Керч

Керч
Герб Керчі Прапор Керчі
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Керченська міська рада
Код КОАТУУ	111200000
Засноване	530 р. до н.е.
Статус міста	з 1821 року
Населення	▼ 146 084 (1 серпня 2011)
Площа	108 км²
Густота населення	352 осіб/км²
Поштові індекси	98300-98399
Телефонний код	+380-6561
Координати	0045.35 0036.46745°21′ пн. ш. 36°28′ сх. д.45.35° пн. ш. 36.466667° сх. д. 45.35, 36.466667
Висота над рівнем моря	3 м
Водойма	Керченська протока, Чорне та Азовське моря; річки Приморська, Булганак, Джарджава
Міста-побратими	Білорусь Могильов,  Туреччина Чанаккале,  Росія Смоленськ
Відстань
Найближча залізнична станція	Керч
До обл./респ. центру
- фізична	189 км
- залізницею	296 км
- автошляхами	209 км
До Києва
- фізична	716 км
- залізницею	1 114 км
- автошляхами	954 км
Міська влада
Адреса	98300, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Кірова, 17, 2-22-84
Веб-сторінка	Міська рада Керчі
Міський голова	Осадчий Олег Володимирович

Керч (крим. Keriç) — місто республіканського підпорядкування в АР Крим, місто-герой. Розташоване на узбережжі Керченської протоки, на сході Керченського півострова між Чорним і Азовським морями, за 209 км від Сімферополя (автошлях E97, із яким збігається М17, згодом маршрут переходить в Р23), на перетині важливих морських і сухопутних шляхів.

20,6% площі міста зайнято під забудову. Зелені масиви і насадження займають 2750 га. Житловий фонд — понад 2,5 млн. м². Протяжність міста уздовж берегової лінії — 55 км.

Населення

Населення — 151 тис. осіб, із яких 66% — росіяни, 33,3% — українці, 1,4% — білоруси, 0,3% — болгари, 1% — євреї, вірмени, німці, італійці.

Транспорт

Керч має залізничну станцію. Основний громадський транспорт міста — автобуси і тролейбуси. До Другої світової війни у місті діяв трамвай.

Перевезення пасажирів морським транспортом здійснюється тільки за міждержавним маршрутом (Україна-Росія).

Працює державна авіакомпанія «Керч». Крім міського аеропорту, за 18 км від міста розташований аеродромний комплекс «Багерове», здатний приймати і відправляти повітряні судна цивільної і військової авіації всіх типів.

Корисні копалини

Корисні копалини: залізняк, газ, нафта, вапняк-черепашник, вапняк, флюс, мергель, пісок, доломіт, цегляно-черепична глина, гіпс тощо.

Історія

Пантіакапей

Керч є одним із найдавніших міст світу і найстаріше місто в Україні. За час свого існування місто мало багато назв: Пантікапей (VI ст. до н. е.), Боспор (з VI ст. н. е.), Крц, Крх, Крч, Керіш, Корчев, Воспро, Восперо, Аспро-Монте, Васпро, Черкіо тощо — в епоху середньовіччя, з XVIII століття — Керч.

За античними свідченнями, місто було засноване в 530 р. до н. е. як Пантікапей грецькими мореплавцями (вихідцями з Мілета) на місці кіммерійських і скіфських поселень на вершині гори Мітрідат. Пізніше навколо Пантікапея виникли інші грецькі поселення: Мірмекій, Німфей, Тірітака, Порфмій та інші. Ці поселення утворили Боспорську державу (царство), яка розташувалася обабіч Керченської протоки, а Пантікапей став її столицею.

Головним джерелом прибутків Боспорського царства була торгівля пшеницею. Боспорське царство проіснувало понад вісім століть.

На початку XIV ст. на узбережжі Керченської протоки з'являються італійці. Виникає їх колонія Воспоро. Наприкінці XV ст. Керч, як і весь Крим, потрапив у залежність від турецького султана.

1771 року російські війська окупували Крим, а 1774 (за умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору з Туреччиною) Російська імперія включила до складу своїх володінь Керч і Єнікале (фортецю, розташовану на північній околиці міста).

Особливе місце в історії Керчі займає перша половина XIX століття. Тоді Керч-Єнікалійським градоначальником став один із основоположників російської археології Іван Стемпковський. Йому належить містобудівна концепція міста, заснована на принципі «зв'язку часів». В основу забудови Керчі було покладена ідея поєднання античного і сучасного, збереження античної традиції. До цього часу відносяться найбільші археологічні відкриття, а також створення Керченського музею старовини (1826). Тепер фондові колекції музею-заповідника налічують понад 160 тисяч одиниць зберігання, а його лапідарна колекція найбільша в Європі (2 тис. одиниць).

Наприкінці 19 століття Керч перетворюється на розвинуте промислове місто. У цей час було відкрито нову телеграфну станцію, збудовано тютюнову фабрику.

1900 почав діяти Брянський металургійний завод (нині — завод ім. Войкова) і завершено будівництво залізниці, яка зв'язала Керч із Москвою і Санкт-Петербургом.

У радянський період Керч стала значним промисловим центром. Металургійний завод ім. Войкова давав 20% рейкового виробництва СРСР. Усього в місті працювало 71 промислове підприємство, діяло 36 шкіл, металургічний і судомеханічний технікуми, драматичний театр, 7 кінотеатрів, проживало понад 100 тис. мешканців.

Період Другої світової війни

Друга світова війна залишила масу руїн та братських могил. Місто було двічі окуповано. У грудні 1941 року, після 1,5-місячної окупації, Керч було звільнено. Письменник Петро Павленко, побувавши в ті дні в Керчі, пізніше згадував:

«Коли я побачив Сталінград, він не зворушив мою уяву, так я до нього вже бачив Керч».

19 травня 1942 року місто знову захоплено німецько-фашистськими військами, а на наступний день вони окупували весь Керченський півострів. Частина бійців та командирів, що перекривали переправу радянських військ на Таманський півострів, пішла в Аджимушкайські каменоломні, перетворивши їх у підземну фортецю. В живих залишились одиниці.

Про жорстокі бої за Керч нагадують обеліски, на братських могилах воїнів, яких особливо багато вздовж узбережжя Керченської протоки, пам'ятники, вулиці, що названі іменами героїв, у тому числі і керчан, що боролися за рідне місто.

14 вересня 1973 р. місто удостоєне звання «Міста-героя» з врученням Ордену Леніна і медалі Золота Зірка.

Тут також є меморіальний комплекс з обеліском Слави на горі Мітридат, підземний музей та меморіал на честь захисників Аджимушкайських каменоломень, величний меморіал і музей на місці висадки Ельтигенського десанту в листопаді 1943 р.

Економіка

Нині в Керчі є 27 промислових підприємств гірничорудної, металургійної, суднобудівної, рибопереробної, легкої і харчової промисловості.

Є торговий і морський порти, поромна переправа Крим — Кавказ.

Соціальна сфера

У місті діє 28 загальноосвітніх шкіл, 27 дошкільних установ, 6 професійно-технічних училищ, 3 технікуми, НДІ «Югніро», 5 вузів; 9 клубних установ, 3 палаци культури, 2 музичних школи, 3 кінотеатри, 19 бібліотек. Медичні установи: 3 територіальних медичних об'єднання, дитяча лікарня, пологовий будинок, психоневрологічний диспансер, тубдиспансер, онкодиспансер, станції переливання крові і швидкої медичної допомоги, 9 санаторіїв, 24 будинки відпочинку. Є 2 спортивних стадіони, дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки, автошкола, спортивні секції.

Функціонують 11 туристичних фірм, 3 готелі, відділення п'яти банків. Є також міський парк відпочинку і культури, 24 зони відпочинку вздовж узбережжя.

32 творчих колективи міста названі званнями «народного» і «зразкового». Зокрема існують заслужений ансамбль народного танцю «Керчанка», зразково-художній ансамбль скрипалів, оркестр популярної і джазової музики, учбово-виховний комплекс «Ліцей мистецтв», у який входять 6 колективів.

Найвідоміші пам'ятки історії і культури

Церква Івана Предтечі (Керч)

Єні-Кале. Брама і південно-західна вежа

• Залишки античних боспорських міст,
• Царський і Мелек-Чесменський кургани,
• Церква Іоанна Предтечі VIII—IX століть. Найдавніший у Східній Європі наземний християнський храм, що зберігся до наших днів.
• Меморіальні комплекси Аджимушкайських каменоломень і в селищі Ельтиген,
• Картинна галерея,
• Історичний музей,
• Гора Мітрідат із Великими мітрідатськими сходами, Oбеліском Слави і Вічним вогнем,
• Фортеця Єні-Кале,
• Фортеця Керч.

Персоналії

• Балатуків Алі-Бей — підполковник Армії Української Народної Республіки.
• Липа Іван Львович — видатний український громадський та військовий діяч.
• Доренко Сергій Леонідович — російський тележурналіст.
• Єфросиніна Марія Олександрівна — українська телеведуча.
• Уляна Лопаткіна — народна артистка Росії, балерина, солістка Маріїнського театру.
• Альона Свиридова — російська співачка.

Посилання

• Подорож по Криму і Кубані. Керч
• Керч місто-герой
• Інформаційний портал про Керч (рос.)
• Стаття «Керчь» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)