Мінуш Бареллі
| Мінуш Бареллі | |
|---|---|
| фр. Minouche Barelli | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | фр. Marie-Pierre Françoise Virginie Andréa Barelli[1] |
| Дата народження | 13 грудня 1947[2] |
| Місце народження | VIII округ Парижа, Париж[1] |
| Дата смерті | 20 лютого 2004[2] (56 років) |
| Місце смерті | Монако |
| Громадянство | Монако |
| Професії | співачка |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | шансон |
| Мати | Люсьєн Деліль |
Минуш Бареллі (фр. Minouche Barelli; 13 грудня 1947, Париж — 20 лютого 2004, Монако) — французька співачка, яка стала відома в Європі завдяки участі в Євробаченні 1967, де вона представляла Монако. Її справжнє ім'я — Марі-П'єр Бареллі.
Біографія[ред. | ред. код]
Батько Мінуш — джазовий музикант Еме Бареллі, а мати — співачка Люсьєн Деліль[3].
23-25 червня 1966 року Бареллі взяла участь у фестивалі пісні Rose de France в Антіб, який також відомий як фестиваль «Золота Троянда». Мінуш виконала пісню «Goualante 67» з тільки що записаної пластинки[4]. Вона, будучи однією з тридцяти учасників фестивалю, посіла призове місце. Друге місце зайняв дует Line et Willy, який на наступний рік після Мінуш також представляв Монако на Євробаченні.
У 1967 році Мінуш представляла Монако на Євробаченні у Відні з піснею «Boum-Badaboum», яка була написана Сержем Генсбуром. Під час виступу оркестром диригував батько співачки. Пісня, виконана французькою, посіла п'яте місце серед сімнадцяти учасників[5]. Також були записані версії пісні англійською, німецькою та італійською мовами, які були випущені на вінілових синглах в різних країнах Європи.
Влітку 1968 року Мінуш, яка раніше була підписана на CBS, перейшла на новий лейбл — Barclay. Тільки в 1970 році побачила світ її нова платівка «On s'est aimera»[6]. У 1980 році Мінуш взяла участь у французькому національному відборі Євробачення з композицією «Viens dans ma farandole», але посіла лише шосте місце у другому півфіналі[5].
Мінуш тривалий час була постійним диктором на радіо Монмартра, також була телеведучою, працювала на каналі TF1. Співачка прийняла громадянство Монако в 2002 році. І там же, в князівстві Монако, Мінуш Бареллі померла 20 лютого 2004 року у віці 56 років після хвороби[5].
Дискографія[ред. | ред. код]
- Випущені пісні
- 1965 рік
- Le diable est près de toi (автори Guy Magenta і Ralph Bernet)
- J'aime trop la liberté (автори Guy Magenta і Mya Simille)
- Vivre sa jeunesse (автори Joss Baselli, Armand Canfora та Michel Jourdan)
- Vingt ans (Aimé Barelli і Pierre Delanoë)
- 1966 рік
- Goualante 67 (автори H. Contet і Aimé Barelli)
- Du moment que (автори H. Contet і Aimé Barelli)
- Je prendrai tout (автори H. Contet і Aimé Barelli)
- Ça fait du bruit) (автори H. Contet і Aimé Barelli)
- 1967 рік
- Boum badaboum (автор Serge Gainsbourg; версії французькою, англійською, італійською та німецькою)
- Je saurai bien me faire aimer (автори Guy Magenta і Vline Buggy)
- Il faut dire (автори Michel Jourdan, Joss Baselli, Armand Canfora; версії французькою, англійською, італійською та німецькою)
- Le garçon d Ostende (автори Aimé Barelli і Pierre Delanoë)
- Si j'ai rêvé (автори A. Izola і Christian Sarrel)
- Chanson folle (A strange song) (автори Ship Taylor і Claude lemesle)
- 1968 рік
- Dégourdis-toi
- Cette chanson-là nous ressemble
- 1970 рік
- On s'est aimera (автори J. Demarny і F. Fumiére)
- Papy (автори C. Level і C. Morgan)
- 1971 рік
- Cours après moi (автори Ralph Bernet і Claude Morgan)
- Colin Maillard (автори Charles Level, Yvon Ouazana і Jean-Pierre Festi)
- 1980 рік
- Viens dans ma farandole
- C'est bête mais je pars
- 1995 рік
- Випущений альбом Elle et moi: Minouche Barelli chante Lucienne Delyle, на якому Бареллі виконувала пісні своєї матері. У 2000 році альбом був перевиданий. До нього увійшли такі композиції:
- Ca marche
- Mon amant de St Jean
- Sur les quais du vieux…
- Toi, c'est vrai
- C'est un gars
- Merci Paris
- Le tango nous invite
- Elle et moi
- Java
- Pour lui
- Un ange comme ça
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.lesgensducinema.com/affiche_acteur.php?mots=Barelli&nom_acteur=BARELLI%20Minouche&ident=115692&debut=0&record=1&from=ok
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Billboard. May 21, 1966
- ↑ Billboard. July 2, 1966
- ↑ а б в van Gorp, Edwin. (27 лютого 2004). Monaco 1967 participant Minouche Barelli died (англ.). Esctoday.com. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 23 квітня 2015.
- ↑ Billboard. Juny 29, 1968
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінуш Бареллі
- Дискографія Минуш Бареллі на Encyclopedisque [Архівовано 13 липня 2009 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
