Монастир сестер Пресвятої Родини (Чортків)
| Монастир сестер Пресвятої Родини (Чортків) | |
|---|---|
|
| |
| Тип | монастир |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Чортків |
| Конфесія | УГКЦ |
| Засновано | 1941 |
Монастир сестер Пресвятої Родини в Чорткові — греко-католицький жіночий монастир Української греко-католицької церкви в Чорткові на Тернопільщині.
Відомості[ред. | ред. код]
На території теперішньої Бучацької єпархії Згромадження Сестер Пресвятої Родини розпочало свою діяльність ще в міжвоєнний період. У 1926 році засновуються монастирі (доми-осідки) в селах Озеряни і Жизномир, у 1931 році — у с. Ягільниця, у 1932 році — у с. Язловець, у 1933 році — у с. Біла, біля м. Чорткова, у 1939 році — у селах Устя-Зелене і Боришківці, у 1941 році — у с. Коропець і в м. Чортків.
У Чортківському монастирі духовну опіку сестрам надавали оо. Василіяни. Тоді настоятелькою була с. Анізія (Анастасія Комарянська), разом з нею в монастирі проживало шестеро сестер.
У 1946 році в Чорткові відкрили медичну школу. Щоб мати кошти на проживання, багато сестер вступили до неї на навчання і після закінчення мали змогу влаштуватися в лікарнях і санаторіях. У тому ж році державна влада діяльність монастиря заборонила.
Незважаючи на різні перешкоди, сестри від свого покликання не відмовилися. Вони навіть у ті важкі часи проводили реколекції в монастирі, бо його приміщення залишилося за ними. У роки підпілля священики у ньому уділяли Святі Таїнства і проводили богослужіння.
Сестри уже нового покоління, які вступили в монастир у роки підпілля УГКЦ, після відповідного навчання в світських закладах, працювали в дитячих садках, будинках сиріт, лікарнях та готували дітей до Першої сповіді та Урочистого причастя.
У 1941 році с. Антоніма (Андрея Брошнівська) була настоятелькою дому-монастиря в м. Чорткові і працювала в лікарні. У 1942 році обрали головною настоятелькою ЗСПР. 9 січня 1950 року с. Антоніму заарештували органи НКВС і в травні вислали на спецпоселення в Читу. 5 вересня 1956 року вона повернулася додому і знову духовно опікувалася життям сестер.
Монастир відновив свою легальну діяльність у 1990 році. У час виходу УГКЦ з підпілля сестри Згромадження Пресвятої Родини брали активну участь у пікетах і різних акціях, які організовувала Церква. Зокрема, сестри з Чорткова: с. Тетяна, с. Мартирія, с. Домініка та інші були одними з перших, які голодували по 2 місяці на площі Арбат у Москві, підтримуючи легалізацію УГКЦ.
Нині в монастирі є невелика і спільнота із 4 осіб. Настоятелькою нині є с. Єремія Кузик, яка водночас є головою Катехитичної комісії Бучацької єпархії та викладає методику катехитичної практики для студентів Чортківської дяківсько-катехитичної академії ім. Григорія Хомишина; с. Марія Кузь — прессекретарка Бучацької єпархії, наповнює вебсайт новинами, веде дитячу сторінку в газеті «Христова скеля» і вела програму «Духовна скарбниця» на Чортківському державному радіомовленні, займається катехитичним служінням; с. Тереза Васуля — студентка ЧДКА ім. Г. Хомишина, також катехизує, с. Тетяна Войтович — пенсіонерка, виконує монаші обов'язки в монастирі. Сестри у власности мають монастирський будинок на вул. Лесі Українки, 12. На території монастиря є дитячим ігровий майданчик і фігура Матері Божої Люрдської, а також велика літня катехитична альтанка (56 кв.м).
Упродовж навчального року сестри катехизують в монастирі, Чортківській гімназії ім. Маркіяна Шашкевича, на парафіях міста і сусідніх сіл, а також організовують літні християнські табори, зокрема «Канікули з Богом», реколекції для дітей і старших.
Настоятелі[ред. | ред. код]
- с. Анізія (Анастасія Комарянська),
- с. Антоніма (Андрея Брошнівська) (1909—1976),
- с. Єремія Кузик (з ?).
Джерела[ред. | ред. код]
- Парафія м. Чортків. Монастир сестер Пресвятої Родини (ЗСПР) // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 370. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.