Михайлюк Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайлюк Михайло Миколайович
Народився 14 квітня 1944(1944-04-14) (80 років)
Пашутинці, Красилівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність скульптор, художник, педагог
Alma mater Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Львівська національна академія мистецтв
Заклад Закарпатська академія мистецтв
Членство Національна спілка художників України
Нагороди
Заслужений художник України

Миха́йло Микола́йович Михайлю́к (нар. 14 квітня 1944(19440414), Пашутинці, Красилівський район, Кам'янець-Подільська область) — український скульптор. Член НСХУ (1983). Заслужений художник України (2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 квітня 1944 року в селі Пашутинці в сім'ї колгоспників. Закінчив місцеву початкову школу, а потім здобував освіту у Веселівській та Западинецькій середніх школах. Службу в радянському війську відбув в Німеччині.

Закінчив Львівське державне училище прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша (1973). Після закінчення отримує направлення на навчання у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва, факультет проектування інтер'єру та обладнання (1973—1978)[1]. Під час навчання створював портрети та пластичні композиції реалізовані за допомогою каменю, дерева та кованої міді.

Початок виставкової діяльності Михайла Михайлюка припадає на 1971 рік. Твори «Марічка» і «Дума про матір» експоновані на художніх виставках Львівської картинної галереї.

Після закінчення навчання направлений в Художній фонд Закарпатської області. Поєднував творчість з педагогічною діяльністю в Ужгородському училищі прикладного та декоративного мистецтва[2].

Перша персональна виставка творів відбулася в Краєзнавчому музеї Ужгорода (1983).

Член Національної спілки художників України з 1983 року.

Живе і працює в Ужгороді.

Виставки[ред. | ред. код]

Михайло Михайлюк — учасник багатьох персональних, групових, обласних та республіканських художніх виставок в Україні та за кордоном:

  • Сьома виставка творів молодих художників (Львів, 1973).
  • Художня виставка «Земля і люди» (Львів, 1974).
  • Обласна художня виставка (Львів, 1976).
  • Двадцять шоста обласна виставка творів художників Закарпаття (Ужгород, 1978).
  • Республіканська виставка творів художників Ужгорода (Київ, 1980).
  • Виставка творів художників Закарпаття (Сату-Маре, 1981).
  • Виставка творів художників Закарпаття (Сабольч, 1986).
  • Виставка творів художників Закарпаття (Сату-Маре, 1987).
  • Виставка творів художників Закарпаття в (Кошиці, 1987).
  • Виставка творів закарпатських художників (Київ, 1994).
  • Ювілейна виставка до 50-річчя Закарпатської організації Спілки художників України (Ужгород, 1995).
  • Обласна виставка «Осінь-1997»  (Ужгород, 1997).
  • Персональна ювілейна виставка творів (Ужгород, 2004).

Нагороди[ред. | ред. код]

Скульптор неодноразово відзначений нагородами та преміями:

  • лауреат обласної премії в галузі образотворчого мистецтва ім. А. Ерделі та Й. Бокшая (1996)[2]
  • почесні грамоти облдержадміністрації та ін.
  • почесне звання «Заслужений художник України» (2017)[3]

Роботи[ред. | ред. код]

Михайло Михайлюк — автор численних художньо-меморіальних таблиць у Мукачево, Ужгороді та інших містах України. У його творчому доробку понад 200 скульптур у бронзі, дереві, бетоні, камені, кованій міді.

Твори митця знаходяться в багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном, зокрема, у Закарпатському художньому музеї ім. Й. Бокшая, краєзнавчих музеях Ужгорода, Хмельницького, Ярмолинців тощо[4].

Монументальні[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку, (Ужгород, 1999)[5]
Пам'ятник о. Августинові Волошину, (Ужгород, 2003)
Меморіальний бюст «Борцю за волю України» М. Шев'яку, (Мшанець, 2000)
Пам'ятник доктору А. Новаку, (Ужгород, 2002)
Композиція «Весна», (Ужгород, 1989)
  • Композиція «Земля» (Ужгород, 1987)
  • меморіальна дошка для музею А. Коцки (Ужгород, 1990)
  • Художньо-меморіальна таблиця «Вязням Ковнера» (Мукачеве, 1991)
  • Художня таблиця А. Штефану, (Мукачівська гімназія, 1992)
  • Художньо-меморіальна таблиця професору В. Сливці (Ужгород, 2005)
  • Погруддя єпископа І. Маргітича, (Боржавське, 2006)
  • Меморіальна таблиця Народному художнику України В. Свиді (Ужгород, 2017)

Станкові[ред. | ред. код]

  • «Марічка» (1971, дерево)
  • «Портрет Матері» (1971, кована мідь)
  • «Іван Труш» (1972, гіпс)
  • «Ранок» (1973, дерево)
  • «Дума про матір» (1975, алюміній)
  • «Спомин» (1976, гіпс)
  • Портрет батька (1977, граніт)
  • «Скульптор С. Коньонков» (1976, дерево, портрет)
  • «Материнство» (1979,
  • «Козачий полковник Д. Нечай» (1979, гіпс, портрет)
  • «Художник Ф. Манайло» (1982, дерево, портрет)
  • Портрет лікаря Василя Микити (1982, гіпс)
  • «Іван Богун» (1982, гіпс)
  • «А. Коцка» (1987, дерево, портрет)
  • «Мадонна білосніжна» (1991, мармур)
  • «Тарас Шевченко» (1993, гіпс)
  • «Христос» (1993, портрет)
  • «Чекання» (1996, мармур)
  • Портрет І. Маргітича (2001, мармур)
  • «Августин Волошин» (2002, гіпс)[5]
  • «Іван Мазепа» (2004, гіпс)
  • «Стихії» (2007, мармур)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. МИХАЙЛЮК МИХАЙЛО. zakarpat.brovdi.art (uk-ua) . Процитовано 21 березня 2024.
  2. а б Берник, Роман (2004). Сенс життя - творити красу. Процитовано 21 березня 2024.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №168/2017 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України. https://www.president.gov.ua/. 28 червня 2017. Процитовано 21 березня 2024.
  4. Кузьма, Б. І. Михайлюк Михайло Миколайович. Т. 20. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  5. а б Фединишинець, Михайло (23 серпня 2008). В Ужгороді сутужно з мистецькими пам’ятниками. Закарпаття онлайн. Процитовано 21 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • М. М. Михайлюк. Молитва душі / Уклад. Л. Михайлюк, Пер. англ. І. Муращик, М. Павлівна, А. Тітієвська. — Мукачево : Карпатська вежа, 2003. — 78 с. — ISBN 107-04-70-22-Х.
  • Художники Закарпаття: До 75-річчя Закарпатської організації НСХУ / Упоряд., вст. слово Кузьма Б.; вст. ст. Приходько О., Рижова Г. — Ужгород : Карпати, 2021. — С. 139. — ISBN 978-066-671-550-3.
  • М. М. Михайлюк. Закарпатська Шевченкіана / Уклад. М. Б. Бадида, О. Д. Гаврош, Н. М. Панчук, Л. А. Філін; авт. ідеї проекту О. Д. Гаврош; відп. за випуск - Л. З. Григаш. — Ужгород : Ліра, 2013. — С. 132-136. — ISBN 978-617-596-142-1. Архівовано з джерела 21 березня 2024
  • Обласна художня виставка //каталог// (Львів, 1974)
  • Художня виставка //каталог// (Львів, 1975)
  • Республіканська виставка творів //Молодість країни// (Київ, 1977)
  • Республіканська художня виставка //каталог// (Київ, 1978)
  • Обласна ювілейна виставка творів //каталог// (Ужгород, 1980)
  • Республіканські виставки творів //каталоги виставок// (Київ, 1981—1982)
  • Виставка творів художників Закарпаття в Угорщині (1987)
  • Персональна-групова звітна виставка творів //каталог// (Ужгород, 1980)
  • 31 та 32 обласні виставки творів художників Закарпаття (Ужгород, 1981—1982)
  • Каталог. Михайло Михайлюк. Звітна виставка творів, (Ужгород, 1983)
  • Ювілейна виставка творів художників Закарпаття, (Ужгород, 1988)
  • «Митці Закарпаття» //альбом// (Ужгород, 1994)
  • «Ділове Закарпаття-1997» //Золоті сторінки України// (1997)
  • М. Приймич, 4-а обласна виставка скульптури (Ужгород)
  • Петро Ходанич, Михайло Ходанич. Дерев'яна пластика Закарпаття. — Ужгород : TIMPANI, 2020. — С. 140-145. — ISBN 978-617-7372-57-7.
  • Магія відданості рідній землі і світу: лауреати обласної мистецької премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі 1995-2015 років / Упоряд., післяслово Б. Кузьма; вступ. ст. В. Габорець. — Ужгород : Карпати, 2016. — С. 151. — 300 прим. — ISBN 9789666714421.
  • Микола Тімков, «Уроки Ужгородської  Шевченкіани…» // «Срібна Земля — Фест» 11–17 березня 1999 р. № 10 (148)
  • Л. Войтенко, «Чтоб не угас огонь» // «Комсомольское знамя» № 139 від 20 липня 1980 р.
  • Микола Тімков, «Наодинці з Шевченком» // «Срібна Земля — Фест» 5–11 лютого 1998 р.
  • Українське Слово 6 серпня 1998 р.число 31 (2928) Київ—Париж; 27 серпня 1998 р. Число 34 (2931) Київ—Париж.
  • Надія Тегза, «На раді з кобзарем» // «Молодь Закарпаття» 13 березня 1999 р. № 10 (6282)
  • Леся Кешеля, «Шлях до Августина Волошина» // «Ужгород» 24 серпня 2002 р. № 34 (185)