Мялікгулиєв Назар Курбангельдийович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мялікгулиєв.
Назар Мялікгулиєв
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 9 жовтня 1990(1990-10-09)
Кобиловолоки, Теребовлянський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 23 червня 2022(2022-06-23) (31 рік)
Громадянство Україна Україна
Національність туркмен
Псевдо Поет
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
 10 ОГШБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області

Назар Курбангельдийович Мялікгулиєв (позивний — Поет; 9 жовтня 1990, с. Кобиловолоки, Україна — 23 червня 2022) — український поет, військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2024, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Назар Мялікгулиєв народився 9 жовтня 1990 року в селі Кобиловолоках, нині Теребовлянської громади Тернопільського району Тернопільської области, у сім'ї етнічного туркмена Курбангельди Мялікгулиєва та уродженки західної України.

Після закінчення Теребовлянської загальноосвітньої школи № 2, 8 працював у лісництві з перервою на військову службу — у 2008—2010 роках служив за контрактом у ракетній бригаді (механік-кулеметник, згодом — механік тактичних ракет).

У 2014 був призваний за третьою хвилею мобілізації. У складі батальйону зенітник Назар пройшов бої під Кримським, а у 2015 — у районі Тошківки, Оріхового, Новотошківського.

Рік після демобілізації був удома. У серпні 2016-го пройшов курси перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас за проєктом «Україна — Норвегія». У грудні 2016 року повернувся до війська. Проходив службу у складі артилерійської бригади, яка на той час виконувала завдання на Луганщині.

Влітку 2017 року звільнився після закінчення терміну контракту й поїхав на заробітки до Європи, півроку був удома й знову повернувся на фронт.

У 2022 році Назар потрапив на фронт вже всьоме. Воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 23 червня 2022 року на східному напрямку оборони під час виконання бойового завдання.

Похований в Козовій Тернопільського району[1].

Залишилися дружина та троє дітей.

Творчість[ред. | ред. код]

Із шести років почав писати вірші. Автор поетичних збірок «Крик» (2012), «До народу» (2014), «Критик до народу або вірші мого дитинства» (2022, видана посмертно)[2][3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Похорон Назара Мялікгулиєва 1990 р. н. смт Козова Тернопільської області (укр.), процитовано 1 вересня 2022
  2. ↑ Цвик, О. Боровся віршами за правду і свободу: у Тернополі презентували збірку бійця Назара Мялікгулиєва // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 1 вересня.
  3. ↑ Презентували збірку загиблого бійця (укр.), процитовано 1 вересня 2022
  4. ↑ Указ Президента України від 28 листопада 2022 року № 805/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ Ірина Моргун (8 лютого 2024). Двом загиблим бійцям присвоїли звання «Почесний громадянин Тернопільської області». Суспільне Новини.

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мялікгулиєв_Назар_Курбангельдийович&oldid=41714205