологічні методи (реакція гальмування гемаглютинації, РЗК, реакція гемадсобрації) з дослідженням парних сироваток, вірусологічні методи, виділення мікоплазм на спеціальних середовищах.
Диференційний діагноз проводять з грипом, з початковими проявами дитячих інфекцій.
Лікування [ред.]
Переважна більшість хворих ГРВІ лікуються вдома. Госпіталізувати слід хворих з ускладненями та дітей молодшого віку з вираженої інтоксикацією та температурою. Антибіотики та сульфаніламідні препарати призначають при ускладненях (пневмонії) та при підозрі на мікоплазмову інфекцію (тетрациклін 0,3 г 4 рази на добу упродовж 7 днів). Лікування проводиться симптоматичними засобами. Рекомендується аскорбінова кислота, антигістамінні препарати, при трахеїтах — гаряче молоко з медом, з содою, гірчичники, ніжні ванни. При тяжкому перебігу вводять сироватковий поліглобулін, донорський гама-глобулін (1-3 мл).
При початкових проявах несправжнього крупу — гірчичники на ділянку трахеї, гарячі компреси на ділянку шиї, броміди, димедрол (снодійні та нейроплегічні засоби протипоказані!), зволоження повітря у приміщенні. При затяжному крупі, вираженому стенозі та особливо при асфіксії потрібна трахеостомія.
Профілактика [ред.]
Виявлення та ізоляція хворих (у домашніх умовах). Регулярне провітрювання приміщень, вологе прибирання, лейкоцитарний інтерферон, оксолінова мазь інші профілактичні препарати.
Примітки [ред.]
- ↑ Слово «Застуда» в просторіччі іноді відноситься до проявів герпеса на губах, а не до захворювання дихальних шляхів.
- ↑ What а Common Cold Is
Посилання [ред.]
- Крюков А. И., Туровский А. Б. Острые воспалительные заболевания глотки Т. 02. — (2002).
- Cold and flu symptom checker — NHS Direct(англ.)
- Summer Cold — Common Cold Centre, Cardiff University(англ.)
