Язловець

село Язловець
Герб
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Бучацький
Рада	Язловецька сільська рада
Картка на сайті ВР	Цвітова
Основні дані
Засноване	перша половина 14 століття
Населення	617 (на 2007 рік)
Територія	2,29 км²
Густота населення	255,9 осіб/км²
Поштовий індекс	48467
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	048.961 0025.44548°57′41″ пн. ш. 25°26′42″ сх. д.48.961389° пн. ш. 25.445° сх. д. 48.961389, 25.445
Водойми	Вільховець
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Бучач
Відстань до залізничної станції	14 км
Місцева влада
Адреса ради	село Язловець
Сільський голова	Футрин Марія Василівна
Карта
Язловець
Язловець

Язлове́ць(давніше місто) (в 1947—1991 — Яблунівка) — село в Україні, в Бучацькому районі Тернопільської області, центр сільської ради, якій підпорядковано села Броварі, Новосілка та Пожежа. У зв'язку з переселенням мешканців село Кодуби виведене з облікових даних. Населення — 617 чоловік (2007).

Поблизу села є ботанічні пам'ятки — Язловецькі діброви.

Історія

Адміністративний поділ

• За адмін.поділом 16 ст. Подільське воєводство, Червоногородський повіт.
• За адміністративним поділом 19 ст. Бучацький повіт
• За адмін.поділом 20 ст. Бучацький район, Тернопільська обл.

Язловець на карті (1925 р.)

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Виникло в XIV столітті на торговому шляху зі Львова на Молдавію у володіннях магнатів Бучацьких-Язловецьких, які розбудували там замок. У XVI столітті містечко з правом ярмарку, який став одним з найбільших на Поділлі. Язловець мав численну вірменську колонію, а в XVII столітті підпав сильній полонізації.

З 1441 року в Язловці вже була фортеця (див. «Язлівецький замок», сьогоднішні руїни походять з часів перебудови замку у 1575 р., яку здійснив Юрій Язловецький). У 30-х роках ХХ століття на території Язлівецького замку проводить дослідження архітектор Б. Ґверкен. Згодом виходить його монографія з докладним аналітичним матеріалом, з визначеними етапами розвитку, з порівняльним аналізом у контексті Європи та регіону.

Теодор Бучацький 1438 був першим дідичем Язлівця. Заклав костел св. Марії Магдалини.

У середині 15 століття Язловець був значним торговельним центром. 1519 року містечко отримало магдебурзьке право.

1523 Язловець належав до Подільського воєводства, Червоногородського повіту.

1600 — снятинський староста Миколай Язловецький заклав в Язлівці Домініканський костел св. Марії Магдалини, в якому пізніше був похований разом з сестрою Ядвигою Бельжецькою. Також там зостався 1607 похований його син — подільський воєвода Ієронім Язловецький. В фарному костелі похований композитор Миколай Гомулка.

На ярмарок в Язлівець приїзджали турки, волохи, греки, які тримали тут свої склади. Вірмени заклали тут саф'янову гарбарню, мали добірні стада худоби рогаої та породистих коней.

1643 тут було вже вірменська катедра. 1643 вірмени мали свій магістрат, в якому було 12 чоловік.

1648 року в околицях Язлoвця діяв опришківський загін під проводом І. Проскурничина.

1672 Язловець відвідав Ульріх фон Вердум. Він подав такий опис міста: Язловець — велике місто. Замок знаходиться окремо від міста на високій горі. Замок збудований в італійському стилі, з високими стінами і плоским дахом. На західному передмісті знаходиться мурована церква і ще одна така ж в місті, в місті знаходилася також вірменська церква і синагога. Крім того, була ще одна церква на східному передмісті.

1676 місто здобули турки під проводом Ібрагіма Шайтана і панували в нім 7 років, за цей час місто прийшло в упадок. Частина вірмен покинула місто і переїхала в Броди разом з образом Марії.

З 1700 року вірмени знову поселились в Язлoвцю, але окремого магістрату вже не мали.

1713 місто належало до містечок, в ньому було тільки 243 мешканці.

Ян Конецпольський заклав тут монастир св. Паулінів.

1777 Язловець перейшов до Потоцьких.

Після того як місто відійшло до Австрії, почався ще більший упадок міста. Замок стояв пусткою. Від будинку для убогих військових, який заклав ще Миколай Язловецький, не залишилось і сліду. За австрійських часів у 1780 в місті було: 30 кушнірів, 21 швець, 17 ткачів.

1798 місто було позбавлене всіх прав.

1809 Кристоф Грудницький відреставрував і переробив костел на греко-католицький. Але на на дверях зберігався ще вірменський напис.

Станіслав Понятовський, батько короля Станіслава Августа, тримав в Язловці великі стада расових коней.

За турецького володіння (1672—1683) сильно фортифікований як крайній пункт на польсько-турецькому кордоні. Після відходу до Польщі (1683) занепав. За австрійських і польських часів — містечко. 1939 — 2520 мешканців (57% українців, 24% євреїв, 19% поляків). Руїни замку 1646 року, вірменська катедра XVII ст., перетворена на греко-католицьку церкву св. Миколая, знищена за другої світової війни, костьол св. Анни.

Наприкінці 18 століття Язловець втратив роль торговельного містечка. 1863 М.Даровська заснувала монастир Згромадження сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії.

Язловець кін. 19 ст. мав 3 тис. населення.

В Язлoвці був курорт з саунами, який заклав др. Гроссманн.

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Союз українок» та інші товариства, кооперативи.

У січні 1940 Язловець переведений до категорії сіл. 7 липня 1941-21 липня 1944 — під німецько-фашистською окупацією.

Храми

Кляштор бенедиктинців ( зак. 1474 Вацлавом Язловецьким ) Вірменська церква св. Миколая ( 1551 ) Костел Успіння ( 1590 ) Кляштор домініканів ( 1607, Миколай Язловецький ) Каплиця на цвинтарі Церква св.Петра і Павла ( 1904 )

Пам'ятки

• 

  Язлівецький палац, вигляд із замкової башти

• 

  Язлівецький замок

• 

  Вірменська церква

• 

• Язлівецький замок. Перспективний проект реконструкції Язлівецького замку розроблений архітекторами Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація».
• палац (у приміщенні — обласна фтизіопульмонол. лікарня реабілітації та монастир),
• Язловецька ратуша,
• єврейський і польський цвинтарі,
• церква св. Миколая Чудотворця (1551, мур.; збудували вірменські поселенці, реставровано 1990),
• костьол (1678, мурований),
• каплиця-усипальниця (1860),
• пам'ятники Архістратигові Михаїлу (скульп. П.Цуркевич) і князеві Володимиру (1994, скульп. Р. Вільгушинський), «фігура» Матері Божої (2007).
• пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975), воякам УПА (1990).

Соціальна сфера

Працюють:

• ЗОШ І-ІІІ ступенів,
• Будинок культури,
• бібліотека,
• ФАП,
• відділення зв'язку,
• муз. шк.,
• торг. заклад.

Персоналії

У Язлoвці народилися:

• Крушельницький Зіновій Володимирович — український господарник, ветеринар, заслужений працівник ветеринарної медицини України.

• скульптор Вільгушинський Роман Казимирович.
• релігійна діячка М. Даровська (зберігається гробівець).

Похований композитор М. Гомулка.

Язлівець в літературі

• Ян Немчевич , Дума "Замок Язловецький"
• Stanlay Kowalski , "Jazlowiec - The Town Lost in History"

Література

• Мельничук Б., Германович П. Язловець // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль : видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІІ, 2008
• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Бучач і Бучаччина: Історично-Мемуарний Збірник.
• Стаття Jazłowiec у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)
• Barącz S. Pamiątki jazłowieckie, Lwów, 1862.

Посилання

У Вікіпедії є портал «Тернопільщина»

• Язловець. «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля.»
• Язлівець – місто ренесансу
• Язловець. Замки та храми України
• Язловець.Пам'ятки України
• Язловець. Власенко
• Мандри Україною. Язловець
• Язловець. Мандрівка Україною
• Про село на сайті «Україна Інкогніта»

Див. також

• Язлівецький замок