Мітридат (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

45°20′54″ пн. ш. 36°28′02″ сх. д. / 45.34833° пн. ш. 36.46722° сх. д. / 45.34833; 36.46722Координати: 45°20′54″ пн. ш. 36°28′02″ сх. д. / 45.34833° пн. ш. 36.46722° сх. д. / 45.34833; 36.46722

Obelisk of Glory on the Mount Mithridat
Обеліск Слави на горі Мітрідат

Гора Мітридатпагорб у Керчі висотою 91.4 м. На його вершині і схилах колись розташовувалася центральна частина античного міста Пантикапей. Назва гори, виникла на початку XIX століття — за легендою саме тут на одній з верхніх терас гори помер войовничий цар Мітрідат VI Евпатор.

Історія[ред.ред. код]

Мілетці, засновники міста Пантикапей, поселилися на вершині гори Мітридат. Найдавніше місто VI—V століть до нашої ери розташовувалося на Східному і Західному плато і сформувалося навколо двох центрів — акрополя та агори. На акрополі були храми головним божествам і палаци правителів, агора служила центром суспільного життя міста. А за міськими стінами розкинувся некрополь, «місто мертвих». Він починався від західної стіни Пантікапея, що проходила на рівні сучасної Госпітальної вулиці.

Гора багата на археологічні знахідки. Більшість з поховань на горі Мітридат і в її околицях належить до IV—III століть до нашої ери. Багато курганів розграбовано ще в давнину, але і те, що залишилося від похоронного інвентарю, збагатило сучасні музеї зборами греко-боспорського мистецтва. Як твори архітектури деякі підкурганні склепи Керчі увійшли до числа унікальних пам'ятників світової архітектури. Найвідоміші з них — похоронні камери Золотого (не збереглися) і Царського курганів (IV століття до нашої ери).

У 1944 році на верхів’ї гори Мітридат за проектом архітекторів О. Д. Кисельова і М. Я. Гінзбурга було встановлено Обеліск Слави, а з 1959 року тут запалав Вічний вогонь присвячені пам'яті про загиблих у боях за звільнення Криму воїнів (листопад 1943 року – квітень 1944 року).[1]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Митридатовы войны. Аппиан. Римские войны; Dio Cass. XXXVII.14.2. Дион Кассий. Римская история.
  • М. В. Скржинская, «Скифия глазами эллинов»
  • Расширение греческого мира. VIII—VI вв. до н. э. (Кембриджская история древнего мира. Т. III, ч. 3. М.: 2007. С. 156—157 и др. ISBN 978-5-86218-467-9.