Міноносці типу «Дефендер»
| Міноносці типу «Дефендер» | ||
|---|---|---|
| Defender-class torpedo boat | ||
.jpg) | ||
| Головний корабель типу «Дефендер» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Міноносець | |
| Належність | 
| |
| Замовлено | 4 | |
| Закладено | 4 | |
| Спущено на воду | 4 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 12 тонн | |
| Довжина | 19,15 м | |
| Ширина | 2,29 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Парова машина | |
| Потужність | 173 к.с. | |
| Швидкість | 17,5 вузлів | |
| Екіпаж | 7 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | Кулемет Норденфельта | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1 жердинна міна 2 торпеди Вайтгеда | |
Міноносці типу «Дефендер» — кораблі колоніальної служби, призначені для оборони портів Нової Зеландії у кінці 19 століття. Залишки Defender збережені у Літтелтонському музеї міноносців.
Будівництво[ред. | ред. код]
Придбані для зовнішньої оборони Нової Зеландії вартістю близько 3200 фунтів стерлінгів кожен, чотири кораблі (фактично катери) були побудовані та оснащені двигунами John I. Thornycroft & Company у Чизіку на Темзі.[1]
Озброєння[ред. | ред. код]
Під час побудови клас був озброєний єдиною жердинною міною Мак-Евоя (McEvoy), яка мала таранити ворожий корабель і вибухнути під ватерлінією. Озброєння доповнював один двоствольний кулемет Норденфельда. На останній парі було встановлено дві 18-дюймові торпеди Вайтгеда, якими згодом були переоснащені перші міноносці — Defender та Taiaroa.[1]
Транспортування до Нової Зеландії[ред. | ред. код]
1 лютого 1884 року[1] перша пара міноносців була відправлена на борту парусного судна Lyttelton з Лондона до Порт-Чалмерса, Нова Зеландія. Друга пара послідувала 3 травня 1884 року.
Історія служби[ред. | ред. код]
Для експлуатації міноносців були сформовані підрозділи торпедного корпусу Постійної міліції (регулярні підрозділи у складі Військово-морських добровольчих сил Нової Зеландії) для чотирьох головних портів — Літтелтон (Defender), Порт-Чалмерс (Taiaroa), Девонпорт (Waitemata) та Веллінгтон (Poneke).[2] У кожному з цих портів було споруджено приміщення для їх зберігання зі стапелями. Катери досить швидко морально застаріли і на 1900 рік були фактично залишені напризволяще.
Див також[ред. | ред. код]
«Пайонір» - перший спеціально побудований військовий корабель Нової Зеландії
Література[ред. | ред. код]
- The New Zealand Maritime Index [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Winfield, R.; Lyon, D. (2004). The Sail and Steam Navy List: All the Ships of the Royal Navy 1815—1889. London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-032-6.