Мотуз Іван Хомич

Мотуз Іван Хомич
Народження	15 травня 1918(1918-05-15) Перещепине
Смерть	28 квітня 1979(1979-04-28) (60 років) Москва
Поховання	Новомосковський район
Країна	СРСР
Вид збройних сил	Військово-повітряні сили СРСР
Освіта	Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Партія	ВКП(б)
Звання	полковник
Війни / битви	нацистсько-радянська війна
Нагороди
Мотуз Іван Хомич у Вікісховищі

Іва́н Хоми́ч Моту́з (1918—1979) — полковник ЗС СРСР, Герой Радянського Союзу.

Життєпис

Народився 1918 року в селі Перещепине (нині місто Новомосковського району Дніпропетровської області). Закінчив 8 класів, працював сверлильником на вагонобудівельному заводі «Світлофор», учився в Дніпропетровському аероклубі. В грудні 1938 року по спеціальному набору РК ВЛКСМ призваний в РА. 1940 року закінчив Качинську воєнну авіаційну школу льотчиків.

З 22 червня 1941 року молодший лейтенант Мотуз на фронтах нацистсько-радянської війни — пілот 20-го винищувального авіаційного полку. До грудня 1941-го — командир ланки, згодом назначений заступником командира ескадрильї; літав на Як-1 і Як-7.

13 серпня 1942 року в повітряному бою з 4 винищувачами противника зазнав поранення в праву руку і ногу, однак зумів приземлити пошкоджений літак на свій аеродром. Лікувався довго, лише до весни 1943 року повернувся в полк і продовжив бойову роботу.

Пам'ятний знак в місті Перещепине на честь Івана Мотуза

До травня 1943 року — командир ескадрильї 744-го винищувального авіаційного полку (240-ва винищувальна авіаційна дивізія, 6-та повітряна армія, Північно-Західний фронт). Капітан Іван Мотуз здійснив до 400 бойових вильотів, провів 89 повітряних боїв, особисто збив 6 і в складі групи 12 літаків противника.

26 серпня 1943-го вибув з полку в Управління кадрів ВПС РСЧА; більше не брав участі в бойових діях. До того часу здійснив приблизно 450 бойових вильотів, провів близько 100 повітряних боїв, в яких збив особисто 7 і у складі групи 12 літаків противника. Воював на Південно-Західному, Західному, Південному, Брянському, Північно-Західному і Ленінградському фронтах.

Після закінчення війни продовжував служити в ВПС. 1951 року закінчив Військово-Повітряну академію. Був командиром полку, заступником командира дивізії. З 1971 року гвардії полковник Мотуз — в запасі.

Жив і працював у Москві. Помер 28 квітня 1979 року. Похований в Перещепиному.

Нагороди

• орден Леніна (24.08.1943; № 1114)
• ордени Червоного Прапора (7.11.1941, 13.2.1942, 12.7.1942)
• два ордени Червоної Зірки
• медалі
• 2000 року в Перещепиному встановлено пам'ятний знак Івану Мотузу.

Джерела

• http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=4040 [Архівовано 9 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• http://soviet-aces-1936-53.ru/abc/m/motuz.htm [Архівовано 19 листопада 2019 у Wayback Machine.]