Керч
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Керч | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | Республіка Крим | ||||
| Район/міськрада | Керченська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 111200000 | ||||
| Засноване/перша згадка | 530 р. до н.е. | ||||
| Статус міста | з 1821 року | ||||
| Населення | 158 165 | ||||
| Площа | 108 км² | ||||
| Густота населення | 1 464 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 98300-98399 | ||||
| Телефонний код | +380-6561 | ||||
| Географічні координати | |||||
| Водойма | Керченский пролив, Чорне та Азовске моря; річки Приморська, Булганак, Джарджава | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Керч | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 189 км | ||||
| - залізницею | 300 км | ||||
| - автошляхами | 214 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 716 км | ||||
| - залізницею | 964 км | ||||
| - автошляхами | 990 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 98300, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Кірова, 17, 2-22-84 | ||||
| Веб-сторінка | Міська рада Керчі | ||||
| Міський голова | Олег Осадчий | ||||
Керч (рос. Керчь, крим. Kerç) - місто республіканського підпорядкування АР Крим (Україна). Розташоване на узбережжі Керченської протоки, на сході Керченського півострова між Чорним і Азовським морями, за 210 км. від Сімферополя, на перетині важливих морських і сухопутних шляхів. 20,6% площі міста зайнято під забудову. Зелені масиви і насадження займають 2750 га. Житловий фонд – понад 2,5 млн. м². Протяжність міста уздовж берегової лінії – 55 км.
Зміст |
[ред.] Населення
Населення - 165 тис. осіб, з яких 80% - росіяни, 16% - українці, 1,7% - білоруси, 0,3% - болгари, 1% - євреї, вірмени, німці, італійці.
[ред.] Транспорт
Керч має залізничну станцію. Основний громадський транспорт міста - автобуси.
Перевезення пасажирів морським транспортом здійснюється тільки по міждержавних маршрутах (Україна-Росія).
Працює державна авіакомпанія “Керч”. Крім міського аеропорту, в 18 км. від міста розташований аеродромний комплекс “Багерово”, здатний приймати і відправляти повітряні судна цивільної і військової авіації всіх типів.
[ред.] Корисні копалини
Корисні копалини: залізняк, газ, нафта, вапняк-черепашник, вапняк, флюс, мергель, пісок, доломіт, цегляно-черепична глина, гіпс тощо.
[ред.] Історія
Керч є одним із найдавніших міст світу. За час свого існування місто мало багато назв: Пантікапей (VI ст. до н.е.), Боспор (з VI ст. н.е.), Крц, Крх, Крч, Керіш, Корчев, Воспро, Восперо, Аспро-Монте, Васпро, Черкіо і ін. - в епоху середньовіччя, з XVIII ст. - Керч.
За античними свідченнями, місто було засноване в 530 р. до н.е. як Пантікапей грецькими мореплавцями (вихідцями з Мілета) на місці кіммерійських і скіфських поселень на вершині гори Мітрідат. Пізніше навколо Пантікапея виникли інші грецькі поселення: Мірмекій, Німфей, Тірітака, Порфмій та інші. Ці поселення утворили Боспорську державу (царство), яка розташувалася обабіч Керченської протоки, а Пантікапей став її столицею.
Головним джерелом прибутків Боспорського царства була торгівля пшеницею. Боспорське царство проіснувало більше восьми століть.
На початку XIV в. на узбережжі Керченської протоки з'являються італійці. Виникає їх колонія Воспоро. В кінці XV в. Керч, як і весь Крим, потрапила в залежність від турецького султана.
1771 російські війська окуповували Крим, а 1774 (за умовами Кучук-Кайнарджійського мирного договору з Туреччиною) Російська імперія включила до складу своїх володінь Керч і Енікале (фортецю, розташовану на північній околиці міста).
Особливе місце в історії Керчі займає перша половина XIX ст. Тоді Керч-Енікалійським градоначальником став один із основоположників російської археології Іван Стемпковський. Йому належить містобудівна концепція міста, заснована на принципі «зв'язку часів». В основу забудови Керчі було покладено ідею суміщення античного і сучасного, збереження античної традиції. До цього часу відносяться найбільші археологічні відкриття, а також створення Керченського музею старовини (1826). Тепер фондові колекції музею-заповідника налічують понад 160 тис. одиниць зберігання, а його лапідарна колекція найбільша в Європі (2 тис. одиниць).
Наприкінці 19 століття Керч перетворюється на розвинуте промислове місто. В цей час було відкрито нову телеграфну станцію, збудовано тютюнову фабрику.
1900 почав діяти Брянський металургічний завод (нині - завод ім. Войкова) і завершено будівництво залізниці, яка зв'язала Керч з Москвою і Санкт-Петербургом.
В радянський період Керч стала значним промисловим центром. Металургійний завод ім. Войкова давав 20% рейкового виробництва СРСР. Всього в місті працювало 71 промислове підприємство, діяло 36 шкіл, металургічний і судомеханічний технікуми, драматичний театр, 7 кінотеатрів, проживало понад 100 тис. мешканців.
[ред.] період Великої Вітчизняної війни
Велика вітчизняна війна залишила масу руїн та братських могил. Місто було двічі окуповано. В грудні 1941 року, після 1,5-місяної окупації, Керч було звільнено.
Письменник Петро Павленко, побувавши в ті дні в Керчі, пізніше згадував: "Коли я побачив Сталінград, він не зворушив мою уяву, так я до нього вже бачив Керч".
19 травня 1942 року місто, знову захоплено німецько-фашистськими військами, а на наступний день вони окупували весь Керченський півострів. Частина бійців та командирів, що перекривали переправу радянських військ на Таманський півострів, пішла в Аджимушкайські каменоломні, перетворив їх в піземну фортецю. В живих залишились одиниці.
Про жорсткі бої за Керч нагадують обеліски, на братських могилах воїнів, яких особливо багато вздовж прибережжя Керчинського проливу, памятники, вулиці, що носять імена героїв, в тому числі і керчан, що боролися ща рідне місто.
14 вересня 1973 р. місто удостоєне звання "Міста-героя" з врученням Ордену Леніна і медалі Золота Зірка.
Тут також є меморіальний комплекс з обеліском Слави на горі Мітридат, підземний музей та меморіал на честь захисників Аджимушкайських каменоломень, величний меморіал і музей на місці висадки Ельтигенського десанту в листопаді 1943 р.
[ред.] Економіка
Нині в Керчі знаходяться 27 промислових підприємств гірничорудної, металургійної, суднобудівної, рибопереробної, легкої і харчової промисловості.
Є торговий і морський порти, поромна переправа Крим – Кавказ.
[ред.] Соціальна сфера
У місті діє 28 загальноосвітніх шкіл, 27 дошкільних установ, 6 професійно-технічних училищ, 3 технікуми, НДІ "Югніро", 5 Вузів; 9 клубних установ, 3 палаци культури, 2 музичних школи, 3 кінотеатри, 19 бібліотек. Медичні установи: 3 територіальних медичних об'єднання, дитяча лікарня, пологовий будинок, психоневрологічний диспансер, тубдиспансер, онкодиспансер, станції переливання крові і швидкої медичної допомоги, 9 санаторіїв, 24 будинки відпочинку. Є 2 спортивних стадіони, дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки, автошкола, спортивні секції.
Функціонують 11 туристичних фірм, 3 готелі, відділення п'яти банків.
Є також міський парк відпочинку і культури, 24 зони відпочинку вздовж узбережжя.
32 творчих колективи міста носять звання “народного” і “зразкового”. Зокрема існують заслужений ансамбль народного танцю “Керчанка”, зразково-художній ансамбль скрипалів, оркестр популярної і джазової музики, учбово-виховний комплекс “Ліцей мистецтв”, в який входять 6 колективів.
[ред.] Пам'ятки історії
Найвідоміші пам'ятки історії і культури: залишки античних боспорських міст, Царський і Мелек-Чесменський кургани, склеп Деметри, церква Іоанна Предтечі, меморіальні комплекси Аджимушкайських каменоломень і в пос. Ельтиген, декілька музеїв (зокрема картинна галерея), гора Мітрідат з обеліском Слави і Вічним вогнем, фортеця Єникале, пам'ятник О. С. Пушкіну тощо.
[ред.] Посилання
| Алупка · Алушта · Армянськ · Бахчисарай · Білогірськ · Джанкой · Євпаторія · Керч · Красноперекопськ · Саки · Сімферополь · Старий Крим · Судак · Феодосія · Щолкіне · Ялта |
| Аграрне • Аерофлотський • Азовське • Багерове • Берегове • Виноградне • Відрадне • Вільне • Восход • Гаспра • Гвардійське • Голуба Затока • Гресівський • Гурзуф • Заозерне • Зуя • Кацівелі • Кіровське • Коктебель • Комсомольське • Кореїз • Красногвардійське • Краснокам'янка • Куйбишеве • Курортне • Курпати • Леніне • Лівадія • Масандра • Миколаївка • Мирний • Молодіжне • Научний • Нижньогірський • Нікіта • Новий Світ • Новоозерне • Новоселівське • Новофедорівка • Октябрське • Орджонікідзе • Ореанда • Паркове • Партеніт • Первомайське • Понизівка • Поштове • Приморський • Роздольне • Санаторне • Сімеїз • Совєтське • Совєтський • Форос • Чорноморське • Щебетовка |
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Бахчисарайський • Білогірський • Джанкойський • Кіровський • Красногвардійський • Красноперекопський • Ленінський • Нижньогірський • Первомайський • Роздольненський • Сакський • Сімферопольський • Совєтський • Чорноморський | |
| Міста республіканського підпорядкування: | Алушта • Армянськ • Джанкой • Євпаторія • Керч • Красноперекопськ • Саки • Сімферополь • Судак • Феодосія • Ялта | |

