Нетопир пігмей
| Нетопир пігмей | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Pipistrellus pygmaeus (Leach, 1825) |
||||||||||||||||
|
|
Нетопир пігмей, Pipistrellus pygmaeus (Leach, 1825) — ссавець з родини лиликові (Vespertilionidae) ряду лиликоподібні (Vespertilioniformes), один з видів роду нетопир (Pipistrellus), вид-двійник нетопира-карлика (Pipistrellus pipistrellus).
Зміст |
пігмей — двійник карлика [ред.]
Вид кажанів, що описаний лише два десятиліття тому. В Україні вперше виявлений на Ніжинщині весною 2000 року. Нетопир пігмей є видом-двійником з групи "малих" нетопирів (Pipistrellus pipistrellus s. lato), до якої входять два види:
- Pipistrellus pipistrellus (Schreber, 1774) — нетопир карлик
- Pipistrellus pygmaeus (Leach, 1825) — нетопир пігмей
Морфологічні відмінності між ними вкрай незначні, проте види добре відрізняються за молекулярно-генетичними даними. У теренових умовах види розрізняють за двома системами ознак:
- дистанційно — за частотами ультразвукових сигналів, які у пігмея на 10 кГц вищі (бл. 55 кГц) порівняно з нетопиром карликом (бл. 45 кГц)
- в руках — за низкою дрібних ознак забарвлення і опушеності окремих частин (писочок, козелки, пеніс), але найкраще (хоча й не 100-відсотково) — за жилкуванням крил на ділянці плагіопатагію між передпліччям і 5-м пальцем.
Поширення [ред.]
Цей вид широко поширений по Європі та в прилеглих регіонах. В Україні — один з 4-х видів нетопирів, відомий тепер з усіх регіонів країни. Більшість знахідок походить з північних і східних областей. У період міграцій зустрічається й на півдні, зокрема і в Криму.
Охорона [ред.]
Як і всі види європейських кажанів, охороняється згідно з угодою EUROBATs, підписаною і Україною. 2009 року вид внесено до Червоної книги України (категорія "неоціненний"), щоправда під вернакулярною назвою іншого виду ("нетопир-карлик"), проте з науковою назвою Pipistrellus pygmaeus[2].
Джерела [ред.]
- ↑ Загороднюк І. Біогеографія криптичних видів ссавців Східної Європи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Випуск 17. — С. 5–27.
- ↑ Pipistrellus pygmaeus в "Червоній книзі України" видання 2009 р.
- Mayer F., von Helversen O. Sympatric distribution of two cryptic bat species across Europe // Biological Journal of the Linnean Society. — 2001. — Vol. 74, Is. 3. — P. 365–374.
- Загороднюк І., Негода В. Нетопири: Pipistrellus та Hypsugo // Міграційний статус кажанів в Україні. — Київ, 2001. — С. 65–72. — (Novitates Theriologicae, pars 6).
- Pipistrellus pygmaeus в базі даних МСОП
