Мінору Генда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мінору Генда
яп. 源田実
Народився 16 серпня 1904(1904-08-16)[1]
Хірошіма, Японія
Помер 15 серпня 1989(1989-08-15)[1] (84 роки)
Мацуяма, Японія
Країна  Японія
Діяльність military aviator, Air Self-defense Official, політик
Alma mater Naval War College[d] і Військова академія флоту Японії
Знання мов японська[2]
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 1924
Посада член Палати радників Японіїd
Військове звання Генерал
Партія Ліберально-демократична партія Японії
Нагороди
Легіон Заслуг (Командор) (США)
Легіон Заслуг (Командор) (США)
 Орден Священного скарбу 2 класу Орден Вранішнього сонця 2 класу

Мінору Генда (яп. 源田 実; 16 серпня 1904, Хіросіма — 15 серпня 1989, Токіо) — японський військовий діяч і політик, генерал (1948).

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Мінору Генда був другим сином фермера з Каке, префектура Хіросіма, на північ від міста Хіросіма. Два брати були випускниками Токійського університету, інший брат закінчив медичний коледж Тіба, а молодший вступив до армійської академії. Генда закінчив Імператорську японську військово-морську академію у 1924 році і проходив льотну підготовку протягом 11 місяців у 1928–1929 роках, закінчивши з відзнакою, щоб стати льотчиком.

Дострокова військова служба[ред. | ред. код]

У 1931 році Генда був призначений на авіаносець «Акагі». Він був добре відомий на флоті, сформувавши у 1932 році демонстраційну групу в Йокосуці, керуючи дивізією біпланів по всій країні, проводячи пілотажні демонстрації. Відома як «Літаючий цирк Генди», команда, що складалася з Генди, Йошіти Кобаяші та Мотохару Окамури, використовуючи винищувачі Nakajima A2N Type 90,[3] була частиною кампанії зі зв’язків з громадськістю, спрямованої на популяризацію морської авіації. Він отримав бойовий досвід у Другій авіагрупі під час Другої китайсько-японської війни з осені 1937 року, був старшим льотним інструктором авіагрупи Йокосука у 1938 році.[4]

Розробив тактику масованого застосування авіаносців, яку згодом почали називати «гендизм». Генда розумів потенціал масових повітряних нальотів з кількох авіаносців, що рухаються разом. Будучи прихильником повітряних сил, Генда закликав довоєнних військових лідерів Японії припинити будівництво лінкорів (які, на його думку, краще було б використовувати як «пристані» або металобрухт) і зосередитися на авіаносцях, підводних човнах, підтримці швидкісних крейсерів і есмінців. Перш за все, Генда вважав, що сучасний і великий військово-морський повітряний флот буде необхідним для виживання, я якщо Японія коли-небудь почне війну зі Сполученими Штатами і Сполученим Королівством. Проте звання Генди — капітана — було занадто низьким, щоб мати великий стратегічний вплив.

Перл-Гарбор і Друга світова війна[ред. | ред. код]

План нападу на Перл-Гарбор належав японському адміралу Ямамото. Ямамото наказав ряду офіцерів вивчити Перл-Харбор і скласти план операції. Сам план атаки був написаний головним чином контр-адміралом Рюносуке Кусакою, капітаном Мінору та заступником начальника штабу капітана Камето Куросіми.[5][6] Ямамото познайомився з Мінору у 1933 році, коли той служив на борту носія Рюдзьо.

Літом 1940 року, у віці 36, Мінору був обраний японським військово-морським департаментом, для виїзду за кордон в якості військового аташе, щоб з перших рук отримати військові звіти про німецькі повітряні наступи та британські оборонні заходи під час Битви за Британію. Ретельно записані деталі булизадокументовані Гендою таємно, під час його перебування у Лондоні, а потім переписані вручну після повернення до Японії для дослідження військово-морським департаментом. Його офіційна поїздка відповідала англо-японській військово-морській угоді, яка дозволяла офіційні військові візити аташе на фронт, для спостереження і документації військових операцій.

Після повернення у Японію, він був назначений на перший авіаносний дивізіон, де зустрівся з Ямамото на початку лютого 1941 року. Під час зустрічі Ямамото представив ідеї для нападу на США, і Генда підтримав цю ідею.[7] Генда і раніше планував напад на Перл-Харбор у 1934 році, та обговорював цю можливість з Онісі Такідзіро. Генда наголосив для Ямамото, що таємність та несподіваність операції будуть ключовими і почав працювати над деталями плану.[8][9] Адмірал Такідзіро Онісі доручив Генда вивчити можливість авіанальоту на базу американського ВМФ у Перл-Харборі. Разом із генералом Міцуо Футіда вони розробили план операції. Генда планував за трихвильову атаку з використанням шести авіаносців: він відповідав за більшу частину навчання, особливо стосовно нової тактики використання торпед на мілководді, ефективного застосування бомбардування, координації кількох авіаносців одночасно. Він зіграв ключову роль у переконанні лідерів назначити Міцуо Фучіду, однокласника Мінору з Японської військово-морської академії, лідером повітряної атаки.

Потім Генда був зарахований в штаб адмірала Тюїті Наґумо і займався питаннями координації дій авіації з ВМФ. Оскільки Футіда захворів, Генда особисто очолив першу хвилю японських літаків, що атакували Перл-Харбор. В 1945 році сформував з ветеранів авіації 343-тю авіагрупу, оснащену новітніми морськими винищувачами «Шинден-Кай». Після війни завдяки заступництву генерала Дугласа Макартура уникнув арешту і продовжив службу в силах самооборони, займав посаду начальника японського Генштабу. У1959/62 роках — начальник штабу ППО Японії. В 1962/86 роках — депутат парламенту. Один із керівників Ліберально-демократичної партії, голова Комітету з національної оборони.

Японський політик Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Японії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Нагороди[ред. | ред. код]

Отримав численні нагороди, серед яких:

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кто был кто во Второй мировой войне. Союзники Германии. — АСТ, Астрель, 2003. — P. 496. — ISBN 5-17-021314-X, 5-271-07619-9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Smith, Peter C. (2006). Fist from the sky : Japan's dive-bomber ace of World War II (вид. 1st ed). Mechanicsburg, Pa.: Stackpole. ISBN 0-8117-3330-0. OCLC 70986720.
  4. ↑ Orange, Vincent; Peattie, Mark R. (2002-07). Sunburst: The Rise of Japanese Naval Air Power, 1909-1941. The Journal of Military History. Т. 66, № 3. с. 883. doi:10.2307/3093407. ISSN 0899-3718. Процитовано 19 січня 2022.
  5. ↑ Lord, Walter (2012). Day of infamy. New York: Open Road Integrated Media. ISBN 978-1-4532-3842-4. OCLC 795183512.
  6. ↑ Moore, Ryan (2 липня 2020). Taming the Tiger—Japanese Air Commander Mitsuo Fuchida’s Map of the 7 December 1941 Attack on Pearl Harbor. Imago Mundi. Т. 72, № 2. с. 192—197. doi:10.1080/03085694.2020.1748379. ISSN 0308-5694. Процитовано 19 січня 2022.
  7. ↑ Roehrs, Timothy; Roth, Thomas (2004-01). Sleep disorders: An overview. Clinical Cornerstone. Т. 6, № 1. с. S6—S16. doi:10.1016/s1098-3597(04)80043-7. ISSN 1098-3597. Процитовано 19 січня 2022.
  8. ↑ Prange, H. (1991). Entzündliche Erkrankungen des Nervensystems. Therapie innerer Krankheiten. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 847—874. ISBN 978-3-662-10482-8.
  9. ↑ Adler, G.; Bransi, A.; Prange, H. (1991-12). Neuromonitoring mit visuell evozierten Potentialen bei komatösen neurologischen Intensivpatienten. Klinische Neurophysiologie. Т. 22, № 04. с. 254—258. doi:10.1055/s-2008-1060763. ISSN 1434-0275. Процитовано 19 січня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мінору_Генда&oldid=42397050