Марха (притока Вілюя)
| Марха | |
|---|---|
 | |
 | |
| 66°09′01″ пн. ш. 111°19′09″ сх. д. / 66.15027777780578333° пн. ш. 111.319166666697782375° сх. д. | |
| Витік | Вілюйське плато [1] |
| • координати | 66°09′01″ пн. ш. 111°19′09″ сх. д. / 66.15028° пн. ш. 111.31917° сх. д. |
| • висота, м | 700 м [1] |
| Гирло | Вілюй (518 км від гирла) [1] |
| • координати | 63°28′00″ пн. ш. 118°54′00″ сх. д. / 63.46667° пн. ш. 118.90000° сх. д. |
| • висота, м | 100 м [1] |
| Похил, м/км | 0,51 м/км |
| Басейн | Вілюй → Лена → море Лаптєвих |
| Країни: |
 Росія Якутія |
| Регіон | Саха |
| Довжина | 1 181 км |
| Площа басейну: | 99 000 км² |
| Середньорічний стік | 405 м³/с [2] (за 159 км від гирла) |
| Притоки: | Моркока, Markharad і Sokhsolookhd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Марха — річка у Східному Сибіру, протікає по території Мирнинського та Нюрбінського улусів Республіки Саха (Якутія) в Росії. Ліва притока Вілюю. Належить до водного басейну моря Лаптєвих.
Географія[ред. | ред. код]
Витік річки знаходяться на Вілюйському плато, далі протікає в східному, південно-східному і південному напрямку по Центральноякутській рівнині, де за 5 км на південь від села Жархан, впадає у річку Вілюй з лівого берега. Довжина Мархи — 1181 км, площа басейну — 99 тис. км². Зими в районі річки — одні із найсуворіших в Північній півкулі, річка повністю перемерзає більш ніж на 5 місяців, а у верхів'ях — до 7 місяців. Судноплавна від гирла річки Моркока, на ділянці в 585 км, під час паводку до — 984 км. У басейні — родовища алмазів.
Гідрологія[ред. | ред. код]
Живлення річки переважно снігове. Повінь з кінця травня по серпень. Замерзає в кінці вересня — початку жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня. Середньорічна витрата води за 159 км від гирла становить 405,48 м³/с (максимальна середньомісячна — 2 173,86 м³/с). Середньорічна витрата води за 382 км від гирла — 391,11 м³/с, за 849 км — 100,48 м³/с.
Нижче наводиться діаграма середньомісячної витрати води за 51 рік спостережень (з 1938 по 1994 роки) з контрольно-вимірювальної станції в селі Маликай, за 159 км від гирла (89% водозбору).[2]
Притоки[ред. | ред. код]
Річка Марха приймає близько сотні різноманітних приток. Найбільші із них (від витоку до гирла):[3]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Мархи,(км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ліві притоки | ||||
| Далдин | 138 | 3 380 | 944 | |
| Юллегійєн | 125 | 1 460 | 523 | |
| Хання | 398 | 7 740 | 489 | |
| Накин | 174 | 2 210 | 424 | |
| Конончаан | 213 | 4 770 | 82 | |
| праві притоки | ||||
| Олдондо | 154 | 1 900 | 864 | |
| Мархара | 232 | 5 920 | 766 | |
| Моркока | 841 | 32 400 | 585 | 116 (380 км) |
| Курунг-Делінде | 117 | 1 800 | 409 | |
| Улахан-Д'юктелі | 156 | 2 750 | 295 | |
| Аччигий-Д'юктелі | 124 | 1 800 | 254 | |
Населенні пункти[ред. | ред. код]
Береги Мархи малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів, в основному у нижній течії (від витоку до гирла): Леппіріен, Шологонци (849 км від гирла), Чумпурук (382 км), Маликай (159 км), Биситтах, Улгумда, Енгольжа, Кіров, Жархан.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Річка Марха на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання], гирло[недоступне посилання]
- ↑ а б Дані по водотоку річки Мархи на сайті R-Arcticnet: пункт Маликай (159 км), пункт Чумпурук (382 км), пункт Шологонци (849 км) (англ.)
- ↑ Государственный водный реестр РФ: Река Марха [Архівовано 18 лютого 2014 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-05-14 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річка Марха |
- Річка Марха // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Марха в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)