Напівпустеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зони напівпустель у світі

Напівпусте́ля — тип ландшафту, що формується в умовах аридного клімату, в якому сполучаються елементи степових та пустельних ландшафтів.

Напівпустелі зустрічаються в помірних, субтропічних і тропічних поясах Землі і утворюють природну зону, розташовану між степовою зоною на півночі і пустинною зоною на півдні. У помірному поясі напівпустелі протягуються суцільною смугою із заходу на схід Азії від Прикаспійської низовини до східної межі Китаю. У субтропіках напівпустелі широко поширені на схилах плато, плоскогір'їв і нагір'їв. У тропіках напівпустелі займають великі простори в Африці. На південь від Сахари знаходиться зона Сахель, для якої характерні ландшафти запустеленої савани.

Ґрунти напівпустелі[ред.ред. код]

Ґрунти, що утворюються в сухому і напівсухому кліматі, багаті солями, оскільки атмосферні опади нечисленні і солі затримуються в ґрунті. Активне ґрунтоутворення можливе лише там, де ґрунти отримують додаткову вологу з річок або підземних вод. В порівнянні з атмосферними опадами, підземні і річкові води там набагато солоніші. Через високу температуру велике випаровування, в ході якого ґрунт висихає, а розчинені у воді солі кристалізуються.

Високий вміст солей обумовлює лужну реакцію ґрунту, до якої рослинам доводиться пристосовуватися. Більшість культурних рослин такі умови не переносять. Особливо шкідливі натрієві солі, оскільки натрій перешкоджає утворенню зернистої структури ґрунту. Внаслідок цього ґрунт перетворюється на щільну безструктурну масу. Крім того, надлишок натрію в ґрунті перешкоджає фізіологічним процесам і живленню рослин.

Будова засолених ґрунтів примітивна. Горизонт накопичення органічної речовини (гумусовий шар) ледве помітний, особливо розвинений збагачений солями іллювіальний шар і материнська порода. Сухі ґрунти мають світле забарвлення, тому їх горизонти, на відміну від вологих солончакових ґрунтів, важко помітні.