На вістрі меча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На вістрі меча
рос. На острие меча
Жанр історичний фільм
Режисер Олександр Павловський
Сценарист Борис Крижанівський
Юрій Новіков
Євген Шерстобитов
У головних
ролях
Олександр Соловйов
Іван Миколайчук
Ольга Кузнецова
Олександр Дем'яненко
Віктор Павлов
Оператор Володимир Панков
Композитор Максим Дунаєвський
Художник Леонід Розсоха
Кінокомпанія Одеська кіностудія
Тривалість 81 хв
Мова російська
Країна  УРСР
СРСР СРСР
Рік 1986
IMDb ID 0272205

«На вістрі меча» (рос. На острие меча) — радянський художній фільм, знятий у 1986 році режисером Олександром Павловським. В основі сюжету — події 1920-х років.

Сюжет[ред. | ред. код]

В руки чекістів потрапляють особисті речі ватажка групи, яка намагалася влаштувати провокацію на західному кордоні. Це — колишній генерал-хорунжий Турчин (прототип — Юрко Тютюнник). До групи входила дочка його друга Наталка Стороженко. Під підозру в співучасті бандитам потрапляє і Сашко Ковальчук, що служив під керівництвом Турчина до Лютневої революції.

До Києва прибувають Наталка і агент Турчина Корбач, колишній жандармський ротмістр. Вкрадений чемодан їм повертає Ковальчук, який дає зрозуміти, що не тільки знає про мету їхнього прибуття, але і сам частково розділяє її, так як нібито є членом контрреволюційного Всеукраїнського Визвольної центру, за що і вигнаний з ГПУ. Ковальчук однаково легко уникає стеження і знаходить конспіративну квартиру візитерів. Наталка запрошує Ковальчука проводити її за кордон. На території Польщі його незабаром заарештовують люди полковника Чубоцького, що видають себе за агентів Дефензива, але йому вдається переконати полковника в істинності своїх намірів.

В цей час, після відмови представника французької місії у будь-якій допомозі, крім матеріальної, розчарований Петлюра виїжджає в Париж. Соратник Турчина, Дорошенко, радить прийняти пропозицію Ковальчука відвідати Україну. Турчин вирішує відправитися сам, що цілком влаштовує чекістів. Турчин приїжджає в Україну. Його задовольнила інспекція облаштованого чекістами «табору бойовиків». Але візит в рідне село змусив задуматися про марність спроб здолати владу, за яку стоїть весь народ. У Львові Чубоцький заарештовує Дорошенко, захоплює архіви петлюрівського підпілля і посилає Корбача вбити Турчина. Ковальчуку доручено перехопити архів щоб уникнути попадання його до іноземних держав. При вилученні паперів присутня Наталка, яка, дізнавшись про справжні причини загибелі батька, вбиває Чубоцького. Турчина в Києві закриває собою від замаху Корбача чекіст, який видавав себе за бойовика-націоналіста. Турчин, що остаточно розчарувався в подальшій боротьбі, йде здаватися в губернське ГПУ. Ковальчук та Наталка перевозять архів підпілля на радянську територію під виглядом пакувального паперу. Від своїх товаришів вони дізнаються про те, що Турчин звернувся до своїх колишніх соратників з пропозицією про здачу.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]