Лиликоподібні

Лиликоподібні (Vespertilioniformes) — ряд ссавців з надряду Пеґасофери (Pegasoferae). Ряд відомий також як Рукокрилі (Chiroptera) і об'єднує дві групи — кажанів і криланів. За числом сучасних видів (бл. 1000) серед ссавців поступається тільки ряду мишоподібних.

Назви

Назва Vespertilioniformes пов'язана з назвою типового роду Vespertilio (лилик) та назвою типової родини Vespertilionidae (лиликові). Назва Chiroptera є описовою і пов'язана зі словами «рука» (chiero) та «крило» (ptera). Оскільки в Україні і загалом у Європі поширені переважно «малі рукокрилі» з родини Vespertilionidae, яких називають кажанами, то назви «рукокрилі» і «кажани» за своїм обсягом у мірилі фауни України виявляються однаковими і тому сприймаються як синоніми (у тому числі й в українській вікіпедії). Назву «кажани» коректно застосовувати тільки для позначення «малих рукокрилих» (Microchiroptera).

Раніше для позначення рукокрилих в Україні та інших країнах використовували назви, що згодом стали власними назвами окремих родів: пергач, лилик, нічниця, нетопир та ін. У незоологічній літературі (переважно російськомовній і радянських часів) часто вживали асоціативну назву «летючі миші», проте лиликовидні не мають жодного стосунку до ряду мишеподібні (Muriformes) загалом або родини мишевих (Muridae) зокрема.

Ключові ознаки

Одна з найбільш спеціалізованих груп ссавців, більшість ознак якої пов'язана з пристосуваннями до активного польоту.

• розвинена передня кінцівка з видовженими метакарпаліями і фалангами
• крилова болона («перетинка»), яка включає
  • дактилопатагій (між пальцями),
  • плагіопатигій (між передньою і задньою кінцівкою),
  • уропатагій (охоплює хвіст, є не у всіх),
• розвиток кіля тощо.

Систематика

Взаємини з іншими рядами

Близькими до лиликоподібних рядами ссавців є Кагуаноподібні, або шерстокрили (Cynocephalidae), та примати (Primates), з якими їх об'єднують у надряд Архонт (Archonta). Нерідко рукокрилих включають до надряду Пеґасофери (Pegasoferae) разом з рядами Непарнокопитні (Perissodactyla), Хижі (Carnivora), Ластоногі (Pinnipedia), Панґоліни (Pholidota). В останніх оглядах з систематики ссавців рукокрилих відносять до надряду лавразіотерій.

Класифікації ряду

Лиликоподібних (рукокрилих) звичайно поділяють на два підряди:

• Кажани, або лиликовиді, інколи як «малі рукокрилі» (Microchiroptera), переважно комахоїдні рукокрилі, здатні до ехолокації;
• Крилани, або крилановиді, інколи як «великі рукокрилі» (Macrochiroptera) фруктоїдних рукокрилих (типовий представник — «летюча лисиця»).

• 

  Крилан маріанський (Pteropus mariannus)

• 

  Ацеродон чубатий (Acerodon jubatus)

• 

  Нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus)

• 

  Вухань австрійський (Plecotus austriacus)

За іншими класифікаціями, ствердженими на основі молекулярних порівнянь, ці два підряди дещо перегруповані і наводяться під назвами «інь-рукокрилі» і «янь-рукокрилі» (назви запропоновані 1984 р. у праці Карла Купмена і нещодавно підтримані в низці «молекулярних» класифікацій, напр.):

• Yangochiroptera (~ Microchiroptera, без трьох вказаних нижче родин)
• Yingochiroptera (~ Macrochiroptera + три названі нижче родини)

Ця зміна класифікації викликана більшою родинністю Rhinopomatidae, Rhinolophidae та Megadermatidae з криланами, ніж з кажанами; родини Emballonuridae і Nycteridae, навпаки, перенесені з Macrochiroptera у Yangochiroptera. Відомі також інші, «об'єднавчі» види класифікацій, зокрема й представлена нижче.

Пізніше для Yangochiroptera була запропонована уніфікована назва Vespertilioniformes (Hutcheon, Kirsch, 2006), але щоби обійти її преокупацію (Vespertilioniformes Zagorodnjuk, 1998), запропонували вважати її описаною одночасно з назвою родини як «Vespertilioniformes Gray, 1821». Тоді ж для Yangochiroptera була запропонована уніфікована і типіфікована назва Pteropodiformes.

Загалом відомо близько 1000 видів лиликоподібних, абсолютна більшість яких відноситься до підряду лиликовидих.

Ряд в фауні України

У обсязі фауни України класифікація рукокрилих виглядає так:

• ряд Vespertilioniformes (= Chiroptera) — лиликоподібні (= рукокрилі)
  • підряд Pteropodimorpha (= Yingochiroptera) — крилановиді (= крилани)
    • родина Rhinolophidae — підковикові (= підковоноси)
  • підряд Vespertilionimorpha (= Yangochiroptera) — лиликовиді (= кажани)
    • родини Vespertilionidae — лиликові (= лилики)

Найвідомішими представниками ряду у складі фауни України є пергачі та нетопири, які часто оселяються в будівлях людей і можуть залітати у кімнати через відкриті вікна, особливо під час полювання за комахами.

Таксономія

Ряд Chiroptera (Blumenbach, 1779)

• Підряд Megachiroptera (Dobson, 1875)
  • • • Родина Pteropodidae (Gray, 1821)
• Підряд Microchiroptera (Dobson, 1875)
  • • • • †Рід Afropterus (Lavocat, 1961)
      • †Родина Archaeonycteridae (Revilliod, 1917)
      • †Родина Hassianycterididae (Habersetzer & Storch, 1987)
      • †Родина Icaronycteridae (Jepsen, 1966)
      • †Родина Palaeochiropterygidae (Revilliod, 1917)
      • †Родина Philisidae (Sigé, 1985)
      • †Родина Tanzanycterididae (Gunnell et al., 2003)
  • Інфраряд Yinochiroptera (Van den Bussche & Hoofer, 2004)
    • • Родина Craseonycteridae (Hill, 1974)
      • Родина Hipposideridae (Lydekker, 1891)
      • Родина Megadermatidae (Allen, 1864)
      • Родина Nycteridae (Van der Hoeven, 1855)
      • Родина Rhinolophidae (Gray, 1825) — підковикові
      • Родина Rhinopomatidae (Geoffroy Saint-Hilaire, 1813)
  • Інфраряд Yangochiroptera (Van den Bussche & Hoofer, 2004)
    • • Родина Cistugidae (Lack et al., 2010)
      • Родина Emballonuridae (Gervais, 1856)
      • Родина Furipteridae (Gray, 1866)
      • Родина Miniopteridae (Dobson, 1875)
      • Родина Molossidae (Gervais, 1856)
      • Родина Mormoopidae (Saussure, 1860)
      • Родина Mystacinidae (Dobson, 1875)
      • Родина Myzopodidae (Thomas, 1904)
      • Родина Noctilionidae (Gray, 1821)
      • Родина Natalidae (Gray, 1866)
      • Родина Phyllostomidae (Gray, 1825)
      • Родина Thyropteridae (Miller, 1907)
      • Родина Vespertilionidae (Gray, 1821) — лиликові

Таксономічна таблиця написана на основі:
Kenneth David Rose The beginning of the age of mammals. — JHU Press, 2006. — С. 158. — ISBN 0801884721

Дослідження

У Європі координацією досліджень і моніторингу популяцій рукокрилих займається EUROBATs. В Україні дослідження кажанів ведуть зоологи з Українського теріологічного товариства НАН України, актив яких об'єднаний в Український центр охорони кажанів.

Див. також

• Хіроптерологія

Література

• Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera // Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Том 1: Ссавці, випуск 1. — С. 229–446.
• Hutcheon J. M., Kirsch J. A. W. A moveable face: deconstructing the Microchiroptera and a new classification of extant bats // Acta Chiropterologica. 2006. Vol. 8. N 1. P. 1-10.
• Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Том 4. — С. 5-20.
• ряд Chiroptera: Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4.
• The Status and Distribution of European Mammals
• Сайт європейського теріологічного товариства
• Сайт EUROBATs
• Сайт Українського центру охорони кажанів
• 2011 — рік кажана у Європі (на сайті Українського теріологічного товариства НАН України)