Мельник Володимир Олександрович (мер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Мельник
Міський голова м. Обухів
1998 — 2011
Народився 12 вересня 1959(1959-09-12)
с. Поромівка, Житомирська обл., УРСР
Помер 20 жовтня 2011(2011-10-20) (52 роки)
біля с. Таценки
Відомий як політик
Громадянство Україна
Національність українець
Alma mater Національний транспортний університет
Нагороди
Заслужений працівник сфери послуг України
Заслужений працівник сфери послуг України
Відмінник освіти України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Володи́мир Олекса́ндрович Ме́льник (12 вересня 1959, с. Поромівка, Житомирська область УРСР — 20 жовтня 2011, поблизу с. Таценки) — український політичний діяч, інженер-будівельник. Міський голова м. Обухів (1998). Заслужений працівник сфери послуг України (2004).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 вересня 1959 року у селі Поромівка, Житомирської області, УРСР. У 1974 році закінчив Поромівську восьмирічну школу і вступив до Житомирського автомобільно-шляхового технікуму, де здобув кваліфікацію техніка-будівельника з будівництва та експлуатації автошляхів.

За направленням прибув на роботу в Обухівське ремонтно-будівельне управління на посаду майстра. У 19781986 роках навчався у Київському автомобільно-дорожньому інституті (КАДІ), за фахом — інженер будівельник. З листопада 1978 року по листопад 1980 року служив у військовій частині у Москві.

У 19881998 роках працював начальником Обухівського комбінату комунальних підприємств. У 1998 році обраний на посаду міського голови м. Обухів. У 2002 році закінчив Українську академію державного управління при Президентові України (НАДУ), магістр державного управління.

Був одружений, мав доньку і сина. Загинув в автокатастрофі 20 жовтня 2011 на Київській трасі поблизу села Таценки[1]. Йому було 52 роки.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Відзначений державними нагородами України: Подякою Президента України (1999), почесним званням «Заслужений працівник сфери послуг України» (2004), нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2007), орденом «За заслуги» III ступеня рішенням Президії спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), орденом святого Рівноапостольного князя Володимира III-го, грамотою Митрополита Київської і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви.

Література[ред. | ред. код]

  • Україна в ІІІ тисячолітті. Традиції. Інновації. Інвестиції 2007

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мер Обухова загинув в аварії. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 21 жовтня 2011.