Горілка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Традиційна українська горілка з перцем

Горі́лка — розчин етилового спирту у воді, зазвичай у межах 30-50 % (об'ємних одиниць).

Виготовляється з якісних злакових спиртів високого очищення.

За межами України зазвичай саме горілку з перцем (як на малюнку) або «перцівку» й називають просто горілка.


Зміст

[ред.] Про походження цієї назви

Слово, безумовно, пов'язане зі словом горіти. Вважається що саме ця назва є утвореною за зразком пол. gorzałka. Можливо, основою для виникнення слова стало скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, типу горіле вино (порівняйте із старим горѢлое вино або *горіла(я) вода (порівняйте з чеським старим paléna voda «горілка», звідки чеське pálenka «горілка»). Припущення про можливість виникнення пол. gorzałka, отже й українського горілка внаслідок калькування раннього нвн. der brannte Wein (пізніше нім. der gebrannte Wein, нововерхньонімецька Branntwein) «горілка» не досить обґрунтоване. Малоймовірна думка про утворення рос. [горе́лка] за зразком пол. gorzałka, природніше вважати його наслідком українського впливу.
Горілку, яку виготовляють у домашніх умовах, найчастіше називають самогонка.

При виготовленні горілки — чи то домашньої, чи то т.з. «казенної» — одним з критеріїв достатньості спирту у розчині є контроль підпалюванням пробної порції. Якщо вміст спирту достатній, рідина займається синюватим або іноді трохи зеленкуватим (коли є присутність гідроокису міді) полум'ям, а якщо % C2H5OH ж замалий — горіння не відбувається взагалі.
Цілком ймовірно, що саме з-за цього чимало вище згаданих назв пов'язано з горінням, а індіанці навіть усю цю групу міцних акогольних напоїв нарікли «вогняною водою»...

[ред.] Історія

Прототип горілки виготовив в XI столітті перський лікар Ар-Разі, який першим виділив етанол шляхом перегонки. Рідина використовувалася виключно в медичних цілях, так як Коран забороняє вживання алкоголю. У Європі перша перегонка спиртової рідини була зроблена італійським ченцем-алхіміком Валентіусом.

[ред.] Стандарти напою

Згідно з ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять горілка — це алкогольний напій міцністю від 37,5 до 56,0% , виготовлений обробленням водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з внесенням нелетких інґредієнтів або без них.

Наразі стандартним вважається вміст спирту у 40% (об'ємних одиниць). Вважається, що цей стандарт був запропонований свого часу російським хіміком Д.І.Менделєєвим для виробництва водки (російський аналог горілки), як водно-спиртової суміші, що має найменший парціальний тиск парів спирту і тому є оптимальною для отримання очікуваного фізіологічного ефекту. Проте, за даними І. С. Дмітрієва, директора музею-архіву Д. І. Менделєєва при ЛГУ, Менделєєв взагалі не цікавився концентраціями спиртних розчинів, характерних для горілки, і не намагався визначити оптимальну міцність горілки. Дані про цей діапазон концентрацій в його дисертації були узяті з ранішої роботи англійського хіміка Дж. Гильпіна. Сам же Менделєєв вивчав розчини вищих концентрацій. Також він не виявив жодних особливих фізико-хімічних властивостей в розчинів етанолу з цією концентрацією і ніяк їх окремо не виділяв. Більш того, Менделєєв горілку не пив, а віддавав перевагу сухому вину.

[ред.] Література

[ред.] Див. також

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:



Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити.
Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!.

Це повідомлення варто замінити точнішим.

Особисті інструменти