Коропець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Коропець

Герб Коропця Прапор Коропця
Країна	Україна
Область/АРК	Тернопільська область
Район/міськрада	Монастириський район
Рада	Коропецька селищна рада
Код КОАТУУ:	6124255500
Основні дані
Засноване	1421
Статус смт	із 1984 року
Площа	8,61 км²
Населення	3752
Густота	435,770 осіб/км²
Поштовий індекс	48370
Телефонний код	+380 3555
Географічні координати	48°55′45″ пн. ш. 25°10′26″ сх. д.
Водойма	річка Коропець, Дністер
Відстань
Найближча залізнична станція:	Бучач
До станції:	24 км
До райцентру:
- фізична:	30 км
До обл. центру:
- автошляхами:	97 км
Селищна влада
Адреса	48370, Тернопільська обл., Монастирський р-н, смт. Коропець, вул. М. Каганця, 10

Коропе́ць — селище міського типу Монастириського району Тернопільської області, розташоване у місці впадання річки Коропець у Дністер. Центр селищної ради, якій підпорядковані села Світле та Стігла. До Коропця приєднано хутори Дібро­ва і Додатки.

Населення — 3752 особи (2002).

Містечко відоме своїм палацом та костелом. Також є дендропарк.

Зміст 1 Історія 2 Пам'ятки 2.1 Палац 3 Соціальна сфера 4 Персоналії 5 Цікаві факти 6 Література 7 Зовнішні посилання

[ред.] Історія

Поблизу Коропця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культур.

Перша писемна згадка — 1421, коли польський король В. Ягеллончик заклав у ньому парафіяльний костьол. 1453 Коропець — власність М. Бучацького; того ж року отримав міські пра­ва. У середина 15 ст. Коропець — повітовий центр. Від 1461 — власність Кеєрдеїв. 1589 — Я. Сенинського.

1607 Коропець зруйнували, 1672 спалили турецько-татарські орди.

У документах за 1664 Коропець зга­даний як село. Від середини 18 ст. належав гра­фові С. Бадені та його нащадкам.

За часів Австрії (від 1772) Коропець належав до Станіславського по­віту (від 1867 — до Бучацького).

1819—1820 внаслідок повені потерпіли понад 80 дворів.

Під час 1-ї світ. війни через село пролягала лінія фронту. Після поразки національно-визвольних змагань наприкінці вересня 1920 Коропець захопили польські війська.

Діяли т-ва «Сокіл» (від 1904), «Просвіта» (від 1906), «Січ» (1910), «Луг», «Сільський господар», «Со­юз українок», «Рідна школа», кооператива «Єд­ність», страхове агентство компанії «Дністер».

1927 у Коропці працювали майстерня з виробництва спортивних човнів, гуральня, олійні, 4 масарні, ресторан, пекарня.

Від червня 1940 до 1959 Коропець — райцентр.

Від 8 липня 1941 до 22 липня 1944 Коропець — під нім.-нацист. окупацією. Наприкін. липня 1943 поблизу міста проходило з'єднання С. Ковпака.

1941, 1957, 1969 та 2008 — великі повені. 1984 Коропцю надано статус смт.

[ред.] Пам'ятки

Зберігся палац графа Бадені (19 ст.). Є церкви Успіння Пресвятої Богородиці (1795, де­рев.; реставр. 1992), св. Миколая (2002), римо-катол. костьол (19 ст.), 2 каплички.

Церкву св. Миколая в Коропці почали будувати в тридцятих роках ХХ ст., а відновили лише за сучасності.

Споруджено меморіальний комплекс воїнам-односельцям, полег­лим у німецько-радянській війні (1975, скульп. І. Каніковський, Г. Нардак); пам'ят­ники М. Каганцю (1994), Т. Шевченку (1996, скульп. Р. Ро­манович). Встановлено пам'ятні знаки діячам ОУН і воякам УПА (1992), з нагоди надання магдебурзького права (1998), пам'ятний хрест на місці розстрілу 14 воїнів РА, насипана символічна могила УСС (1991).

[ред.] Палац

Палац колишнього власника цих земель, графа Казиміра Бадені розташований серед будівель дитячого інтернату. У палацовому парку збереглися величезні старі дерева, зокрема, екзотичні (наприклад, платани).

Палац в Коропці збудований у класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами, серед яких між рушниць і мисливських ріжків почесне місце займає барельєф з зображенням перехрещених коси і ціпа.

Особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах.

Граф Казімір Бадені (1846—1909) був намісником Галичини, прем'єром Австрії та міністром внутрішніх справ. Прославився «баденівськими виборами» до парламенту 1897 року, коли був запроваджений антиукраїнський терор.

[ред.] Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. М. Каганця, загальноосвітня школа І ступеня, ПТУ-34, школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які за­лишилися без опіки батьків, музична школа, дошкільний заклад, народний дім «Галичина», бібліотека, історично-краєзнавчий музей, комунальна лікарня, лікарня ветиринарної медицини, МП «Терноцвіт», «Артеміда», «Ласо­щі», «Любисток», ПП «Кон­сул» ПП «Ганна» та ін., торг. заклади.

[ред.] Персоналії

У Коропці народилися:

• громадсько-політичні діячі Б. Гаврилишин, Є. Гринчишин, М. Довбенко, І. Максимів,
• громадські діячі М. Каганець, Д. Пілецький, П. Тимків,
• художники С. Мельниченко, Я. Миськів,
• лікар М. Мороз.

Працювали актор М. Данчук, Герой соціалістичної праці П. Дворська, оперний співак І. Шмигельський.

[ред.] Цікаві факти

• 2002 кіностудія «Кінематографіст» зняла фільм «Коропецька Швейцарія, або Великдень з Б. Гаврилишиним».

[ред.] Література

• Видано кн. В. і Т. Гаврилишинів «Коропець. Історія і спогади» (Т., 2004).
• Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», том ІІ, 2005

[ред.] Зовнішні посилання

Замки України. Коропець
Офіційна сторінка Коропця в інтернеті

п • о • р Населені пункти Монастириського району
Міста:	Монастириська
Смт:	Коропець
Села:	Бертники • Бобрівники • Велеснів • Вербка • Високе • Вістря • Гончарівка • Горигляди • Горішня Слобідка • Горожанка • Гранітне • Григорів • Діброва • Доброводи • Дубенка • Завадівка • Задарів • Залісся • Заставці • Затишне • Ковалівка • Комарівка • Коржова • Красіїв • Криниця • Лазарівка • Лука • Лядське • Маркова • Межигір'я • Низьколизи • Нова Гута • Олеша • Підлісне • Рідколісся • Савелівка • Саджівка • Садове • Світле • Сеньків • Стигла • Тростянці • Устя-Зелене • Чехів • Швейків • Яргорів

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.