Даллас Маверікс
| Даллас Маверікс | |||
|---|---|---|---|
| Конференція | Західна конференція | ||
| Дивізіон | Південно-Західний дивізіон | ||
| Рік заснування | 1980 | ||
| Історія | Даллас Маверікс 1980–до тепер |
||
| Стадіон | Амерікан-Ерлайнс-центр | ||
| Місто | Даллас, Техас | ||
| Кольори клубу | |||
| Власник(и) | Марк К'юбан | ||
| Генеральний менеджер | Донні Нельсон | ||
| Головний тренер | Рік Карлайл | ||
| Клуби Д-Ліги | Техас Леджендс | ||
| Чемпіонство | 1 (2011) | ||
| Перемоги в конференції | 2 (2006, 2011) | ||
| Перемоги в дивізіоні | 3 (1987, 2007, 2010) | ||
| Закріплені номера | 2 (15, 22) | ||
| Офіційний сайт | mavs.com | ||
|
|||
«Даллас Маверікс» (часто називають Мавс) (англ. Dallas Mavericks) — професіональна баскетбольна команда, заснована у 1980 в місті Даллас у штаті Техас. Команда є членом Південно-західного дивізіону, Західної конференції Національної баскетбольної асоціації.
Згідно з приведеними даними журналу Форбс у 2013 році, Даллас Маверікс розмістилися на 5 сходинці найдорожчих баскетбольних команд в Сполучених Штатах Америки, з оціненою вартістю в приблизно $685 млн.; більш дорожчими виявилися тільки Нью-Йорк Нікс, Лос-Анджелес Лейкерс, Чикаго Буллз і Бостон Селтікс.[1]
Починаючи зі свого першого сезону 1980-81, Маверікс були чемпіонами дивізіону 3 рази (1987, 2007, 2010), чемпіонами конференції 2 рази (2006, 2011), чемпіонами НБА 1 раз (2011).
Зміст |
Історія[ред.]
В 1979 році, бізнесмен Дон Картер і його компаньйон Норм Сон'ю запросили дозвіл привезти команду НБА до Далласа штат Техас. Останньою професійною баскетбольною командою в Далласі була Даллас Чапарралс(Dallas Chaparrals), яка виступала в Баскетбольній Асоціації Америки і переїхала до Сан-Антоніо в 1973 році з новою назвою Сан-Антоніо Сперс.
На Матчі всіх зірок НБА в 1980 році, власники ліги проголосували за прийняття нової команди з назвою запозиченою із вестерн серіалу 1957–1962 років Маверік. Назва була обрана вболівальниками, які надіслали 4600 листівок. Джеймс Гарнер, який виконував роль Маверіка, був одним з власників команди. Є також і інша версія походження назви, так як в той час в Техаський університет в Арлінгтоні також використовував псевдонім Маверік. Команда приєдналася до Середньо-Західного Дивізіону Західної конференції, що викликало перебудову дивізіонів Середньо-Західного і Центрального, залишаючись в ньому до сезону 2004–05, коли ліга запровадила 6 дивізіонів. Тоді команда була розподілена в Південно-Західний дивізіон. Дік Мота, який привів Вашингтон Булетс до чемпіонства НБА в сезоні 1977–78, був найнятий першим головним тренером команди. В нього була чудова репутація, зароблена його прихильністю до дисципліни, а також його він був видатним наставником.
Кікі Вандевіж з баскетбольної команди Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі був обраний командою Маверікс під 11 номером в драфті 1980 року, але він відмовився грати як резервіст і залишався в команді ще близько місяця. Потім він був обміняний в команду Денвер Наггетс, разом з вибором в першому раунді драфту 1981 року, у відповідь на майбутні два вибори в першому раунді драфту, на які було обрано Роланда Блекмена в 1981 і Сема Перкінса в 1984 роках.
В 1980-х роках, Маверікс були хорошою командою в умовах високо конкурентної Західної Конференції. На чолі з Марком Агуерро, Бредом Девісом, Роландом Блекменом, Дереком Харпером, Семом Перкінсом і Детліфом Шемфом, Маверікс виходило до плей-оф шість з семи років в період з 1983 до 1990 року, зайняв перше місце в своєму дивізіоні в сезоні 1986-87 року і досягнув фіналу Західної Конференції в 1988 році. Не дивлячись на це, вони не змогли пройти далі у плей-оф, коли в ті часи домінувала команда Лос-Анджелес Лейкерс.
Період 1990-х років для Маверікс відомий як "темний вік". Вони не досягали плей-оф з 1991 по 2000 рік, залишаючись на дні турнірної таблиці з показником в 11 виграних і 71 програних матчі(11-79) в сезоні 1992-1993 року і 13-69 в наступному сезоні. В падінні показників звинувачували події як на ігровому майданчику, так і поза ним, особливо проблеми Роя Тарплі з наркотиками, через які йому заборонили грати в НБА, травми і впливом колишнього тренера Квіна Бакнера. Середина 90-х позначилася позитивними моментами для Мавс у вигляді "3-х Д": Джейсон Кідд, Джим Джексон і Джамал Машберн. Кідд став найвідомішим з трійки, вигравши Нагороду новачка року НБА (разом з Грантом Хіллом) в сезоні 1994-95 років і ставши багаторічним учасником матчу всіх зірок НБА.
Для Маверікс кращі часи почалися в період 2000-х, на чолі з новою "великою трійкою": Дірком Новіцкі, Майклом Фінлі і Стівом Нешом. З новим власником Марком К'юбаном та головним тренером Донні Нельсоном, команда повернулася до плей-оф в сезоні 2001 року, пробилася до фіналу конференції в 2003 році. Але команда Сан-Антоніо Сперс постійно завдавали Маверікс поразки, ставши їх головними супротивниками. "Велика трійка" поступово розпалася з поверненням Неша до Фінікс Санз в сезоні 2004-05 і переходом Фінлі до Сперс в сезоні 2005-06. Новіцкі став лідером команди і разом з головним тренером Евері Джонсоном команда вперше досягла фіналу НБА в 2006 році. На шляху до фіналу здолавши Сперс і Санс на чолі з Стівом Нешом. В фіналі вигравши перші дві гри у Маямі Гіт, Мавс програли наступні чотири, в результаті чого чемпіонами стали Гіт.
Найкращий сезон за свою історію Мавс провели в 2006-07 році, вигравши 67 ігор. Незважаючи на отриману Новіцкі нагороду Найціннішого гравця НБА, Маверікс програли в плей-оф команді Голден-Стейт Ворріорс, очолюваних своїм колишнім тренером Доном Нельсоном, в 2007 році. Кідд повернувся до команди в сезоні 2007-08, в той же час Мавс отримали нового головного тренера - Ріка Карлайла. На початку сезону 2010 року в команді залишався Новіцкі, Кідд і Джейсон Террі, а також такі гравці як Шон Меріон, Тайсон Чендлер, Хосе Хуан Бареа і Керон Батлер. Команда пробилася до фіналу НБА в 2011 році після 57 перемог в регулярному чемпіонаті, 6-матчевого 1-го раунду плей-оф проти Портланд Трейл-Блейзерс, розбивши чемпіона останніх двох років Лейкерс в півфіналі Західної конференції (не програли їм жодного матчу), а також здолавши в Оклахома-Сіті Тандер фіналі конференції програвши лише 1 матч з 5. Потрапивши до фіналу вдруге за свою історію, Маверікс отримали нагоду взяти реванш у команди Маямі Гіт за програний фінал 2006 року.
В 2011 році, Маверікс здолали Маямі Гіт, вигравши 4 і програвши 2 матчі. Таким чином Мавс вперше за свою історію стали чемпіонами НБА. Дірк Новіцкі отримав нагороду Найціннішого гравця Фіналу НБА
Маверікс вигравали 50 і більше ігор регулярного сезону 11 сезонів підряд, починаючи з 2001 року.
Форма[ред.]
Протягом свого дебютного сезону 1980-81 року, кольори виїзної форми Маверікс були темно-синього з зеленим і білим оздобленням, але наступного сезону зелений і синій кольори помінялися місцями, в результаті зелений колір став основним для виїзних ігор до початку 1990-х років. Однак, в сезоні 1992–93 року, кольори знову помінялися місцями і схема кольорів стала така ж як і в дебютному сезоні, з невеликими змінами в написі "Даллас", в результаті цей дизайн Мавс використовувався до 2001 року. В період з 1980 до 2001 року, домашня біла форма мала синій напис "Маверікс", з білим і зеленим оздобленням, а також невеликими змінами напису "Маверікс" протягом 1990-х років.[2]Виїзна форма 1980-х років була відроджена в сезоні 2004-05 як частина святкування 25 річниці участі в НБА. Однак, незважаючи на відроджену форму 80-х, схема напису номеру запозичена з форми 90-х.
В сезоні 2001-02, Маверікс кардинально оновили свій логотип і форму, разом з новою, натхненної командою НФЛ Даллас Ковбойс, схемою кольорів, яка складалася з темно-синього, синього і срібного кольору. Нова форма включала напис "Даллас" як на домашній, так і на виїзній формах. На домашній формі, напис "Даллас" був темно-синього кольору на грудях і номер синього кольору із срібним оздобленням, в той час як виїзна форма мала напис "Даллас" білого кольору і номер срібного кольору з білим оздобленням.
В сезоні 2003–04, дебютувала альтернативна форма Маверікс блискучого срібного кольору з написом "Маверікс" білого кольору і синім обрамленням, номер був синього кольору. Однак, форма була непопулярна серед вболівальників (які дали їй глузливе прізвисько "мішки для сміття"), тому вона була скасована після лише однієї гри (з Лос-Анджелес Лейкерс 28 жовтня 2003 року).
В сезоні 2004–05, Маверікс представили альтернативну форму зеленого кольору схожу на таку 1980-х років. Вона була розроблена репером Шоном "Пи Дідді" Комбсом з написом "Мавс" білого кольору на лицьовій стороні футболки з блакитним обрамленням, номер був срібного кольору з білим обрамленням над написом на лівій стороні грудей.
21 вересня 2009 року, Маверікс презентували нову альтернативну форму темно-синього кольору з написом "Мавс", замінивши попередню, яка була зеленого кольору. Ця ж форма використовувалася для просування бренду серед латиноамериканської спільноти і мала напис "Лос Мавс".[3]
19 серпня 2010 року, Маверікс презентували ще одну зміну своєї виїзної форми - основним кольором став темно-синій з написом "Даллас" блакитного кольору і срібного кольору номерами в білому обрамленні. Альтернативна форма була відмінена.[4] Однак форма "Лос Мавс" залишилася незважаючи на зміни, але востаннє використовувалася для латиноамериканських заходів.
13 грудня 2011 року, Маверікс презентували альтернативну форму на основі останньої, яка використовувалася в сезоні 2009-2010, але основним кольором став блакитним а номер розмістився під написом "Мавс".
Головні тренери[ред.]
За всю свою історію Маверікс очолювало 9 головних тренерів. Першим був Дік Мотта, який був двічі тренером і очолював Мавс 9 сезонів. Він є рекордсменом серед всіх тренерів команди по проведеним матчах - 738. Дон Нельсон, батько Донні Нельсона, являється рекордсменом по виграним матчам за регулярний сезон - 339. Евері Джонсон рекордсмен з проведених матчів в плей-оф - 47, а також з перемог в плей-оф - 23, включаючи рекорд з найвищого відсотку виграних матчів за сезон - 73,5 %. Нельсон був названий одим з десяти найвидатніших тренерів в історії НБА. Джонсон став першим тренером, який виграв з командою Західну Конференцію, програвши в фіналі 2006 року команді Маямі Гіт.[5] Джонсон також єдиний тренер Маверікс який виграв нагороду тренера року НБА, здобувши її в сезоні 2005–06.[6] Квін Бакнер і Джим Клемонс провели всю свою тренерську кар'єру в Маверікс. Лише Дон Нельсон був обраний до списку членів Баскетбольного Залу Слави тренерів.Рік Карлайл став головним тренером Маверікс в 2008 році[7] і привів команду до першого чемпіонства за всю історію її існування в 2011 році, вигравши у Маямі Гіт, взявши таким чином реванш за поразку команди в фіналі 2006 році.
Список сезонів[ред.]
Домашні стадіони[ред.]
- Реюніон Арена (1980–2001)
- Моді Колізей (1984 гра 5-та першого раунду)
- Амерікан-Ерлайнс-центр (2001–понині)
Склад Команди[ред.]
|
Склад Даллас Маверікс
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Гравці | Тренери | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Склад • Транзакції |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Закріплені номери[ред.]
| Закріпленні номери в Даллас Маверікс | |||
| N° | Гравець | Позиція | Роки виступу |
|---|---|---|---|
| 15 | Бред Девіс | З | 1980–92 |
| 22 | Роландо Блекмен | З | 1981–92 |
Баскетбольний Зал Слави[ред.]
- 2 Алекс Інгліш, форвард , 1990–91
- 4 Едріан Дентлі, форвард , 1989–90
- 70 Денніс Родман, форвард , 2000
- Дон Нельсон, тренер, 1997-05
Індивідуальні нагороди[ред.]
Найцінніший гравець Фіналу НБА
|
Друга збірна всіх зірок захисту НБА
|
Приз за спортивну поведінку НБА
|
Учасники Збірних всіх зірок НБА[ред.]
- Марк Агуірр – 1984, 1987, 1988
- Роландо Блекмен – 1985, 1986, 1987, 1990
- Джеймс Дональдсон – 1988
- Джейсон Кідд – 1996, 2010
- Кріс Гатлінг – 1997
- Майкл Фінлі – 2000, 2001
- Дон Нельсон – 2002 (Тренер)
- Дірк Новіцкі – 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012
- Стів Неш – 2002, 2003
- Евері Джонсон – 2006 (Тренер)
- Джош Говард – 2007
Статистика[ред.]
В = Перемоги, П = Поразки, П% = Відсоток виграних матчів
| Сезон | В | П | П% | Плейоф | Результати |
|---|---|---|---|---|---|
| 1980-81 | 15 | 67 | .183 | ||
| 1981-82 | 28 | 54 | .341 | ||
| 1982-83 | 38 | 44 | .463 | ||
| 1983-84 | 43 | 39 | .524 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Сіетл 2 Лос-Анджелес 4, Даллас 1 |
| 1984-85 | 44 | 38 | .537 | Програли в першому раунді | Портланд 3, Даллас 1 |
| 1985-86 | 44 | 38 | .537 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Юта 1 Лос-Анджелес 4, Даллас 2 |
| 1986-87 | 55 | 27 | .671 | Програли в першому раунді | Сіетл 3, Даллас 1 |
| 1987-88 | 53 | 29 | .646 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Програли в фіналі конференції |
Даллас 3, Х'юстон 1 Даллас 4, Денвер Наггетс 2 Лос-Анджелес 4, Даллас 3 |
| 1988-89 | 38 | 44 | .463 | ||
| 1989-90 | 47 | 35 | .573 | Програли в першому раунді | Портланд 3, Даллас 0 |
| 1990-91 | 28 | 54 | .341 | ||
| 1991-92 | 22 | 60 | .268 | ||
| 1992-93 | 11 | 71 | .134 | ||
| 1993-94 | 13 | 69 | .159 | ||
| 1994-95 | 36 | 46 | .439 | ||
| 1995-96 | 26 | 56 | .317 | ||
| 1996-97 | 24 | 58 | .293 | ||
| 1997-98 | 20 | 62 | .244 | ||
| 1998-99 | 14 | 36 | .280 | ||
| 1999-00 | 40 | 42 | .488 | ||
| 2000-01 | 53 | 29 | .646 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Юта 2 Сан-Антоніо 4, Даллас 1 |
| 2001-02 | 57 | 25 | .695 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 3, Міннесота 0 Кінґс 4, Даллас 1 |
| 2002-03 | 60 | 22 | .732 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Програли в фіналі конференції |
Даллас 4, Портланд 3 Даллас 4, Кінґс 3 Сан-Антоніо 4, Даллас 2 |
| 2003-04 | 52 | 30 | .634 | Програли в першому раунді | Кінґс 4, Даллас 1 |
| 2004-05 | 58 | 24 | .707 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 4, Х'юстон 3 Фінікс 4, Даллас 2 |
| 2005-06 | 60 | 22 | .732 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Програли в фіналі |
Даллас 4, Мемфіс 0 Даллас 4, Сан-Антоніо 3 Даллас 4, Фінікс 2 Маямі 4, Даллас 2 |
| 2006-07 | 67 | 15 | .817 | Програли в першому раунді | Голден Стейт 4, Даллас 2 |
| 2007-08 | 51 | 31 | .622 | Програли в першому раунді | Нью-Орлінс 4, Даллас 1 |
| 2008-09 | 50 | 32 | .610 | Виграли в першому раунді Програли в півфіналі конференції |
Даллас 4, Сан-Антонио 1 Денвер 4, Даллас 1 |
| 2009-10 | 50 | 32 | .610 | Програли в першому раунді | Сан-Антонио 4, Даллас 2 |
| 2010-11 | 60 | 22 | .732 | Виграли в першому раунді Виграли в півфіналі конференції Виграли в фіналі конференції Виграли в фіналі |
Даллас 4, Портленд 2 Даллас 4, Лейкерс 0 Даллас 4, Оклахома 1 Даллас 4, Маямі 2 |
| 2011-12 | 36 | 30 | .545 | Програли в першому раунді | Оклахома 4, Даллас 0 |
| 2012-13 | 41 | 41 | .500 | ||
| Всього | 1,341 | 1,317 | .505 | ||
| Плейоф | 86 | 93 | .480 |
Примітки[ред.]
- ↑ [1]http://www.forbes.com/teams/dallas-mavericks/
- ↑ «Dallas Mavericks – Chris Creamer's Sports Logos Page». Sportslogos.net. Процитовано 2011-06-16.
- ↑ Davis, Todd. «Mavericks debut a new alternate jersey | Dallas Mavericks Blog | Sports News | News for Dallas, Texas | The Dallas Morning News». Mavsblog.dallasnews.com. Процитовано 2011-06-16.
- ↑ «Dallas Mavericks' possible new uniforms: What do you think? | Dallas Mavericks News – Sports News for Dallas, Texas – SportsDayDFW». Dallasnews.com. 2010-08-19. Процитовано 2011-06-16.
- ↑ «2005–07 Dallas Mavericks Statistics». basketball-reference.com. Sports Reference LLC. Процитовано December 8, 2008.
- ↑ «NBA postseason awards – Coach of the Year». National Basketball Association. Turner Sports Interactive, Inc. Процитовано December 8, 2008.
- ↑ «Dallas Mavericks Coach Register». basketball-reference.com. Sports Reference LLC. Процитовано December 8, 2008.
Зовнішні посилання[ред.]
- Офіційний сайт Даллас Маверікс (англ.)
|
||||||||
