Марвін Ендрюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марвін Ендрюс
Марвін Ендрюс
Марвін Ендрюс
Марвін Ендрюс у січні 2015 року
Особисті дані
Повне ім'я Марвін Ендрюс
Народження 22 грудня 1975(1975-12-22) (48 років)
  Сан-Хуан, Тринідад і Тобаго
Зріст 188 см
Вага 83 кг
Громадянство Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992—1994 Тринідад і Тобаго ЕСМ Мотоун ? (?)
1995—1996 Тринідад і Тобаго «Сан-Хуан Джаблоті» ? (?)
1996—1997 Тринідад і Тобаго «Мальта Каріб Клаб» ? (?)
1997—2000 Шотландія «Рейт Роверз» 63 (5)
2000—2004 Шотландія «Лівінгстон» 119 (8)
2004—2006 Шотландія «Рейнджерс» 53 (7)
2006—2008 Шотландія «Рейт Роверз» 41 (8)
2009 Шотландія «Рейт Роверз» 11 (0)
2009—2010 Шотландія «Гамільтон Академікал» 2 (0)
2009—2010 → Шотландія «Квін оф зе Саут» 2 (0)
2010 Шотландія «Квін оф зе Саут» 4 (0)
2010—2011 Англія «Рексем» 29 (2)
2011—2012 Шотландія «Кіркінтіллох Роб Рой» 5 (0)
2013 Шотландія «Альбіон Роверз» 13 (2)
2013—2014 Шотландія «Форфар Атлетік» 17 (0)
2014—2015 Шотландія «Елгін Сіті» 10 (1)
2015 Шотландія «Монтроз» 12 (2)
2015—2016 Шотландія «Клайд» 13 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996—2009 Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго 101 (10)
Звання, нагороди
Нагороди
Медаль Чаконія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ендрюс.

Марвін Ендрюс (англ. Marvin Andrews; нар. 22 грудня 1975) — тринідадський футболіст, захисник.

Протягом ігрової кар'єри Ендрюс виступав, в тому числі в «Лівінгстоні», з яким виграв Кубок шотландської ліги 2004, а також у «Рейнджерс», з яким оформив золотий дубль (виграв Кубок Ліги 2005 та Прем'єр-лігу Шотландії 2005). Останнім клубом в кар'єрі Марвіна був «Клайд» з шотландської Другої ліги.

З 1996 по 2006 рік Ендрюс регулярно викликався до національної збірної Тринідаду і Тобаго, в цей період зіграв 99 матчів. Після цього заявив, що очікує ще одного виклику[1], і 6 червня 2009 року в програному (2:3) поєдинку кваліфікації чемпіонату світу проти Коста-Рики зіграв свій 100-й матч за національну команду.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

До переїзду в Шотландію Марвін виступав за тринідадські клуби ЕСМ Мотоун, «Сан-Хуан Джаблоті» та «Мальта Каріб Клаб».

Високий, потужний, добре грає в повітрі, відзначився декількома голами, завдяки чому «Рейт Роверз» викупив контракт захисника за 50 000 фунтів. Ендрюс підписав контракт з «Лівінгстоном» 28 серпня 2000 року. У сезоні 1999/00 років Ендрюса було обрано «гравцем дня», а в сезоні 2003/04 років він був визнаний найкращим гравцем сезону в «Лівінгстона». 14 березня 2004 року Марвін виграв перший трофей, після того, як «Лівінгстон» завдяки голам Дерека Ліллея та Джемі Макаллістера з рахунком 2:0 обіграв «Гіберніан» та завоював Кубок Шотландської ліги 2003/04.

У травні 2004 року підписав контракт з «Рейнджерс», разом з яким в останньому турі зумів виграти Прем'єр-лігу Шотландії 2005/06, а також звання Найкращого в сезоні гравця «Рейнджерс». По завершенні сезону 2005/06 отримав від «Рейнджерс» статус вільного агента й нетривалий період перебував без клубу. Проте 4 жовтня 2006 року підписав контракт зі своїм колишнім клубом — «Рейт Роверз».

У травні 2008 року Марвін та «Рейт Роверз» домовилися про розірвання контракту[2]. Проте менш ніж через рік повернувся до команди, у футболці якої зіграв усі 90 хвилин у переможному (1:0) поєдинку проти «Іст Файф». Ендрюс повідомив, що має бажання залишитися в клубі до завершення сезону й 11 березня 2009 року підписав з клубом новий контракт. У липні 2009 року Марвін підписав контракт з представником шотландської Прем'єр-ліги «Гамільтон Академікал»[3].

7 грудня 2009 року клуб «Квін оф зе Саут» з Дамфріса оголосив, що Ендрюс підписав 1-місячну орендну угоду з клубом, бувши заміною травмованим Девіду Ліллею та Стівену Маккені[4]. Головний тренер Гордон Чішолм надав можливість Ендрюсу дебютувати за «Квін» 12 грудня в переможному (2:1) виїзному поєдинку проти «Мортона»[5]. Через несприятливі погодні умови та постійні перенесення календарних матчів на «Палмерстон Парк», за період оренди Марвін зіграв усього один матч за «Квін», проти «Партік Тісл» (2:2)[6]. Проте Марвін повернувся до «Квін оф зе Саут», підписавши 29 січня 2010 року повноцінний 6-місячний контракт[7][8]. По завершенні сезону 2009/10 залишив розташування «Квін»[9].

У серпні 2010 року підписав короткотерміновий контракт з «Рексемом» до завершення сезону 2010/11 років у Національній лізі[10]. Наприкінці 2011 року, по завершенні контракту з «Рексемом», перейшов до клубу «Кіркінтіллох Роб Рой» з Західного регіону Молодіжної футбольної асоціації Шотландії[11].

На початку 2013 року приєднався до «Альбіон Роверз» з Другого дивізіону[12]. У липні 2013 року було оголошено, що Марвін перейшов до «Форфар Атлетік»[13].

10 серпня 2014 року Ендрюс дебютував у Лізі 2 за «Елгін Сіті». Марвіна замінив Крейг Ганн, який відзначився єдиним голом у матчі, а «Елгін» перемогли «Іст Файф» (1:0)[14]. Після трьох зіграних матчів у статусі гравця на перегляді, включаючи два поєдинки, де тринідадець був визнаний найкращим гравцем матчу, та голу у ворота «Еннан Атлетік»[15], Ендрюс підписав 1-річний контракт з «Елгіном». Він заявив: «Це дуже, дуже хороший клуб з видатними прихильниками, а команда грає в дуже привабливий футбол»[16]. Другий м'яч у футболці «Елгін» забив у програному (4:5) поєдинку кубку Шотландії проти «Бонесс Юнайтед»[17].

У січні 2015 року приєднався до «Монтроз» і відзначився дебютним голом за нову команду в поєдинку проти «Бервік Рейнджерс» (3:3)[18]. 16 травня 2015 року Ендрюс допоміг «Монтроз» у плей-офф мінімально обіграти чемпіонів Футбольної Ліги Гайленда «Брора Рейнджерс», щоб зберегти своє місце в СПФЛ[19]. У вересні 2015 року 39-річний Марвін підписав контракт з клубом «Клайд» з Другої ліги Шотландії. У дебютному поєдинку за новий клуб відзначився голом у воротах колишньої команди, «Елгін Сіті»[20]. Після 13 проведених поєдинків за «Клайд» наприкінці сезону 2015/16 років клуб розірвав з ним контракт[21].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Ендрюс був провідним гравцем національної збірної Тринідаду і Тобаго. Дебютував за збірну в 1996 році, Ендрюс приєднався до Ангуса Іва та Стерна Джона, які зіграли понад 100 матчів за національну команду. Був стабільним гравцем збірної до початку кваліфікації чемпіонату світу 2006 року, проте травма коліна, отримана Марвіном напередодні поєдинку проти Швеції, фактично виключила його з когорти учасників чемпіонату світу. Його місце в команді в парі з Деннісом Лоренсом зайняв Брент Санчо[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Будучи набожним християнином, Ендрю також практикує зцілення вірою в «Центрі Міжнародної слави Сіону», церкві, що базується в Керколді, яка асоціюється з П'ятидесятниками[22]. Ендрюс стверджує, на шлях віри його наставив колишній товариш по команді Лівінгстона Франциско Хав'єр Санчес Брото.

У сезоні 2004/05 років під час гри (його перший сезон у «Рейнджерс») він пошкодив хрестоподібні зв'язки коліна. Травма повинна була втримати його від виходу на поле протягом декількох місяців, але Марвін Ендрюс пропустив лише один матч Кубка шотландської Ліги та повернувся наступного тижня, оскільки вірив, що Бог буде оберігати його, цей вчинок стурбував як медичний персонал клубу, так і його вболівальників. Ендрюс вберіг свою ногу та форму в цілому на решту сезону, в якому допоміг команді завоювати першу медаль шотландської Прем'єр-ліги, але ця ж травма зрештою завадила йому поїхати разом зі збірною Тринідаду і Тобаго на чемпіонаті світу 2006. Коли Ендрюс відзначався голом за «Рейнджерс» або визнавався найкращим гравцем матчу на стадіоні «Айброкс» лунала композиція The Monkees «I'm a Believer».

У лютому 2006 року він скандально назвав гомосексуалів «гидотою» і зазначив: «У їхніх духах є демон, їхній дух захворів. Але Бог може допомогти їм через його церкву, і кожен, хто сумнівається в цьому, може перевірити Біблію»[23]. Згодом Марвін Ендрюс, в інтерв'ю Guardian в жовтні 2007 року, намагався роз'яснити свої переконання (стверджуючи, що те, що було написано в статті 2006 року, було «цитатою і було вирвано з контексту»), що він нічого не має проти гомосексуалів загалом, проте зазначив, що його слова стосувалися вчинків гомосексуалів, які він вважав проти Божої волі[24].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

[25]

Клубні виступи Ліга Кубок Кубок ліги Континентальні Загалом
Сезон Клуб Ліга Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Шотландія Ліга Кубок Шотландії Кубок ліги Європа Загалом
1997–98 Рейт Роверз Ліга 1 6 0
1998–99 Перший дивізіон 24 1
1999-00 29 1
2000–01 4 3
2000–01 Лівінгстон Перший дивізіон 13 0
2001–02 Прем'єр-ліга 33 3
2002–03 33 4
2003–04 38 0
2004–05 Рейнджерс Прем'єр-ліга 30 4 1 0 2 0 5 0 38 4
2005–06 23 3 2 0 1 1 2 0 30 4
Усього за кар'єру 255 19

Голи за збірну[ред. | ред. код]

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 10 липня 1997 Антигуа Рекріейшн Граунд, Сент-Джонс (Антигуа і Барбуда) Ямайка Ямайка 1–1 Нічия Карибський кубок 1997
2. 13 липня 1997 Антигуа Рекріейшн Граунд, Сент-Джонс (Антигуа і Барбуда) Сент-Кіттс і Невіс Сент-Кіттс і Невіс 4–0 Перемога Карибський кубок 1997
3. 11 червня 1999 Хейслі Кроуфорд Стедіум, Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго Гаїті Гаїті 6–1 Перемога Карибський кубок 1999
4. 4 березня 2000 Хейслі Кроуфорд Стедіум, Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго Нідерландські Антильські острови Нідерландські Антильські острови 5–0 Перемога кв. ЧС 2002
5. 18 березня 2000 Стадіон Ергіліо Хато, Віллемстад, Нідерландські Антильські острови Нідерландські Антильські острови Нідерландські Антильські острови 1–1 Нічия кв. ЧС 2002
6. 7 травня 2000 Хейслі Кроуфорд Стедіум, Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго Гаїті Гаїті 3–1 Перемоги кв. ЧС 2002
7. 25 лютого 2001 Трюман Боден Стедіон, Джорджтаун (Кайманові Острови) Кайманові Острови Кайманові Острови 0–3 Перемога Товариський
8. 25 квітня 2001 Квінс Парк Овал, Порт-оф-Спейн, Тринідад і Тобаго Мексика Мексика 1–1 Нічия кв. ЧС 2002
9. 13 червня 2004 Естадіо Олімпіко Хуан Пабло Дуарте, Санто-Домінго, Домініканська Республіка Домініканська Республіка Домініканська Республіка 0–2 Перемога кв. ЧС 2006
10. 9 липня 2005 Оранж Боул, Маямі, Флорида, США Панама Панама 2–2 Нічия Золотий кубок КОНКАКАФ 2005
Станом на 13 січня 2017[26]

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Лівінгстон»
«Рейнджерс»
«Рейт Роверз»

Збірні[ред. | ред. код]

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Division Two: East Fife 0–1 Raith Rovers. The Daily Record. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 10 березня 2009.
  2. ↑ Rover Andrews leaves Stark's Park. BBC Sport. 10 травня 2008. Процитовано 10 березня 2009.
  3. ↑ Andrews wins deal with Hamilton. BBC Sport. 20 липня 2009. Процитовано 18 серпня 2009.
  4. ↑ 'New signing Marvin Andrews joins Queens[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. ↑ Morton 1 – 2 Queen of the South[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ↑ [1] [Архівовано 31 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  7. ↑ "Latest 'ins and outs'" www.qosfc.com [Архівовано 2 лютого 2010 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б "World Cup Doonhamers" on www.qosfc.com. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 3 лютого 2019.
  9. ↑ Retained List. qosfc.com. 3 травня 2010. Архів оригіналу за 7 May 2010. Процитовано 4 травня 2010.
  10. ↑ Retained List. Wrexham FC. 12 серпня 2010. Архів оригіналу за 16 August 2010. Процитовано 13 серпня 2010.
  11. ↑ New Rob Roy signing Marvin Andrews had no idea where club played. Daily Record. 22 жовтня 2012. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 13 січня 2013.
  12. ↑ Rovers v Queen of the South Preview. Albion Rovers FC. 11 січня 2013. Архів оригіналу за 3 March 2014. Процитовано 13 січня 2013.
  13. ↑ Marvin Andrews & Darren Dods signings confirmed. Forfar Athletic FC. 7 липня 2013. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 7 липня 2013.
  14. ↑ Marvellous Marvin inspires City to opening day victory. Elgin City FC. 10 серпня 2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
  15. ↑ Annan 3-3 Elgin. BBC Sport. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 23 серпня 2016.
  16. ↑ Elgin City sign Marvin Andrews. The Northern Scot. 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  17. ↑ Boness 5-4 Elgin. BBC Sport. 8 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 23 серпня 2016.
  18. ↑ Berwick 3-3 Montrose. BBC Sport. 17 січня 2015. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 23 серпня 2016.
  19. ↑ Montrose 3–1 Brora. BBC Sport. 16 травня 2015. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 16 травня 2015.
  20. ↑ Elgin 1-1 Clyde. BBC Sport. 3 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 серпня 2016.
  21. ↑ Players Moving On. Clyde FC. 29 червня 2016. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
  22. ↑ Donegan, Lawrence (21 травня 2005). Rangers centre-back whose game rests on divine intervention | Football | The Guardian. London: Football.guardian.co.uk. Процитовано 10 березня 2009.
  23. ↑ Footballer offers to "cure" lesbian MSP – from Pink News – all the latest gay news from the gay community. Pink News. 27 лютого 2006. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 10 березня 2009.
  24. ↑ Marvin Andrews – The Rangers legend and Trinidad and Tobago captain gives it to you straight about God, booze and homosexuality. The Guardian. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 1 вересня 2013. Процитовано 26 жовтня 2011.
  25. ↑ Marvin ANDREWS(マルヴィン・アンドリューズ) @ LEVEL-K. Level-k.com. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 10 березня 2009.
  26. ↑ Marvin Andrews - Century of International Appearances. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2019.

Посилання[ред. | ред. код]


1 Гіслоп (в) • 2 Кокс • 3 Е. Джон • 4 Ендрюс • 5 Санчо • 6 Лоуренс • 7 Бірчелл • 8 Грей • 9 Вітлі • 10 Летапі • 11 Едвардс • 12 Семюель • 13 Глен • 14 С. Джон • 15 Джонс • 16 Вайз • 17 Чарлз • 18 Теобальд • 19 Йорк (к) • 20 Скотланд • 21 Джек (в) • 22 Інс (в) • 23 Вулф • Тренер: Лео Бенгаккер
Тринідад і Тобаго
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марвін_Ендрюс&oldid=41564012