Марія Бранденбург-Кульмбахська
| Марія Бранденбург-Кульмбахська | |
|---|---|
| нім. Marie von Brandenburg-Kulmbach | |
 Курфюрстіна Марія, автор невідомий, близько 1600 року | |
| 9-а курфюрістіна-консорт Пфальцу | |
| Початок правління: | 12 лютого 1559 |
| Кінець правління: | 31 жовтня 1567 |
|
| |
| Попередник: | Доротея Данська |
| Наступник: | Амалія Ноєнарська |
|
| |
| Дата народження: | 14 жовтня 1519 |
| Місце народження: | Ансбах |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 31 жовтня 1567 (48 років) |
| Місце смерті: | Гайдельберг, Курпфальц, Священна Римська імперія |
| Поховання | церква Святого Духа в Гайдельберзіd |
| Чоловік: | Фрідріх III |
| Діти: | Альберта, Людвіг, Єлизавета, Герман Людвіг, Йоганн Казимир, Доротея Сусанна, Альбрехт, Анна Єлизавета, Крістоф, Карл, Кунігунда Якобея |
| Династія: | Гогенцоллерни, Віттельсбахи |
| Батько: | Казимир Бранденбург-Кульмбахський |
| Мати: | Сусанна Баварська |
Марія Бранденбург-Кульмбахська (нім. Marie von Brandenburg-Kulmbach, 14 жовтня 1519 — 31 жовтня 1567) — принцеса Бранденбург-Кульмбахська з роду Гогенцоллернів, донька маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира та баварської принцеси Сусанни, дружина курфюрста Пфальцу Фрідріха III.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась 14 жовтня 1519 року в Ансбасі. Стала первістком в родині маркграфа Бранденбург-Кульмбаху Казимира та його дружини Сусанни Баварської, з'явившись на світ на другий рік їхнього шлюбу. Незважаючи на різницю у віці, подружнє життя батьків було щасливим, і згодом сімейство поповнилося чотирма молодшими дітьми, з яких вижили син Альбрехт і донька Кунігунда.
Марія втратила батька перед своїм 8-річчям. Надалі виховувалась дядьком Георгом у лютеранському дусі. Матір вийшла заміж вдруге за пфальцького принца Отто Генріха.
У 17 років принцеса була видана заміж за 22-річного Фрідріха Пфальц-Зіммернського, старшого сина пфальцграфа Йоганна II. Весілля пройшло 12 червня 1537 року в Крайльсгаймі. Наречену називали чудово обдарованою дівчиною.[1] Шлюб виявився щасливим. У подружжя народилося одинадцятеро дітей:
- Альберта (1538—1553) — одружена не була, дітей не мала;
- Людвіг (1539—1583) — курфюрст Пфальцу у 1576—1583 роках, був двічі одруженим, мав дванадцятеро дітей від першого шлюбу;
- Єлизавета (1540—1594) — дружина герцога Саксонії та ландграфа Тюрингії Йоганна Фрідріха II Середнього, мала четверо синів;
- Герман Людвіг (1541—1556) — одруженим не був, дітей не мав;
- Йоганн Казимир (1543—1592) — пфальцграф Лаутерну, був одруженим з саксонською принцесою Єлизаветою, мав трьох доньок;
- Доротея Сусанна (1544—1592) — дружина герцога Саксен-Веймару Йоганна Вільгельма, мала четверо дітей;
- Альбрехт (1546—1547) — прожив 7 місяців;
- Анна Єлизавета (1549—1609) — була двічі одружена, дітей не мала;
- Крістоф (1551—1574) — був зарученим з Марією Оранською, загинув у бою, одруженим не був, дітей не мав;
- Карл (1552—1555) — прожив 2 роки;
- Кунігунда Якобея (1556—1586) — дружина графа Нассау-Ділленбургу Йоганна VI, мала двох доньок.
Марію змальовували як мудру та благочесну жінку, що здійснювала вплив у релігійних питаннях на свого чоловіка-католика. Зрештою, у 1546 році він перейшов у лютеранство.[2] У тому ж році він перебрав на себе управління землями Франконії. Втім, фінансове становище родини до 1559 року залишалося незадовільним, і Марія кілька разів зверталася за допомогою до Альбрехта Прусського.
У травні 1557 року Фрідріх став пфальцграфом Зіммерну, а у лютому 1559 — курфюрстом Пфальцу. Резиденцією сімейства після цього слугував Гайдельберзький замок. Марія, ставши курфюрстіною-консортом, цікавилася державними справами, однак чоловік не дозволяв безпосереднього втручання. Вплив жінки обмежився питаннями релігії. Негативно ставилася до цвінгліанців.
В останні роки життя страждала від подагри і була прикутою до ліжка. Померла 31 жовтня 1567 року у Гайдельберзі. Була похована у місцевій Церкві Святого Духа.[3]
Фрідріх за півтора року оженився з юною Амалією Ноєнарською.
Генеалогія[ред. | ред. код]
Альбрехт III Ахілл | Анна Саксонська | Казимир IV Ягеллончик | Єлизавета Австрійська | Альбрехт III | Анна Брауншвейг-Ґрубенгабенська | Фрідріх III_p0571_Kaiser_Friedrich_III..jpg) | Леонора Португальська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх I | Софія Ягеллонка | Альбрехт IV | Кунігунда Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Казимир Бранденбург-Кульмбахський | Сусанна Баварська.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ August von Kluckhohn: Friedrich III., zubenannt der Fromme, Kurfürst von der Pfalz. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 606–612. [1] (нім.)
- ↑ Peter Fuchs: Friedrich III. der Fromme. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, стор. 530–532. [2] (нім.)
- ↑ Церква Святого Духа у Гайдельберзі [3] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- August Kluckhohn (Hrsg.): Briefe Friedrich des Frommen, Kurfürsten von der Pfalz, C.A. Schwetschke und Sohn, 1868, стор. 38.
- August Kluckhohn: Wie ist Kurfürst Friedrich III von der Pfalz Calvinist geworden?, F. Straub, 1866, стор. 42.
Посилання[ред. | ред. код]
- Бранденбург (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Марії Бранденбург-Кульмбахської (англ.)
- Генеалогія Фрідріха III (англ.)
|
