Мінамото

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Емблема мон роду Мінамото лінії Сейва — цвіт тирлича.

Мінамото (яп. 源, мінамото) — група родів стародавньої і середньовічної Японії, що походила від дітей імператорів, яким було відмовлено у статусі принців і переведено до розряду підданих шляхом надання прізвища «Мінамото» (源, «джерело») і титулу «асон» (朝臣, «слуга династії»). Ці роди також відомі як Ґендзі (源氏, «рід/роди Мінамото») або Ґенке (源家, «дім/доми Мінамото»). Хоча спочатку Мінамото мали престижний статус аристократичної родини, вони швидко перетворилися на самураїв через постійне виконання воєнних завданнь столичного уряду.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Перше надання прізвища «Мінамото» відбулося за правління імператора Саґа (809823). Його був удостоєний сьомий син правлячого монарха — Мінамото но Макото. Його вважали зайвим претендентом на престол, а тому знешкодили, перевівши у ранг підданих. Згодом, «небажані» діти імператорів Сейва, Муракамі, Уда і Дайго також були позбавлені привілеїв і перетворені на чергових підданих «Мінамото».

Подібна практика імператорського уряду, який ліквідовував таким чином зайвих принців і зменшував бюджетні витрати на імператорську родину, призвела до появи 21 роду Мінамото. Аби уникнути плутанини ці роди називали за іменами монархів, за правління яких засновники роду отримали нове прізвище і титул. Наприклад, рід Міномото, що походив від дітей імператора Саґа називався Саґа Ґендзі, а Мінамото-нащадки монарха Сейва — Сейва Ґендзі. Останній був найчисельнішим. Він дав початок багатьом новим самурайським родам — Асікаґа, Такеда, Нітта та іншим.

Рід Мінамото лінії Сейва перебував у постійній боротьбі за владу з представниками роду Тайра лінії Камму. У 1156 і 1160 роках самураї Тайра спромоглися винищити більшу частину роду Мінамото і встановити у Кіото диктатуру. Однак її знищив Мінамото но Йорітомо (11471199), який зумів вижити під час репресій Тайра і повстати проти них у 1180-х роках. За підтримки імператора, йому вдалося знищити головних представників ворожого роду і встановити у місті Камакура перший самурайський уряд — сьоґунат.

Оскільки Мінамото були засновниками сьоґунату, за ними закріпилося спадкове право бути сьоґунами. Так після падіння Камакурського сьоґунату у 1333 році, новий сьоґунат Муроматі було започатковано родом Асікаґа, нащадками Мінамото, а останній Едоський сьоґунат також було засновано гілкою Мінамото — родиною Токуґава.

У пізньому середньовіччі серед самураїв було популярним відносити своїх пращурів до роду Мінамото, наряду з родами Тайра, Фудзівара і Татібана.

Представники[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • 『新訂増補国史大系・尊卑分脉 第1篇』吉川弘文館 黒板勝美、国史大系編修会(編)ISBN 4642003622
  • 『新訂増補国史大系・尊卑分脉 第2篇』吉川弘文館 黒板勝美、国史大系編修会(編)ISBN 4642003630
  • 『新訂増補国史大系・尊卑分脉 第3篇』吉川弘文館 黒板勝美、国史大系編修会(編)ISBN 4642003649
  • 『新訂増補国史大系・尊卑分脉 第4篇』吉川弘文館 黒板勝美、国史大系編修会(編)ISBN 4642003657
  • 『新訂増補国史大系・公卿補任 第1篇』吉川弘文館 黒板勝美(編)ISBN 4642003568
  • 『新訂増補国史大系・公卿補任 第2篇』吉川弘文館 黒板勝美(編)ISBN 4642003576
  • 『新訂増補国史大系・公卿補任 第3篇』吉川弘文館 黒板勝美(編)ISBN 4642003584
  • 『新訂増補国史大系・公卿補任 第4篇』吉川弘文館 黒板勝美(編)ISBN 4642003592
  • 『新訂増補国史大系・公卿補任 第5篇』吉川弘文館 黒板勝美(編)ISBN 4642003606
  • 『国史大事典 第13巻』吉川弘文館 国史大辞典編集委員会(編)ISBN 4642005137