Автономна Республіка Крим
| Автономна Республіка Крим | |
|---|---|
 |
 |
| Герб АР Крим | Прапор АР Крим |
| Гімн АР Крим | |
 |
|
| Основні дані | |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 12 лютого 1991 року |
| код КОАТУУ: | 01000 |
| Населення: | ▲ 1 965 711 (на 1.04.2013) |
| Площа: | 26081 |
| Густота населення: | 75.2 |
| Телефонні коди: | +380-65 |
| Столиця: | Сімферополь |
| Райони: | 14 |
| Міста: республіканського значення |
11 5 |
| Райони в містах: | 3 |
| Смт: | 56 |
| Села: | 907 |
| Селища: | 49 |
| Селищні ради: | 38 |
| Сільські ради: | 243 |
| Номери автомобілів: | AK |
| Інтернет-домени: | crimea.ua; cr.ua |
 |
|
| Республіканська влада | |
| Рада міністрів: | 95005, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13 |
| Верховна рада АРК: | 95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 18 |
| Веб-сторінка: | ВР АР Крим |
| Прем'єр-міністр: | Могильов Анатолій Володимирович |
| Рада: | Верховна Рада Автономної Республіки Крим |
| Голова ВР: | Константинов Володимир Андрійович |
Автоно́мна Республі́ка Крим (рос. Автономная Республика Крым, крим. Qırım Muhtar Cumhuriyeti) — адміністративна одиниця на півдні України, розташована на Кримському півострові між 44°23’ і 46°15’ північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи.
На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході — Азовського морів, що належать до басейну Атлантичного океану.
Півострів приблизно однаково віддалений від екватора і Північного полюсу.
Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом, східний — Керченським.
На півночі Крим з'єднаний 7-кілометровим Перекопським перешийком та 700-метровим на косі Арабатська стрілка із сусідньою Херсонською областю, на південному заході межує із містом державного значення Севастополь, морем на сході — із Краснодарським краєм Російської Федерації.
Територією республіки проходить державний кордон України довжиною 821 км.
Зміст |
Географія [ред.]
Дивись також статтю Кримський півострів
Територія [ред.]
Територія — 26 861 км².
Протяжність: із заходу на схід — 360 км (інші дані — 325 км), з півночі на південь − 180 км (інші дані — 200 км).
Рельєф [ред.]
Кримський півострів відрізняється різноманітністю природних ландшафтів. Північну його частину займає степ, південні райони — покриті лісами Кримські гори. Гірська система протягнулася трьома пасмами від Севастополя до Феодосії. Найбільші висоти — у межах Головного, або Південного, пасма. Тут знаходиться найвища гірська вершина Кримського півострова — гора Роман-Кош (1545 м).
Водоймища [ред.]
Річки Криму маловодні. Найважливіші — Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир. На річці Салгир розташоване Сімферопольське водосховище. У північній частині півострова — Північно-Кримський канал, вода в який надходить із Дніпра. На півночі Криму є багато солоних озер: озер — Сакське, Акташське, Тобечицьке, Чокрацьке, Красне, Айгульське.Вони мілкі, неглибокі і часто пересихають влітку. Концентрація солі в деяких з них(особливо в Перекопському та Сиваші)досягає 200–240%. Їхня вода має солі багатьох хімічних елементів, таких як:натрій, калій, олово та бром і завдяки цьому використовується в галузях хімічної промисловості. Для прикладу, на сиваській ропі працює Червоно-перекопський бромний завод. Інші солоні озер криму- Донузлав і Сасик- завдяки підвищеній мінералізації використовуються для лікування різних захворювань(особливо захворювань шкіри, суглобів та опорно-рухового аппарату).
Клімат [ред.]
У північній частині Криму клімат помірно теплий. Зима м'яка, літо спекотне. Середня температура липня +24 °C, січня +1,5 °C. На південному березі Криму клімат середземноморський: дуже тепле літо і м'яка зима. Середня температура липня +25 °C, січня +4 °C. Клімат Криму займає прикордонне положення між помірним і субтропічним географічними поясами, що сприяє м'якому клімату півострова та великій кількості годин сонячного світла (2180–2470 годин на рік).
Природні ресурси [ред.]
Населення [ред.]
Автохтонним (корінним) населенням Кримського півострову були кімерійці. Національний склад населення Криму багато разів змінювався. Корінними себе в Криму вважають кримські татари, караїми, уруми.[1]
Інше населення Криму — то емігранти в другому та третьому поколіннях та переселенці з інших країн колишнього СРСР. Загальна чисельність наявного населення Автономної Республіки Крим, за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., складала 2033,7 тисяч чоловік. Чисельність міського населення 1274,3 тисяч чоловік, або 62,7%, сільського 759,4 тисяч осіб, або 37,3%. Кількість чоловіків в автономії склала 937,6 тисяч, або 46,1%, жінок 1096,1 тисяч, або 53,9%.
Загальна чисельність постійного населення Автономної Республіки Крим складала 2024,0 тисяч чоловік, зокрема чоловіків 931,4 тисяч, або 46,0%, жінок 1092,6 тисяч, або 54,0%. Міське населення становить 1258,7 тисяч чоловік, або 62,2%; сільське 765,3 тисяч чоловік, або 37,8%.
Особливістю складу населення Автономної Республіки Крим є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001, на території АРК проживали представники понад 125 національностей і народностей (росіяни — 59%, українці — 24%, кримські татари — 12%).
Національний склад населення Криму в 1897 році.[2]
| Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|
| Кримські татари | 194 294 | 35,55% |
| Росіяни | 180 963 | 33,11% |
| Українці | 64 703 | 11,84% |
| Німці | 31 590 | 5,78% |
| Євреї | 24 168 | 4,42% |
| Греки | 17 114 | 3,13% |
| Вірмени | 8 317 | 1,52% |
| Болгари | 7 450 | 1,36% |
| Поляки | 6 929 | 1,27% |
| Естонці | 2 176 | 0,40% |
| Білоруси | 2 058 | 0,38% |
| Турки | 1 787 | 0,33% |
| Молдавани | 272 | 0,05% |
| Інші | 4 771 | 0,87% |
| Разом | 546 592 | 100% |
Національний склад населення Автономної Республіки Крим станом на 2001 рік[3]
| № | Національність | Кількість осіб | Відсоток до загальної кількості |
|---|---|---|---|
| 1 | Росіяни | 1 180 441 | 58,32% |
| 2 | Українці | 492 227 | 24,32% |
| 3 | Кримські татари | 243 433 | 12,03% |
| 4 | Білоруси | 29 285 | 1,45% |
| 5 | Татари | 11 090 | 0,55% |
| 6 | Вірмени | 8 769 | 0,43% |
| 7 | Євреї | 4 515 | 0,22% |
| 8 | Поляки | 3 879 | 0,19% |
| 9 | Молдавани | 3 761 | 0,19% |
| 10 | Азербайджанці | 3 748 | 0,19% |
| 11 | Інші | 42 908 | 2,12% |
| Разом | 2 024 056 | 100% |
Найбільші міста: Алушта, Бахчисарай, Джанкой, Євпаторія, Керч, Сімферополь, Судак, Феодосія, Ялта (кримське місто Севастополь має окремий статус у складі України).
| Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч за даними Держкомстату[4][5] |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Історія [ред.]
- Найдавніше відоме населення гірської частини та південного узбережжя Криму — таври.
- З XII ст. до н. е. степовий Крим населяли кімерійці.
- VIII–IV ст. до н. е. — Проникнення в Крим грецьких колоністів, заснування Херсонеса (V ст. до н. е.), Степова частина півострова заселяється скіфами.
- III–II ст. до н. е. — Центр скіфської держави під тиском сарматів зі сходу переміщується з Придніпров'я до Криму. Столиця — Неаполь Скіфський (на території нинішнього Сімферополя).
- 63 рік до н. е.. — Понтійське царство завойоване Римською імперією, кримські міста переходять під контроль римлян. Початок панування Римської імперії в Криму.
- 257 рік — Підпорядкування Криму готам, знищення Скіфської держави.
- 375 рік — Нашестя гунів, розгром ними Боспорського царства.
- IV–V століття — поступове відновлення влади Римської (Візантійської) імперії над гірською частиною Криму. Уцілілі після навали гунів готи беруть владу Візантії.
- Кінець VII — століття майже весь Крим, окрім Херсонеса, що залишився під владою Візантії, захоплюють хозари.
- XIII століття — ослаблення влади Візантії. Частина її володінь переходить до Генуї, частина стає самостійним князівством Готія (Феодоро).
- 1239 — завоювання Криму монгольським військом хана Бату. Степовий Крим разом з сусідніми землями Великого князівства Руського потрапляє у підданство до царства Ординського.
- XIV — сер. XV століття — війни генуйців з князівством Феодоро за землі південного берегу Криму.
- 1441 — утворення незалежного Кримського Ханства.
- 1475 — Османське військо під командуванням паші Гедіке Ахмеда завойовує володіння Генуї та князівство Феодоро. Кримське ханство визнає верховну владу султану Осаноської держави як халіфа ісламської умми.
- 1783 — Крим анексований й включений до складу Російської імперії.
- 1853–1856 — Кримська війна (Східна війна).
- 1917–1920 — Громадянська війна. На території Криму кілька разів змінюють один одного уряди «білих» і «червоних».
- 18 жовтня 1921 — утворено Автономну Кримську Радянську Соціалістичну Республіку в складі РРФСР.
- 1941–1944 — окупація Криму нацистською Німеччиною та Румунією.
 Зовнішні відеофайли |
|
|---|---|
 |
Крим. Квітень 1942 року |
- 1944 — депортація кримськотатарського народу (18 травня), вірмен, болгар і греків (26 червня)
- 1945 — скасування автономії, створення Кримської області.
- 1948 — указом Президії ВС РРФСР місто Севастополь виділено в окремий адміністративно-господарський центр (місто республіканського підпорядкування).
- 19 лютого 1954 — Кримську область передано зі складу РРФСР до складу УРСР. Передачу приурочено до святкування 300-річчя Переяславської Ради. Місто Севастополь, як місто республіканського підпорядкування, передано не було.
- 1978 — прийнято конституцію УРСР, що в ній місто Севастополь вказано як місто республіканського підпорядкування УРСР.
- 12 лютого 1991 — за результатами всекримського референдуму (відбувся 20 січня 1991), що бойкотували кримські татари, Кримська область перетворена в Кримську АРСР у складі УРСР
Адміністративно-територіальний устрій [ред.]
Республіка включає 14 адміністративних районів, 11 міст республіканського підпорядкування, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Сімферополь.
1 — Не входить до складу АРК, бо Севастополь є містом зі спеціальним статусом.
Економіка [ред.]
Соціально-гуманітарна сфера [ред.]
Історико-культурний потенціал [ред.]
На державний облік узято (з урахуванням м. Севастополя) 1004 пам'ятки архітектури та містобудування (з них 216 — національного значення), 7227 пам'яток археології (з них — 21 національного значення), 3861 пам'ятка історії (з них — 13 національного значення), 520 пам'яток монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць (міста і селища міського типу) включено 29 населених пунктів: Алупка, Алушта, Армянськ, Балаклава, Бахчисарай, Білогірськ, Гаспра, Гурзуф, Євпаторія, Інкерман, Керч, Коктебель, Кореїз, Лівадія, Масандра, Новий Світ, Ореанда, Партеніт, Саки, Севастополь, Сімеїз, Сімферополь, Старий Крим, Судак, Форос, Феодосія, Чорноморське, Щебетовка, Ялта.[6]
У Криму багато пам'яток архітектури зі змішаними стилями Близького Сходу, Візантії, Вірменії.
Музеї та заповідники Криму:
- Кримський республіканський краєзнавчий музей
- Сімферопольський художній музей
- Лівадійський музей-палац
- Будинок-музей А. П. Чехова
- Кримськотатарський музей мистецтв
- Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник
Див. також Музеї Криму
На території сучасного Сімферополя у ІІІ столітті до н. е. — IV столітті н. е. знаходилася столиця Скіфської держави — Неаполь Скіфський. Серед визначних пам'яток:
- Парк «Салгірка» (XVIII ст.)
- Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
- Ляльковий театр і філармонія
- Кримський краєзнавчий музей
- Художній музей
Над Алупкою височіє одна з найпривабливіших гір Криму — Ай-Петрі. У місті розташований один з найкращих палаців і парків України — Воронцовський палац і парк 1830–1846 років.
У Бахчисараї збереглися:
- Ханський палац (XVI-XVIII століть). У приміщенні палацу — Бахчисарайський історико-археологічний музей.
- Успенський печерний монастир (VII-XIX століть). У комплексі монастиря — вирубана у скелі Успенська церква VIII століття при дорозі Чуфут-Кале.
- Мечеть Тохтали-Джамі 1707 року.
- Фортеця і печерне місто Чуфут-Кале (Х-XVIII століть).
Ялта із сусідніми селищами і містами є найбільшим всесвітньо відомим курортом Криму. Туристів приваблюють:
- «Ластівчине гніздо» 1911–1912 років
- Вірменська церква 1909–1917 років
- Палац 1831–1836 років
- Полікурівський пагорб — місце поховання визначних діячів історії і культури
- Палацовий комплекс XIX-ХХ століть у Лівадії на схилі гори Могабі
Феодосія заснована у VI столітті до н. е. Найцікавіші об'єкти туризму:
- Вірменська церква Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла (1408 рік)
- Генуезька фортеця (XIV століття)
- Міська фортеця (XIV століття)
- Феодосійський краєзнавчий музей
- Музей Олександра Гріна
- Картинна галерея Айвазовського
Культура [ред.]
В автономії діють 682 клуби та будинки культури, 855 бібліотек, 18 музеїв, школи естетичного виховання дітей тощо. Працюють 6 театрів, серед них відомий в Україні та за її межами Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр. Набули широкої популярності мистецькі фестивалі та конкурси «Кореада», «У Чорного моря», «Зірки планети», «Артековські зорі».
Освіта та наука [ред.]
Дитячі садки [ред.]
В Автономній Республіці Крим налічується 655 дошкільних закладів. Дошкільні заклади відвідують майже 37 тисяч дітей.
Середня освіта [ред.]
Сформована в автономії мережа навчально-виховних закладів задовольняє потреби населення у формах, профілях та мовах навчання.
Середню обов'язкову освіту забезпечують 641 денна загальноосвітня школа різного типу і форм власності, в яких навчається більше 274 тисяч учнів. Серед загальноосвітніх шкіл майже 71% складають школи I-ІІІ ступенів, які дозволяють одержати повну середню освіту за місцем проживання більше 82% учнів.
В Автономній Республіці Крим працюють 8 гімназій, 10 ліцеїв, 54 навчально-виховних комплекси.
Професійна освіта [ред.]
Професійну освіту молоді надають 30 професійно-технічних училищ, в яких навчається 17,3 тисячі учнів. Навчання ведеться за різними профілями.
Підготовку кадрів вищої кваліфікації здійснюють 14 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, де навчається більше 52 тисяч студентів. Щорічно вони готують близько 9 тисяч фахівців різноманітного профілю. Підготовку молодших спеціалістів здійснюють 24 вищих навчальних заклади І-ІІ рівнів акредитації, в яких навчається більше 15 тисяч студентів та щорічно випускається біля 4 тисяч фахівців для промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, охорони здоров'я, освіти тощо.
Наука [ред.]
У Криму здійснюють науково-технічну та дослідницьку діяльність 45 різних науково-дослідних, проектних та конструкторських інститутів і бюро, дослідних станцій, самостійних наукових відділів та філій, основним видом діяльності яких є науково-технічна та дослідницька діяльність, у тому числі:
5 вищих навчальних державних закладів:
- Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського [1], [2]
- Кримський інженерно-педагогичний університет [3]
- Національна академія природоохоронного і курортного будівництва
- Кримський державний медичний університет ім. Георгієвського
- Керченський державний морський технологічний університет
- Кримський державний аграрно-технічний університет
- 20 самостійних науково-дослідних організацій
- 5 самостійних конструкторських організацій
- 2 проектні та проектно-дослідницькі організації
Медичні установи [ред.]
Система охорони здоров'я Автономної Республіки Крим представлена широкою мережею обласних, міських та районних лікарень, діагностичних центрів, спеціалізованих клінік та амбулаторій, станцій та відділень «швидкої допомоги», інших медичних закладів.
Населення автономії обслуговують 8,37 тисяч лікарів та 18,8 тисяч середніх медпрацівників. Ліжковий фонд становить 18,4 тисяч ліжок.
Щорічно в поліклінічних закладах реєструється 18,5 мільйонів лікарняних відвідувань, у стаціонарах проліковано біля 373 тисяч осіб.
В Автономній Республіці Крим функціонує 21 спеціалізований центр, в яких застосовуються найсучасніші медичні технології. Серед них такі відомі центри, як республіканський діагностичний, нейрохірургічний, кардіологічний, опіковий, онкологічний тощо.
Спорт [ред.]
В автономії функціонують 51 стадіон, 21 плавальний басейн, більше 700 спортивних залів. У 203 дитячо-юнацьких спортивних школах займається 20 тисяч дітей та учнівської молоді.
Галерея [ред.]
-
Палац Олександра III. Масандра
-
Великий каньйон Криму
-
Кримські гори складені переважно осадовими породами. Район неподалік Ялти.
Див. також [ред.]
Виноски [ред.]
- ↑ История Крыма с древнейших времен до наших дней // Колектив авторів. «Атлас-компакт», Симферополь, 2005
- ↑ Розрахунки базуються на даних по 5 повітах та двох містах за: «Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. т. I. Общий свод по Империи результатов разработки данных Первой Всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. С.-Петербург, 1905.»
- ↑ «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України
- ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2011 по січень 2012 року
- ↑ Історико-культурні заповідники України. Довідник
Посилання [ред.]
- Кримський блог кореспондентів Російської та Української служб Бі-Бі-Сі
- Сайт Верховної Ради Криму
- Довідник поштових індексів Криму
- Сергійчук В. Український Крим. — К.: Українська Видавнича Спілка. — ISBN 999-7060-25-Х
- Часи підкорення Криму // Український тиждень, № 6 (171), 11.02.2011
|
||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||
|
||||||||
|
|||||||||||
