Мендель Андрій Корнійович
| Мендель Андрій Корнійович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
16 липня 1930 Велика Каратуль, Переяслав-Хмельницький район, Київська область |
| Помер |
8 квітня 2012 (81 рік) Київ |
| Країна |
 СРСР→ Україна |
| Alma mater | Львівський медичний інститут |
| Галузь | хірургія |
| Заклад | Київський медичний інститут |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат медичних наук |
| Науковий керівник | Іван Іщенко |
| Відомий завдяки: | хірург в Україні, Бірмі, Ефіопії |
| У шлюбі з | Задорожна Тамара Данилівна |
| Діти | Пасічник Олена Андрівна, Мендель Микола Андрійович |
Андрій Корнійович Мендель (16 липня 1930, с. Велика Каратуль, Переяслав-Хмельницький район, Київська область — 8 квітня 2012, м. Київ) — український лікар, хірург, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської хірургії НМУ імені О. О. Богомольця.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 16 липня 1930 року в селі Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького району Київської області в багатодітній родині коваля Корнія Семеновича Менделя та його дружини Наталії Мефодіївни. Навчався в сільській школі, далі у Переяслав-Хмельницькій середній школі № 2.
В дитинстві переніс роки Голодомору, німецько-радянської війни. Померли його сестра, брати-близнюки.
1949—1955 роках навчання у Львівському державному медичному інституті, який закінчив з відзнакою.
Працював в Казахстані «на цілині», хірургом і акушером-гінекологом в місті Щучинську.
З 1957 року аспірант, потім асистент і доцент кафедри факультетської хірургії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. Працював під керівництвом Івана Іщенка.
У 1961 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив галаскорбіну на загоєння ран шлунка».
У 1965—1966 роках працював у Бірмі, Головним хірургом лікарні імені Сао Сан Туна[en] в місті Таунджи, виконуючи понад 1000 операцій на рік.[1]
У 1976—1978 роках — головний хірург госпіталю Менелика Другого в місті Аддіс-Абеба (Ефіопія), керівник місії радянських лікарів у Ефіопії.
У 1979 році тимчасово виконував обов'язки завідувача кафедри факультетської хірургії Київського медичного інституту.
З 2010 року — на пенсії.
Помер 2012 року. Похований в селі Ясногородка (Київська область).
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Вірш своєму другові Андрію Менделю присвятив український поет Володимир Коломієць.[2]
Публікації[ред. | ред. код]
Наукові[ред. | ред. код]
- Войтенко А. А. Непроходимость кишечника, обусловленная желчными камнями / А. А. Войтенко, А. К. Мендель // Клиническая хирургия. — 1971. — С. 26—31.
Освітні[ред. | ред. код]
- Мохнюк Ю. Н., Мальцев В. Н., Мендель А. К., Яремчук А. Я. Роль научно-исследовательской работы студентов в подготовке специалистов // Клиническая хирургия. — 1987. — № 11. — С. 48.
- Мендель А. К., Балтайтіс Ю. В., Войтенко А. А. Пути оптимизации учебного процесса по курсу факультетской хирургии // Клінічна хірургія. — 1991. — № 1. — С. 45—47.
- Хірургія (Факультетська): підручник [Архівовано 29 березня 2020 у Wayback Machine.] / Захараш М. П., Пойда О. І., Кучер М. Д. та ін. — Київ: Медицина, 2006. — C. 646—655. — ISBN 966-8144-33-3.
- М. П. Захараш, А. К. Мендель, Л. Г. Заверний. Глава 2. Грижа черевної стінки. Внутрішньочеревна грижа. — С. 38—92.
- А. К. Мендель, С. І. Пехенько. Глава 13. Захворювання щитоподібної залози. — С. 458-494.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ А. Шпачек 1000 операцій на рік // Медичні кадри. — № 5 (817). — 10 лютого 1968. [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Коломієць В. Свято Мендідія [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] // Київ. — № 11-1985. — С. 4—5.
Джерела[ред. | ред. код]
- Войцехівський Б. Життєві шляхи хірурга [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] // Пам'ять століть. — 2008. — № 1—2.
- Віленський Ю.[ru] Одісея Андрія Менделя // Ваше здоровье. — 2005. — № 26. — 15-21 июля. (рос.)
- Н. Гаврилюк, І. Кучеренко Медичні працівники Переяславщини XIX—XX ст. Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». — Випуск 9 (11). — 2015. — С. 94-97.
Посилання[ред. | ред. код]
- Андрей Корнеевич Мендель [Архівовано 6 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)