Застуда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Застуда
Rhinovirus.PNG
Молекулярна поверхня капсиду 16 виду риновірусу людини
МКХ-10 J00.0
DiseasesDB 31088
MedlinePlus 000678
eMedicine aaem/118 med/2339
MeSH D003139

Застуда (англ. cold or common cold)[1] — гостре ураження верхніх дихальних шляхів, що спричиняється різними вірусами. В україномовній медичній термінології поки що не має офіційного термінування. Поняття в Україні існує під абревіатурою «ГРВІ» (гострі респіраторні вірусні інфекції). По суті до «застуди» відносять таку вірусну інфекційну хворобу, що перебігає з підвищенням температури тіла, кашлем, нежитем, дискомфортом в горлі та, зазвичай, проходить за 7-10 днів. Термін застуда застосовується і для визначення охолодження організму людини, яке спричинює різні хвороби[2].

Розповсюдження[ред.ред. код]

Дихальні шляхи людини

Застуда є найпоширенішим гострим ураженням верхніх дихальних шляхів у розвинених країнах, в середньому за рік дорослий хворіє на застуду не рідше 2−3 разів, дитина — 6−10 разів на рік[3]. До числа найрозповсюдженіших та добре відомих причин застуди (окрім грипу) відносяться:

Загалом, близько 200 вірусів здатні спричиняти застуду.

Разом з тим, ураження дихальних шляхів можуть спричиняти й невірусні агенти (бактерії, найпростіші, гриби тощо). Їх не відносять до поняття «застуда», а в українській медичній термінології включають до об'єднання «ГРЗ» (гострі респіраторні захворювання). Іноді цим терміном користуються для означення того, що причина, що зумовила ураження дихальних шляхів ще невияснена на момент обстеження хворого.

Епідеміологія[ред.ред. код]

Джерелом збудників застуди є хворі з вираженими або стертими формами хвороби, рідше — здорові вірусоносії. Зараження відбувається повітряно-краплинним механізмом передачі. Інфікування частіше настає під час розмови, кашлю, чхання. Велика кількість серотипів більшості збудників ГРВІ та типоспецифічність імунітету є причиною того, що на застуду люди (передусім діти) захворюють багаторазово протягом життя. Рівень захворюваності підвищується в осінньо-зимовий період і ранньою весною, в вологу і холодну погоду. Захворюваність здебільшого спорадична, але можуть виникати й епідемічні спалахи.

Лабораторна діагностика[ред.ред. код]

Для всіх ГРВІ, що спричиняють застуду, характерними є типові зміни в загальному аналізі крові за умови неускладненого перебігу, а саме — нормоцитоз або лейкопенія, відносний лімфомоноцитоз та нормальні показники ШОЕ. При виникненні бактеріальних ускладнень може з'являтися лейкоцитоз, нейтрофільоз та підвищені показники ШОЕ.

Для етіологічного підтвердження причини застуди застосовують ІФА, ПЛР та ін. Методи експрес-діагностики включають РІФ та імунохроматографію (ІХГ), але вони мають меншу діагностичну цінність внаслідок меншої чутливості та специфічності, що призводить до виникнення хибнопозитивних або хибнонегативних результатів дослідження.

Профілактика[ред.ред. код]

Для профілактики застуди слід загартовувати організм за допомогою фізичних вправ, ходьби на свіжому повітрі, водних процедур, вітамінотерапії, природних фітонцидів, які містяться в часнику та цибулі, різноманітних ефірних олій. Слід привчати себе дихати тільки через ніс[4].

Лікування[ред.ред. код]

Хворі лікуються переважно вдома, для значної більшості епізодів застуди характерний самолімітуючий перебіг. Корисним є постільний режим і хороший сон. При легких неускладнених формах хвороби лікування симптоматичне (препарати для відновлення носової прохідності, для зменшення запалення у горлі, відхаркувальні тощо). Госпіталізують лише хворих з тяжким і ускладненим перебігом ураження, а також за епідеміологічними показаннями. Жарознижувальні, анальгетики не доцільні. Антибіотики призначають лише при приєднанні бактерійної флори і розвитку ускладнень.

Корисним при застуді є будь-яке гаряче пиття. Але найкраще спрацьовує поєднання овочів та курячого бульйону. Органосульфіди, які є в цибулі, у комбінації з вітамінами стимулюють виробництво імунних клітин. В курячому бульйоні міститься карнозин — речовина, яка допомагає імунній системі подолати хворобу на ранній стадії[5].

Учені стверджують, що деяка фізична активність може допомогти у боротьбі із застудою. Поки немає достатньої інформації про вплив фізичних вправ на тривалість захворювання, та зате відомо, що люди, які займаються спортом регулярно, хворіють рідше[6].

Народні методи[ред.ред. код]

Біля ліжка хворого кладуть блюдце з мілко нарізаним часником. Носоглотку можна промивати розчином, який готують так: на стакан теплої води додати половину чайної ложки солі і 3-4 краплі 5% настоянки йоду.

Корисною є медово-часникова «каша»: натерти часник і змішати з липовим медом; приймати по одній чайній ложці тричі на день, запиваючи теплою водою[4].

Німецький експерт з монастирської медицини і фітотерапії Йоханнес Готфрід Маєр і його колеги з наукового центру у Вюрцбурзі стверджують, що застуда лікується краще всього цибулею в шкарпетках. Вони рекомендують дрібно нарізану цибулю насипати в шкарпетки, надіти їх і лягти в ліжко. А перед цим добре випити чаю з медом. Причому, як показали дослідження в Німеччині, краще всього — з гречаним[7].

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]