Хіросіма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 34°23′07″ пн. ш. 132°27′19″ сх. д. / 34.38528° пн. ш. 132.45528° сх. д. / 34.38528; 132.45528

Хіросіма
Alex K Hiroshima-shi shiki.svg
Прапор
Хіросіма (Японія)
Хіросіма
Hiroshima montage.jpg
зліва направо: Хіросімський замок, стадіон Мазда, Меморіал миру, Хіросімський трамвай, Памятник Садако
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Тюґоку
Префектура  Хіросіма
ISO 3166-2 34100-2
Площа 905,13 км² (1 жовтня 2007[1])
Населення 1 176 951 осіб (1 червня 2011[2])
Густота 1300.3 осіб / км²

Хіросі́ма (Хірошіма; яп. 広島市, ひろしまし, МФА: [çiɾoɕima ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Хіросіма.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Хіросіма розташована у південно-західній частині префектури Хіросіма, в дельті річки Ота на березі Хіросімської затоки. Місто є адміністративним центром префектури, найбільшим населеним пунктом регіону Тюґоку.

Хіросіма заснована наприкінці 16 століття як столиця володінь самурайського роду Морі, володарів Західного Хонсю. Протягом 17 — 19 століття вона була центром автономного уділу Хіросіма-хан під керівництвом роду Асано. Місто набуло особливого економічного розвитку після японсько-цінської війни 18941895 років. 1945 року воно стало першим в історії населеним пунктом, який зазнав ядерного бомбардування. 1980 року Хіросіма увійшла до списку міст державного значення Японії.

Основою економіки Хіросіми є підприємства вторинного і третинного сектору. В місті розташована штаб-квартира та основні заводи японської корпорації Мазда. Серед головних туристичних принад — Хіросімський меморіал миру, зарахований до Світової спадщини ЮНЕСКО, а також Хіросімський замок та японський сад Сюккей.

Станом на 1 жовтня 2007[1] площа міста становила &&&&&&&&&&&&0905.0130000905,13 км². Станом на 1 червня 2011[2] населення міста становило &&&&&&&&01176951.&&&&001 176 951 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Хіросіма розташована у Хіросімській рівнині на узбережжі Внутрішнього Японського моря.

На заході місто межує з містом Хацукаїті, на північному заході — з містечком Акіота, на півночі — з містечком Кітахіросіма, на північному сході — з містом Акітаката, на сході — з містом Хіґасіхіросіма, на південному сході — з містечками Футю, Кайта, Кумано, Сака і містом Куре. Південь Хіросіми омивається Внутрішнім Японським морем.[3]

Площа[ред.ред. код]

Зміна площі міста Хіросіми за результатами обчислення площі населених пунктів Японії Інститутом географії Японії. Дані подані по Хіросімі загалом і її районах.[4]

Роки Нака Хіґасі Мінамі Нісі Аса-Мінамі Аса-Кіта Акі Саекі Разом
1980 14,74 39,77 23,92 34,49 117,24 352,11 93,35 675,62
1985 14,74 39,77 24,25 35,03 117,24 352,11 93,92 59,85 736,91
1990 15,34 39,38 25,37 35,49 116,91 353,06 94,00 60,63 740,18
1995 15,34 39,38 25,39 35,49 116,95 353,39 94,02 60,97 740,93
2000 15,34 39,38 25,80 35,67 117,19 353,35 94,02 61,00 741,75
2005 15,34 39,38 26,09 35,67 117,19 353,35 94,01 223,98 905,01
2007 15,34 39,38 26,09 35,67 117,19 353,35 94,01 224,10 905,131

Рельєф[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Хіросіма належить до вологого субтропічного кліматичного поясу. Зими тут малосніжні і відносно теплі, а літа спекотні, вологі, з дощами і тропічними циклонами.

Згідно з метеорологічними даними 19712000 років середня температура повітря в Хіросімі становила 16,1°C. Найнижчою вона була у січні — 1,7 °C, а найвищою в серпні — 32,1 °C. Середня кількість опадів за вказаний 30-річний період дорівнювала 1540,6 мм. Відносна вологість повітря становила 69%.[5]

За даними на 2006 рік середня температура повітря в Хіросімі становила 16,3 °C. Найнижчою вона була у лютому — −2,9 °C, а найвищою в серпні — 36,5 °C. Середня кількість опадів за вказаний 30-річний період дорівнювала 1 959,5 мм.[6]

За всю історію метеорологічних спостережень в Хіросімі найвища температура повітря була зафіксована 17 липня 1935 року, яка склала 38,7 °C, а найнижча — 28 грудня 1879, що дорівнювала −8.6 °C.[7]

Історія[ред.ред. код]

Стародавність[ред.ред. код]

Мон святилища Іцукусіма — «візерунок панциря черепахи».
Торії найбільшої святині провінції Акі — святилища Іцукусіма.

У пізньому палеоліті та періоді Джьомон (10 000 до Р. Х. — 300 до Р.Х.), центральна частина сучасного міста Хіросіма знаходилася у Внутрішньому Японському морі, води якого глибоко входили в район дельти річки Ота. В Хіросімській затоці, в місцевостях Іцукаїті, Усіта та Яно існували острови, які були заселені людьми, про що свідчать виявлені археологами стоянки стародавніх людей.

У період Яйой (300 до Р.Х. — 300) була заселена північна частина Хіросіми, сучасний район Аса-Кіта. На стоянках Накаяма, Камі-Фукаґава, Омодзі та Фукуда знаходять бронзові мечі, дзвони та алебарди — докази того, що землі сучасної Хіросіми були контактною зоною культури мечів і алебард Північного Кюсю та культури дзвонів регіону Кінкі.

У період Кофун (300550) північ і центр сучасної Хіросіми, райони Аса-Кіта та Аса-Мінанмі, стали місцем спорудження могил знаті — курганів. Найвідомішими з них є кургани Накаоди в області Кутіта, кургани Унаґіяма та Дзінґуяма в області Мідорії.

Починаючи з 7 століття, територія Хіросіми увійшла до провінції Акі, нової адміністративної одиниці молодої японської держави Ямато. В період Нара (710794) уряд цієї провінції знаходився у гірському містечку Сайдзьо сучасного міста Хіґасі-Хіросіма, але у середині періоду Хей'ан (7941185) перемістився до містечка Футю поблизу Хіросімської затоки.

З кінця 8 століття, через занепад існуючого державного ладу, який базувався на авторитеті Імператора та приматі державної власності, в країні стартував процес розвитку приватного землеволодіння. Протягом 9 — 11 століть на теренах сучасної Хіросіми виникли маєтки аристократів, буддистських монастирів та синтоїстських святилищ. Найбільші з них знаходилися у місцевостях Усіта, Кабе, Міїрі, Тато, Ґіон[8]. Великим землевласником було Святилище Іцукусіма, одна з найстаріших святинь Японії.

Середньовіччя[ред.ред. код]

Рід Такеда[ред.ред. код]

Мон роду Такеда — «Такедівський ромб».
Дзвіниця буддистського монастиря Фудо'ін, усипальниці роду Такеда.

Наприкінці 12 століття в Японії встановилося двовладдя: у Західній Японії існував старий Імператорський уряд аристократів з центром в Кіото, а у Східній Японії — новий сьоґунат самураїв з центром в Камакура. Місцева знать провінції Акі, до якої входили території сучасної Хіросіми, підтримувала Імператора і виступила на його боці в антисьоґунатівському повстанні 1221 року. У результаті поразки повстанців камакурські урядовці провели перерозподіл земель Акі та доручили головування нею східнояпоському роду Такеда.

Такеда зайняли обширні землі в районі русла річки Ота і звели свою резиденцію в замку Канаяма, на території сучасного району Аса-Мінамі. У основи замка виникло містечко, куди поступово перебрався провінційний уряд, що знаходився у сусідньому поселенні. Володіння Такеди перетворилися на центр усієї Акі.

У 1333 році загинув Камакурський сьоґунат, а на його місті постав інший — сьоґунат Муроматі з центром в Кіото. Рід Такеда визнав верховенство нових сьоґунів і воював за їхні інтереси у війні північної і південної династій[9], але 1368 року був звільнений з головування у провінції Акі. Його посаду передали родам Імаґава та Хосокава, наближеним дому сьоґунів.

З другої половини 15 століття, через занепад центральної влади, Японія вступила у період міжусобних воєн. Землі провінції Акі стали об'єктом зазіхань великих сусідів-землевласників — роду Оуті з західної провінції Суо та роду Амаґо з північної провінції Ідзумо. Акійська дрібна знать не мала що протиставити ворогам самотужки, а тому позмінно ставала на бік то одного, то іншого сусіда, залежно від ситуації на фронті. Колишні провінційні голови Акі з роду Такеда перебували у постійному союзі з північними Амаґо.

Тим часом впродовж 11 — 15 століть у Хіросімській затоці, на місці сучасного міського центру Хіросіми, поступово сформувалася дельта річки Ота. У річковому гирлі утворилися природні дамби і острови з піска та грунту, що століттями виносився у Внутрішнє Японське море водами Оти.[10]

Рід Морі[ред.ред. код]

Мон роду Морі — «три зірки під одиницею».
Морі Мотонарі.
Морі Терумото.

У середині 16 століття провінція Акі була перетворена з другорядної японської провінції на головний центр регіону Тюґоку. Цю справу розпочав Морі Мотонарі, представник акійської дрібної знаті і голова самурайського роду Морі. Він вдало використовував протиріччя між володарями сусідніх провінцій, а також їхніми підопічними в Акі.

У 1541 році, за підтримки північних сусідів, Мотонарі знищив давній рід Такеда і здобув собі авторитет серед місцевого самурайства, але вже наступого року прийняв протекцію західних володарів і воював з північними, розширюючи свої землі. У 1554 році Мотонарі повернув зброю проти вчорашніх протекторів — роду Оуті, і в Іцукусімській битві 1555 року наголову розбив його основні сили. За три роки він привласнив собі території західних сусідів, перетворившись на одного з найбільших володарів Західної Японії. На кінець 1550-х терени сучасного міста Хіросіми знаходилися під контролем цього полководця.

У 1565 році, ще за життя Мотонарі, його онук Морі Терумото став новим головою роду. Завдяки дідовим настановам він за рік спромігся знищити північого володаря — рід Амаґо. На початок 1570-х років Терумото володів усім регіоном Тюґоку, північо-східною частино Кюсю та північно-західною частиною Шікоку. Йому корилися 12 з 60 провінцій Японії[11].

У 1574 році між Морі та східним родом Ода, який об'єднав під своєю рукою столичний регіон Кінкі, розпочалась затяжна війна. Вона йшла з перемінним успіхом — дипломатичні перемоги перших компенсувалися ратними перемогами останніх. Нарешті у 1582 році голова роду Ода, Ода Нобунаґа, загинув, а його наступник, Тойотомі Хідейосі, уклав з Морі мир та союз. Хоча він був підписаний на рівних умовах, Морі Терумото поступово перетворився на фактичного васала вчорашнього ворога.

Тойтомі Хідейосі проводив курс на об'єднання Японії і невдовзі став господарем усіх земель країни.[12] За бойові заслуги і допомогу Морі Терумото отримав від нього право керувати 6 провінціями, доходом у 1 250 000 коку[13]. Хоча Морі втратив половину свої земель, але залишився найбільшим володарем Західної Японії. Політико-адміністративним центром його володінь був старий родинний замок Йосіда-Кооріяма. Він знаходився в укріпленому гірському районі, проте лежав остронь важливих транспортних шляхів. На кінець 16 століття міжусобиці в Японії завершилися, тому Терумото вирішив збудувати нову резиденцію у більш економічно сприятливій місцевості.

У 1589 році за його наказом в дельті річки Ота, в районі Ґокамура, було розпочато спорудження нового родового замку. Біля нього Терумото заклав одноіменне призамкове містечко, до якого були переселені васали Морі, а також запрошені ремісники та купці. Він назвав цю місцевість «Хіросіма» (широкий острів). Терумото прагнув перетворити її на багатолюдний торгово-економічний центр на зразок Кіото і Осаки. У 1591 році він переїхав до напівзбудованого Хіросімського замку, щоб особисто пришвидчити розбудову своєї нової «столиці».

Період Едо[ред.ред. код]

Рід Фукусіма[ред.ред. код]

Мон роду Фукусіма — «стоячий стрілолист».
Фукусіма Маснорі.

Морі Терумото не довго був господарем Хіросіми. Після смерті японського правителя Тойотомі Хідейосі у 1598 році, він входив до регентської ради при синові покійного і був втягнутий у конфлікт за перерозподіл владних повноважень. У 1600 році в битві при Секіґахара Морі очолив коаліцію володарів Західної Японії, що виступила проти коаліції володарів Східної Японії під командуванням Токуґави Іеясу, але зазанав поразки. Переможці позбавили Терумото більшої частини його земель, залишивши лише дві провінції Суо і Наґато.

Центральні володіння Морі — провінції Акі і Бінґо з центром у Хіросімі, доходом у 489 000 коку, дісталися герою Секіґарської битви — Фукусімі Масанорі. Після 1603 року вони оформилися у так званий Хіросіма-хан, автономну адміністративну одиницю, залежну від новоствореного сьоґунату Токуґава.

Фукусіма Масанорі продовжив справу попередника з впорядкування призамкового містечка Хіросіма. Плануючи прискорити розвиток торгівлі, він переніс до нього старовинний шлях Санйодо, що лежав по центру Акі та зв'язував японську столицю з західними регіонами, відремотував дороги, які вели на північ, до провінцій Ідзумо та Івамі, де знаходилися залізні та срібні копальні, а також упорядкував податкову систему.

Однак Фукусіма не затримався у Хіросімі. 1619 року сьоґунат позбавив його володінь та самурайського статусу. Причиною такого суворого покарання послужили роботи з укріплення Хіросімського замку, які Фукусіма провів без дозволу центральної влади.

Рід Асано[ред.ред. код]

Мон роду Фукусіма — «перехрещені пір'їни яструба в колі».
Асано Наґакіра.

Новим управителем Хіросіми став Асано Наґаакіра (16191632) колишній володар Кісю-хану з головної лінії роду Асано. Він отримав провінцію Акі та 8 повітів провінції Бінґо доходом у 426 000 коку. Наґаакіра провів централізацію управління, послабивши місцеву знать, і зменшив податки на купецькі доми, заохочуючи розвиток економіки. Йому вдалося монополізувати комерційні операції у Внутрішньому Японському морі, за що нащадки називали його «майстром торгівлі». Владу в призамковому містечку Хіросіма Наґаакіра делегував інституту підзвітних йому хіросімських урядників, а сам керував усіма землями з родового замку-резиденції.

Другий голова Хіросіма-хану, Асано Міцуакіра (16321672), продовжував курс свого батька. Він встановив сталий податок на селі, давши можливість селянам збувати надлишки продукції і врожаю на ринку. Міцуакіра також відремонтував шлях Санйодо, що проходив Хіросімою, і сприяв розвитку річкового та морського транспорту у своїх володіннях.

Син Міцуакіри, Асано Цунаакіра (16721673), проголовував лише рік, померши від віспи. Його наступник Асано Цунанаґа (16731708) був покровителем наук та мистецтв і підірвав стабільність фіннасової системи Хіросіма-хану. Аби поправити становище він вирішив заощаджувати кошти та встановив у призаковій Хіросімі цехи, монополізувавши виробництва заліза і паперу. Цунаакіра намагався ввести в обіг паперові гроші через нестачу золота та срібла, але його нововведення викликали сильний протест в провінції.

Пятий правитель Хіросіма-хану, Асано Йосінаґа (17081752) був енергійним реформатором. Він омолодив свій чиновницький апарат, став видавати ханські асигнації замість натуральної платні, підвищив податки та посилив контроль в повітах і селах. Усі ці заходи спричинили невдоволення серед самурайської адміністрації і простого люду, яке вилилось у велике повстання 1718 року. В результаті реформи Йосінаґи буксували, а економіка земель роду Асано погіршувалась.

За головування шостого правителя Асано Мунецуне (17521763) з'явилися перші ознаки виходу з кризи. Зважаючи на неврожайні роки і велику пожежу у призамковому містечку Хіросіма, новий правитель ліквідував систему спадкових зарплат, привів до керівного апарату нових здібних адміністраторів, активно боровся з корупцією в регіонах, а також вдвічі зменшив податки, зробивши систему їхнього збору ефективнішою. Ці перетворення продовжив сьомий голова Асано Сіґеакіра (17631799). Під страхом смертної кари він заборонив хабарництво і розкоші, ввів закони на підтримку хіросімських виробників товарів і, відбудувавши погоріле містечко та обладнавши Хіросімський порт, розвернув широку морську торгівлю з сусідами. Піклуючись про майбутні управлінські кадри, Сіґеакіра заснував ряд шкіл в Хіросімі, де викладали китайські, японські і західні науки, а також медицину та математику.

Головна башта Хіросімського замку — центр Хіросіма-хану.

Під час головування Асано Нарікати (17991830) Хіросіма-хан перетворився на один з найбагатших у Японії. Містечко Хіросіма розрослось на південь, шляхом рекультивації прибережної смуги, і на 1820 рік нараховувало декілька десятків кварталів. Кількість його мешканців перевищувала 70 тисяч, посідаючи п'яте місце серед японських міст за величиною, після Едо, Осаки, Кіото та Канадзави. Хіросіма була також великим комерційним центром, куди прибували купецькі човни з далеких провінцій півдня і півночі Японії. Містечко експортувало папір, вироби з бамбуку, конопляні тканини, морську капусту і устриці.

Однак процвітання не було довгим. Впродовж правління дев'ятого голови Асано Нарітаки (18311858) Хіросіма-хан сильно постраждав від загальнояпонського великого голоду 18331839 років, що підірвав господарство хану і спричинив масові заворушення по селах і містах. Мешканці Хіросіми грабували продовольчі склади заможних купців та спекулянтів рисом. Ні сам Нарітака, ні його наступник Асано Йосітеру (1858), який помер за 4 місяці після прийняття головування, зарадити соціольно-економічній кризі не змогли. Однак ситуація покращилася приходом до влади одинадцятого голови Асано Наґаміті. Він зміг реформувати систему управління, військо та фінанси. Хіросімській економіці також допомогла війна між сусіднім Тьосю-ханом і всеяпонським урядом у 18631865 роках, під час якої найвищі сановники країни розквартирувалися в Хіросімі.

На середину 19 століття Японія переживала глибоку політичну та соціально економічну кризу, а також знаходилась перед небезпекою колонізації провідними державами Заходу і Росією. Японський уряд нічим не міг зарадити, тому проти нього сформувалася сильна опозиція в регіонах, яка прагнула відновлення прямого імператорського правління і створення унітарної централізованої держави. У 1867 році Хіросіма-хан вступив в союз з провідними силами цієї опозиції, Тьосю-ханом і Сацума-ханом, і, після зречення останнього сьоґуна від влади та ліквідації сьоґунату, взяв участь у формуванні нового монархічного уряду. Наступила нова доба модернізації та вестернізації Японії.

Новий час[ред.ред. код]

Емблема Імперської армії Японії
Емблема Імперського флоту Японії

Після відновлення прямого імператорського правління у 1868 році, новий всеяпонський уряд провів адміністративну реформу. У липні 1871 року Хіросіма-хан був перейменований у префектуру Хіросіма, а в квітні 1872 року призамкове містечко Хіросіма стало 1-м великим районом цієї префектури. В листопаді 1878 року його перейменували в Хіросімський район, у зв'язку з прийняттям закону про переформування повітів, міст, містечок та сіл Японії.

У 1888 році в країні набрав чинності новий адміністративний поділ і 1 квітня 1889 року Хіросімський район був перетворений на місто Хіросіма, одне з перших міст в усій Японії. Площа тогочасної Хіросіми становила близько 27 км2, на якій проживало 83 3387 осіб. Населені пункти, що знаходилися довкола неї, перереформували у містечка та села[14].

Протягом 18841889 років на півдні Хіросіми були осушені прибережні морські райони і збудовано сучасний порт Удзіна, а в червні 1894 року до міста проклали залізницю Санйо, що з'єднала місто з Токіо. З початком японсько-китайської війни у серпні 1894 року пришвидшеними темпами була споруджена військова залізниця, що сполучала Хіросімський вокзал з міським портом, а також упорядковано усі міські дороги та морські шляхи. У вересні 1894 року Хіросімський замок став місцем розташування Генерального штабу Збройних сил Японії, а в жовтні в Хіросімі тимчасово засідав японський Парламент. У 1903 році вона була сполучена залізницею з містом Куре, портом і базою Імперського флоту Японії, а зі спалахом російсько-японської війни у 1904 році була перетворена на опорний пункт Імперської армії Японії. Хіросіма поступово перетворювалась на один з найголовніших політико-адміністративних, військово-транспортних та соціально-економічних центрів Японської імперії.

В ході цих перетворень змінився вигляд Хіросіми: рови замку були засипані для спорудження армійської інфраструктури та залізниць. У 1912 році стартували 4 трамвайні маршрути. Колишні середньовічні комерційні центри міста — квартали Накадзіма та Сакаї — поступилися місцевості Хаттьоборі, яка з розвитком транспорту перебрала на себе їхню роль. З 1919 року Хіросіма забудовувалася відповідно загальнояпонського закону про планування міст, а у 1904 і 1929 роках розрослася шляхом поглинання 8 сусідніх містечок та сіл. На початок 1930-х років вона була 6-м за величиною містом Японії з населенням понад 270 000 мешканців.

У 1932 році в Хіросімі розпочали роботи по спорудженню дренажного каналу для головної водяної артерії міста, річки Ота, й упорядкуванню берегів Хіросімської дельти. Порт Удзіна перейменували в Хіросімський порт і в 1933 році заходилися його модернізовувати. З 1935 по 1940 роки прибрежна зона міста перетворилась у важкопромисловий район, який працював на японський військово-промисловий комплекс. Одночасно, з 1931 по 1945 роки, в часи другої японсько-китайської та Другої світової війни, в Хіросімі було посилено присутність Імперської армії, а міський порт служив місцем відправки японських солдат на фронт.

Ядерне бомбардування[ред.ред. код]

Хіросіма після ядерного бомбардування.

Наприкінці Другої світової війни, 6 серпня 1945 року авіація США скинула на Хіросіму ядерну бомбу. Вона розірвалася в повітрі над центром міста, на висоті 600 м. Вибух миттю забрав життя 420 000 мешканців Хіросіми і перетворив місто на згарище. Тогочасні дослідники пророкували, що впродовж 70 — 75 років в Хіросімі не ростиме жодна трава чи дерево.

Новітній період[ред.ред. код]

Символ повоєнної Хіросіми — «паперовий журавлик», символ миру.

Після Другої світової війни вся Японія була зруйнована, тому відбудова випаленої Хіросіми видавался нездійсненною справою. Проте 6 серпня 1949 року японський Парламент прийняв закон про спорудження Хіросіми як міста миру і скерував частину державних коштів на її реставрацію. Завдяки цьому Хіросіма була майже повністю відновлена на початок 1960-х років . Її територія збільшилися шляхом об'єднання з сусідніми населенеми пунктами, а кількість мешканців становила понад 500 000 осіб. У 1961 році відкрився Хіросімський аеропорт, який згодом отримав назву Західнохіросімського, у 1964 році завершилась електирифікація залізниці Санйо, а ще через рік закінчилися роботи по спорудженню дренажного каналу Оти і відбудові Хіросімського вокзалу. У 1966 році розвиток Хіросіми прискорився завдяки побудові Нової хіросімської окружної дороги при державній автомагістралі № 2.

Міська влада Хіросіми починаючи з 1958 року взяла курс на створення Хіросімської агломерації, ведучи переговори з сусідніми містечками і селами про об'єднання. На 1973 рік вона приєднала до міста 13 прилеглих населених пунктів, переважно на півночі і сході.

У 1975 році в Хіросімі відкрився автовокзал та Східний ринок, а наступного року стартували рейси швидкісного потягу Санйо сінкансен. На 1982 рік було завершено спорудження головної господарської і транспортної інфраструктури західної частини міста.

1 квітня 1980 року Хіросіма стала 10-м містом в Японії, яке отримало статус міста державного значення. 1985 року її населення перевищило 1 мільйон мешканців.

У 1994 році, у зв'язку з проведенням Азійських ігор, в місті відкрився монорельс Астрам-лайн. У 1996 році Хіросімський меморіал миру було занесено до Світової спадщини ЮНЕСКО. Десятьма роками поспіль будівля Музею ядерного бомбардування Хіросіми стала важливою культурною пам'яткою Японії, а парк Миру — визнаний одним з найвідоміших місць країни.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Станом на 2008 рік Хіросіма поділяється на 8 районів — старих і нових. Перші оформилися переважно до 1970-х років і служать політико-економічним та соціо-культурним центром Хіросіми, а також всього регіону Тюґоку. Другі утворилися після 1970-х років у результаті поглинання містом прилеглих населених пунктів і є «спальними районами» Хіросіми.

Дані по міських районах подані станом на 1 жовтня 2007 року.[15]

Легенда:

   старі райони

,

   нові райони
Українською Японською Прапор Площа Населення Густота Код
1 Акі 安芸区
Alex K Hiroshima Aki-ku kuki.svg
94,01 78405 834,00 34107-0
2 Аса-Кіта 安佐北区
Alex K Hiroshima Asa-Kita-ku kuki.svg
353,35 151206 427,92 34106-1
3 Аса-Мінамі 安佐南区
Alex K Hiroshima Asa-Minami-ku kuki.svg
117,19 224365 1914,54 34105-3
4 Мінамі 南区
Alex K Hiroshima Minami-ku kuki.svg
26,09 138721 5317,01 34103-7
5 Нака 中区
Alex K Hiroshima Naka-ku kuki.svg
15,34 128449 8378,46 34101-1
6 Нісі 西区
Alex K Hiroshima Nishi-ku kuki.svg
35,67 185957 5213,26 34104-5
7 Саекі 佐伯区
Alex K Hiroshima Saeki-ku kuki.svg
224,10 134657 600,87 34108-8
8 Хіґасі 東区
Alex K Hiroshima Higashi-ku kuki.svg
39,38 120455 3058,78 34102-9

Влада[ред.ред. код]

Мер[ред.ред. код]

Вперше посада мера у місті Хіросіма була запроваджена у 1889 році.

Мер Хіросіми є головою виконавчої влади міста, його найвищим представником і відповідальним у стосунках з японською центральною владою, громадськими організаціями та іноземними представництвами. Метою його діяльності є примноження громадського доробуту мешканців міста. До обов'язків мера входить впровадження і контроль над виконанням законів, прийнятих Параламентом Японії.

Мер Хіросіми обирається прямим голосування мешканців міста, які мають на це право відповідно до закону, а термін його повноважень становить 4 роки.

Мери міста Хіросіма[16]
Українською Японською Початок терміну Кінець терміну
1 Мікі Акіра 三木 達 29 серпня 1889 28 листопада 1889
2 Бан Сукеюкі 伴 資健 28 листопада 1889 27 листопада 1895
3 Сато Тадасі 佐藤 正 10 січня 1896 20 квітня 1896
4 Бан Сукеюкі 伴 資健 30 квітня 1896 26 квітня 1902
5 Бан Сукеюкі 伴 資健 30 квітня 1902 30 серпня 1906
6 Такацука Коїті 高束 康一 31 серпня 1906 24 квітня 1909
7 Ода Кан'їті 小田 貫一 17 травня 1909 22 липня 1909
8 Ватанабе Матасабуро 渡辺 又三郎 9 вересня 1909 3 липня 1910
9 Наґая Кендзі 長屋 謙二 28 вересня 1909 16 лютого 1913
10 Тесіма Йодзо 豊島 陽蔵 29 січня 1914 2 квітня 1914
в.о.[17] Такеока Мітітада 武岡 充忠 20 березня 1914 21 січня 1915
11 Йосіока Хейдзо 吉村 平造 22 січня 1915 25 грудня 1916
12 Танабе Масатаке 田部 正壮 8 жовтня 1917 7 жовтня 1921
13 Сато Нобуясу 佐藤 信安 17 квітня 1922 21 січня 1925
14 Кавабуті Рьокі 川淵 竜起 24 серпня 1925 23 серпня 1929
15 Іто Сададзі 伊藤 貞次 16 травня 1930 15 травня 1934
в.о. Іта Кандзі 井田 完二 18 березня 1934 19 січня 1935
16 Йокояма Кінтаро 横山 金太郎 26 лютого 1935 25 лютого 1939
17 Фудзіта Вакамі 藤田 若水 26 грудня 1939 9 травня 1943
18 Авая Сенкіті 粟屋 仙吉 10 липня 1943 6 серпня 1945
19 Кіхара Сітіро 木原 七郎 23 жовтня 1945 22 березня 1947
20 Хамаї Сіндзо 濱井 信三 17 квітня 1947 31 березня 1951
21 Хамаї Сіндзо 濱井 信三 25 квітня 1951 8 квітня 1955
22 Ватанабе Тадао 渡辺 忠雄 2 травня 1955 1 травня 1959
23 Хамаї Сіндзо 濱井 信三 2 травня 1959 1 травня 1963
24 Хамаї Сіндзо 濱井 信三 2 травня 1963 1 травня 1967
25 Ямада Сецуо 山田 節男 2 травня 1967 1 травня 1971
26 Ямада Сецуо 山田 節男 2 травня 1971 8 січня 1975
27 Аракі Такесі 荒木 武 23 лютого 1975 22 лютого 1979
28 Аракі Такесі 荒木 武 23 лютого 1979 22 лютого 1983
29 Аракі Такесі 荒木 武 23 лютого 1983 22 лютого 1987
30 Аракі Такесі 荒木 武 23 лютого 1987 22 лютого 1991
31 Хіраока Такасі 平岡 敬 23 лютого 1991 22 лютого 1995
32 Хіраока Такасі 平岡 敬 23 лютого 1995 22 лютого 1999
33 Акіба Тадатосі 秋葉 忠利 23 лютого 1999 22 лютого 2003
34 Акіба Тадатосі 秋葉 忠利 23 лютого 2003 22 лютого 2007
35 Акіба Тадатосі 秋葉 忠利 8 квітня 2007 на посаді

Міська Рада[ред.ред. код]

Суди[ред.ред. код]

  • Вищий суд Хіросіми (広島高等裁判所)
  • Районний суд Хіросіми (広島地方裁判所)
  • Сімейний суд Хіросіми (広島家庭裁判所)
  • Суд спрощеного виробництва Хіросіми (広島簡易裁判所)
  • Суд спрощеного виробництва Кабе (可部簡易裁判所)

Державні установи[ред.ред. код]

  • Служба регіону Тюґоку Національного інституту кадрів
  • Служба регіону Тюґоку Центрального робітничого комітету.
  • Служба загальної кореспонднції регіону Тюґоку Міністерства внутрішніх справ та комунікацій.
  • Служба адміністративної оцінки регіонів Тюґоку та Шікоку Міністерства внутрішніх справ та комунікацій.
  • Фінансова служба регіону Тюґоку Міністерства Фінансів.
  • Хіросімська податкова служба Міністерства Фінансів.
  • Інспекційна служба правопорядку в регіоні Тюґоку Міністерства Юститції.
  • Хіросімська міграційна служба Міністерства Юститції.
  • Хіросімська служба юстиції Міністерства Юститції.
  • Економічно-промислова служба регіону Тюґоку Міністерства економіки, торгівлі і промисловості.
  • Служба упорядкування регіону Тюґоку Міністерства землі, інфраструктури і транспорту.
  • Служба перевезень регіону Тюґоку Міністерства землі, інфраструктури і транспорту.
  • Хіросімський офіс Служби керування сільским господарством регіонів Тюґоку та Шікоку перевезень регіону Тюґоку Міністерства сільського господарства, лісництва і рибальства.
  • Хіросімський відділ керування лісами Міністерства сільського господарства, лісництва і рибальства.
  • Хіросімська робітнича служба Міністерства здоров'я, праці і добробуту.
  • Хіросімський центральний відділ нагляду за робітничими стандартами Міністерства здоров'я, праці і добробуту.
  • Офіс округу Тюґоку Міністерства навколишнього середовища.
  • Хіросімська служба Бюро управління оборонними спорудами.
  • Штаб Сил Самооборони Японії Хіросімського округу.
  • Штаб 6-го окуругу Берегової охорони Японії.
  • Хіросімська метеороголічна станція Метеорологічного бюро Японії.
  • Хіросімський відділ Бюро розслідування аварій на воді.
  • Офіс регіону Тюґоку Робітничого комітету моряків та рибалок.
  • Відділення регіону Тюґоку офісу регіонів Кінкі, Тюґоку і Шікоку Загального офісу Комітету чесної торгівлі.
  • Обчислювальний відділ регіону Тюґоку Інституту географії Японії.
  • Хіросімська служба соціального страхування Бюро соціального страхування.
  • Відділення регіону Тюґоку Пошти Японії.
  • Хіросімська філія Фінансової корпорації національного життя.
  • Філія в регіоні Тюґоку Фінансової корпорації житла.
  • Філія в регіоні Тюґоку Банку розвитку Японії.
  • Хіросімська філія Фінансової корпорації середнього та малого бізнесу.
  • Хіросімська і Західнохіросімська філії Центрального банку торгівельно-промислових профспілок.

Безпека[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

На час отримання Хіросімою статусу міста у 1889 році, кількість її мешканців становила 83 387 осіб. Менш як за півстоліття населення зросло уп'ятеро. У 1942 році воно нараховувло вже 419,182 осіб. Ядерна бомба знищила понад дві третини мешканців Хіросіми. За підрахунками 1945 року серед уцілілих лишилося лише 137,197 осіб. Проте у 1985 році населення відродженого мирного міста перевалило за мільйон, склавши 1 024 072 мешканців.[6]

На червень 2008 року за приблизними підрахунками адміністрації Хіросіми населення міста становило 1 165 453 осіб, які формували 505 656 сімей. Серед мешканців 564 440 були чоловіками, а 601 013 — жінками.[19]

Нижче наведені дані всеяпонських переписів 1990—2000-х років за кількістю населення Хіросіми загалом і по районах:[20].

Роки Нака Хіґасі Мінамі Нісі Аса-Мінамі Аса-Кіта Акі Саекі Разом
1990[21] 134651 122715 143938 178486 175211 144446 70039 124221 1093707
1995[22] 128360 124829 138208 178838 185414 154079 74542 132847 1117117
2000[23] 124719 123258 135467 179519 204636 156387 75435 134713 1134134
2005[24] 127763 121222 137874 184795 219343 152716 76656 134022 1154391
2008[25] 128806 120155 139061 186088 226695 150848 79088 134712 1165453

За даним вересень 2005 року середня тривалість життя в Хіросімі склала 79,45 років у чоловіків і 86,33 років у жінок. Показники народжуваності перевищують показники смертності, однак кількість мешканців старше 65 років у 1,5 рази більша за кількість мешканців молодше 15 років. Доросле населення Хіросіми становить близько 70%.[6]

Переважна більшість мешканців Хіросіми — японці. На 2001 рік іноземці становили менше 1,5% населення Хіросіми. Серед них переважають корейці, китайці та філіпінці.[26]

Економіка[ред.ред. код]

Первинний сектор економіки[ред.ред. код]

Вторинний сектор економіки[ред.ред. код]

Крамниця електронних товарів ДЕО-ДЕО у центрі Хіросіми.

Mazda Motor Company, що тепер є частиною Ford Motor Company, є найбільшою компанією міста Хіросіми. Тут виробляються багато моделей автомобілів цієї компанії, що призначаються для експорту, включаючи популярні MX-5/Miata і Mazda RX-8. Також, починаючи з початку 2006 тут збирається Mazda CX-7. Інші заводи компанії знаходяться у Хофу і Флет-Рок штату Мічиган.

Третинний сектор економіки[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Мости

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Регональні ЗМІ:

Газети

Телебачення і радіо

Телебачення

Радіо

Громадське радіо

Кабельне телебачення

Культура[ред.ред. код]

Освіта і наука[ред.ред. код]

Докладніше у статті Навчальні заклади Хіросіми

Станом на травень 2007 року в Хіросімі знаходиться 13 університетів, 5 коледжів, 48 вищих шкіл, 76 середніх шкіл, 146 початкових шкіл, 119 дитячих садків, 41 професійне училище та 20 спеціальних шкіл.[27] Серед університетів найвідомішими є державний Хіросімський університет[28], публічні Хіросімський міський та префектурний університети, приватні Університет Дзьоґакуін[29] та Консерваторія св. Елизавети[30].

Станом на березень 2007 року в Хіросімі знаходиться 13 міських бібліотек, в яких зберігаєтється 2 мільйони книг, і дві префектурні бібліотеки, сховище яких нараховує понад 680 тисяч книг.[6] Найбільшою є Центральна міська бібліотека Хіросіми[31]. В місті також діє Хіросімський міський архів, який зберігає та документи з історії міста[32]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Музеї, архіви, зоопарк[ред.ред. код]

Парки[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

У Хіросімі є кілька професіональних спортивних команд. Найвідомішими є бейсбольна команда «Хіросімські коропи» та футбольна Sanfrecce Hiroshima .

Клуб Спорт Ліга Домашній стадіон Рік заснування
Хіросімські коропи Бейсбол Центральна Ліга Хіросімський міський бейсбольний стадіон 1950
«Сенфресс» (Хіросіма) Футбол Джей-ліга «Велика арка» 1938

Персоналії[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Хіросіма підтримує тісні дружні зв'язки з 7 містами світу і Японії. Серед них 5 міст є її закордонними містами-побратимами. Китайське місто Цунцін має статус дружнього міста Хіросіми, а японське місто Наґасакі — дружнього міста миру і культури.[34]:

Міста-побратими позначені

   {{{2}}}

кольором, а дружні міста —

   {{{2}}}

кольором.

Фото Місто Країна Договір
1
Honolulu01.JPG
Гонолулу
Flag of the United States.svg
Сполучені Штати Америки 15 липня 1959
2
Train Station (V).JPG
Волгоград
Flag of Russia.svg
Російська Федерація 28 вересня 1972
3
Nagasaki Urakami Cathedral C1909.jpg
Наґасакі
Flag of Japan.svg
Японія 5 серпня 1975
4
New town hall Hannover.jpg
Ганновер
Flag of Germany.svg
Федеративна Республіка Німеччина 27 липня 1983
5
Chongqing Auditorium.jpg
Чунцін
Flag of the People's Republic of China.svg
Китайська Народна Республіка 27 липня 1983
6
Daegu from Migliore.jpg
Тегу
Flag of South Korea.svg
Республіка Корея 2 травня 1997
7
Mont.jpg
Монреаль
Flag of Canada.svg
Канада 4 червня 1998

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
  2. а б Статистика префектури Хіросіма // Сайт префектури Хіросіма. Переглянуто 6 серпня 2011 [2].
  3. Найпівнічніша точка Хіросіми — місцевість Судзахарі у кварталі Аса району Нака, яка знаходиться на 34゚36'54" північної широти. Найзахідніша точка — квартал Юкі району Саекі, розташований на 132゚10'43" східної довготи. Найпівденніша точка — квартал Ніносіма району Мінамі, що розміщений на 34゚17'49", північної широти. Найсхідніша точка — місцевість Ібара у кварталі Сіракі району Аса-Кіта, яка знаходиться на 132゚41'39" східної довготи.Статистичні дані сайту міста Хіросіма(яп.).
  4. Статистичні дані сайту міста Хіросіма. Обчислення проводились щорічно 1 жовтня.
  5. Метеорологічні дані сайту міста Хіросіма(яп.)
  6. а б в г Статистичні дані сайту міста Хіросіма(яп.)
  7. Метеорологічні дані сайту міста Хіросіма [3].
  8. Узбережжя гирла річки Ота в районі Ґіону належало святилищу Іцукусіма, яке використовувало його під склади для товарів.
  9. За допомоги місцевої знаті — родів Морі, Кіккава, Кумаґаї, Такеда змогли ліквідувати антисьоґунатівську опозицію у замку Яно.
  10. Найбільш ранні згадки про дельту датуються 1397 роком і стосуються місцевості «П'яти заток» — Ґокаура. Вона знаходилась поруч маєтку Ама, що належав святилищу Іцукусіма, на узбережжі Яно сучасного району Акі міста Хіросіма.
  11. Це провінції Будзен, Наґато, Івамі, Ідзумо, Окі, Інаба, Хокі, Бідзен, Біттю, Бінґо, Ійо й Акі
  12. У 15851586 роках Тойотомі Хідейосі здійснив завоювання Західної Японії — Шікоку і Кюсю, а у 1590 році пілкорив собі східну частину країни.
  13. Це провінції Наґато, Івамі, Ідзумо, Бідзен, Біттю, Бінґо й Акі
  14. У 1929, 1955 і 1956 роках вони об'єднувалися один з одним, а після 1971 року поступово увійшли до складу Хіросіми.
  15. Статистичні дані сайту міста Хіросіма [4], [5].
  16. Дані сайту міста Хіросіма [6].
  17. Виконуючий обов'язки мера Хіросіми.
  18. Офіційна сторінка Управління морської безпеки Японії
  19. Приблизні підрахунки адміністрації міста Хіросіма на червень 2008 року [7].
  20. Статистичні дані сайту міста Хіросіма [8].
  21. У жовтні 1990 року було проведено масштабний 15 перепис населення Японії.
  22. У жовтні 1995 року було проведено спрощений 16 перепис населення Японії.
  23. У жовтні 2000 року було проведено масштабний 17 перепис населення Японії.
  24. У жовтні 2005 року було проведено спрощений 18 перепис населення Японії.
  25. Приблизні підрахунки адміністрації міста Хіросіма на червень 2008 року.
  26. Статистичні дані сайту міста Хіросіма
  27. Кількість осіб, що навчається:
    • 13 університетів — 27 762 осіб.
    • 5 коледжів — 2 636 осіб.
    • 48 вищих шкіл — 36 271 осіб.
    • 76 середніх шкіл — 34 713 осіб.
    • 146 початкових шкіл — 69 050 осіб.
    • 119 дитячих садків — 17 844 осіб.
    • 41 професійно-технічне училище — 9 544 осіб.
    • 15 спеціальних шкіл (міжнародних, національних меншин, тощо) — 2 063 осіб.
    • 5 спеціальних шкіл — 723 осіб.
      Статистичні дані сайту міста Хіросіма [9].
  28. В Хіросімі знаходяться кампуси Касумі та Хіґасі-Тійода. Головні корпуси та бібліотека університету розміщені в місті Хіґасі-Хіросіма.
  29. Сайт Університету Дзьоґакуін [10].
  30. Сайт Консерваторії св. Елизавети [11].
  31. Сайт ЦМБ Хіросіми
  32. Довідка про Хіросімський міський архів [12].
  33. http://www.hiroshima-cdas.or.jp/ryokka-c/
  34. Дані сайту міста Хіросіма [13], дані сайту «Хіросімотека» [14].
  35. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Хіросіма // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
  • (яп.) 『角川日本地名大辞典』、第34巻、広島県、東京:角川書店、1987年、頁883-943.

Посилання[ред.ред. код]