Новомлинська сотня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новомлинська сотня
Основні дані
Полк: Ніжинський
Утворена: 1653
Ліквідована: 1782
Населені пункти
Центр: Нові Млини
Кількість містечок: 1 (1780)
Кількість слобід: 1 (1780)
Кількість сіл: 7 (1780)
Сотенна влада
Сотники

Новомлинська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Новгородського, Ніжинського і Глухівського полків Гетьманщини. Створена 1653 року. Центр сотні — містечко Нові Млини (нині — село в Борзнянському районі Чернігівської області).

Історія[ред. | ред. код]

Одна з засеймських сотень. Утворилася у складі Новгородського полку. Після його ліквідації у 1654 році увійшла до Ніжинського полку. Була «віддана на військову музику», тобто утримувала гетьманський оркестр у 5 трубачів, 2 сурмачі й 1 довбиша. Військовою музикою керував спеціальний отаман. Музикам платили одягом, борошном, давали трохи грошей.

Протягом 1663—1665 років перебувала у складі Глухівського полку, у 1665—1668 року знову стала частиною Ніжинського полку.

У 1668 році короткий час була у складі відновленого Новгородського полку, з кінця 1668 року і до ліквідації у 1782 році —знову у Ніжинському полку. Після скасування сотні її територію включили до Коропського повіту Новгород-Сіверського намісництва.

Сотники[ред. | ред. код]

  • Лаврін Васильович (1654)
  • Павло Михайлович (1661)
  • Іван Євтушенко (1669)
  • Йосип Матвієнко (1671)
  • Павло Михайлович (1672)
  • Степан Федорович (1672—1674)
  • Кіндрат Семенович (1676)
  • Олексій Семенович (1683)
  • Григорій Самойленко (1685—1708)
  • Григорій Шишкевич (1708—1722)
  • Кирило Троцький (1722—1727)
  • Іван Шишкевич (1728—1736)
  • Петро Моцарський (1734, нак.)
  • Михайло Греківський (1735, нак.)
  • Леонтій Тетельський (Метельський) (1736, 1737, нак.)
  • Іван Шишкевич Старший (1744—1750)
  • Іван Шишкевич Молодший (1751—1773)
  • Осип Грушневський (1782)

Населені пункти[ред. | ред. код]

В матеріалах Рум'янцевського опису 1765-1769 pp. в складі сотні відсутнє село Рижки, але є Троцьківський хутір.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959
  • Gajecky G. The Cossack Administration of the Hetmanate. — Vol. 1-2. — Cambridge, Mass., 1978. — Р. 164—166, 537.
  • Кривошея В. В. Національна еліта Гетьманщини (Персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648—1782 рр.). — Ч. 2. — К., 1998. — С. 208