Мері Вілліс Волкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Вілліс Волкер
Народилася 24 травня 1942(1942-05-24)[1]
Фокс-Пойнт, Мілвокі, Вісконсин, США або Мілвокі, Вісконсин, США
Померла 4 листопада 2023(2023-11-04)[2] (81 рік)
Країна  США
Діяльність письменниця, письменниця-романістка
Alma mater Дюкський університет
Жанр кримінальний роман[d]
Нагороди

Мері Вілліс Волкер (англ. Mary Willis Walker, також Мері Вілліс Вокер) — американська письменниця детективного жанру, лауреатка кількох престижних літературних премій.

Біографія[ред. | ред. код]

Волкер закінчила Дюкський університет за спеціальністю «англійська мова» та почала викладати в середній школі. У 1967 році вона одружилася з Лі Волкером, який став президентом Dell Computers, жив у Нью-Йорку та Вірджинії, а потім переїхав до Остіна, штат Техас. У подружжя дві доньки Аманда і Сюзанна. Вони розлучилися, коли Мері був 51 рік. Вона повернулася до свого дівочого прізвища Вілліс, але продовжувала публікуватися й як Мері Вілліс Волкер, яке, як вона написала в статті для журналу New York Times, тепер вважає псевдонімом. Вона продовжує жити в Остіні. Вона згодом згадувала:

Буквально через кілька секунд після моєї весільної церемонії, коли друг кинувся прошепотіти мені на вухо: «Я хотів першим назвати вас місіс Волкер», я зрозумів, що зробила помилку. Це ім'я ніколи не буде моїм.

Не обдумуючи рішення так багато, як я зазвичай приділяла вибір нової сукні, я взяла ім’я сім'ї, яку ледве знала, і відмовилася від імені, яке було моїм протягом 24 років. Раптом я відчула нудоту, виснаження, біль, ніби якийсь внутрішній орган, про який я навіть не здогадувалася — можливо, родовий завиток тканини, родовий апендикс — був видалений. Але це було безглуздо. Я була молодою нареченою, щасливою, хоч сльози текли з моїх очей. Зрештою, все, що я зробила, це поміняла одне м'ке шестилітерне прізвище, яке починалося на В, на інше м'яке шестилітерне прізвище, яке починалося на В. Наскільки це могло бути важливим?

А як же мої книжки? Я вже опублікував одну під моїм новим прізвищем, а ще одна мала бути. Порада від видавничого світу була: «Не змінюйтеся зараз — уже надто пізно». Коли я поскаржилася про це подрузі, вона підняла обкладинку моєї нової книги й уважно її розглядала. «Мері Вілліс Волкер — гарний псевдонім». Так. Все одно це завжди було трохи схоже. Тепер я міг би віднести це ім’я до своєї письменницької особистості. Залишилося тільки попросити благословення у дочок. Вони сказали, що для них було загадкою, чому я взагалі це змінив, і що я маю називати себе так, як вважаю правильним.

Письменницька кар'єра[ред. | ред. код]

Вона почала писати на п'ятому десятку життя, що охарактеризувала як «досить пізно почала». Вона витратила два роки на написання свого першого опублікованого трилера «Нуль в кістці», який був опублікований у 1991 році і отрима премії Агати і Мекавіті. Її другий роман «Червоний крик» став першим, у якому з'явилася детектив Моллі Кейтс. У 1995 році «Червоний крик» отримав премію Едгара в номінації за найкращий роман. Книга «Під підвалом жука» (Under the Beetle's Cellar[en]), опублікована в 1995 році, стала третім її романом. Роман отримав премії Ентоні та Мекавіті.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія Агати у 1991 році за найкращій перший роман роман «Нуль в кістці».
  • Премія Мекавіті в 1992 за цей же роман в такій же номінації.
  • Премія Едгара По у 1995 році за роман «Червоний крик» у номінації «Найкращий роман».
  • Премія Мекавіті в 1996 році за роман «Під льохом жука» в номінації «Найкращий роман».
  • Премія Ентоні в 1996 році за роман «Під льохом жука» в номінації «Найкращий роман».
  • Премія Мартіна Бека в 1998 році за роман «Під льохом жука».

Твори[ред. | ред. код]

Романи з Моллі Кейтс[ред. | ред. код]

  • The Red Scream (Червоний крик) (1994) (отримав премію Едгара По)
  • Under the Beetle's Cellar (Під льохом жука) (1995) (отримав премії Ентоні та Мекавіті)
  • All the Dead Lie Down (Усі мертві лежать) (1998)

Інші романи[ред. | ред. код]

  • Zero at the Bone (Нуль в кістці) (1991) (отримав премії Агати та Мекавіті)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • How I Gave Up My Alias by Mary Willis, The New York Times, October 16, 1994 [1] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Mary Willis Walker 1942- [2] (англ.)