Полк
Полк — назва військової частини:
1) Назва військового підрозділу у Київській Русі та Галицько-Волинській державі у другій половині IX ст. - середині XIV ст. Термін «полк» використовувався для позначення різних понять. Найчастіше вживався для окреслення слова «військо». Під полком розуміли також «народне ополчення» (на відміну від княжої дружини), окремий військовий відділ, а також військовий похід чи бій. Полк не мав постійно визначеного числа воїнів, найчастіше ця кількість становила 100—200 чол.
Полки одержували свої назви від імені князів або назв земель. Інколи полки поділявся на менші підрозділи -заступи. Кожний полк мав свій стяг — прапор. З XIV ст. термін полк вживається лише для позначення окремих військових загонів. Після переходу більшої частини українських земель до складу Великого князівства Литовського, полк формувалися за територіальним принципом з місцевого українського населення. Використовувалися для боротьби з набігами татар, а також для ведення воєнних дій проти Польщі, Московської держави, Тевтонського ордену. У другій половині 16 ст., після утворення українського реєстрового козацького війська, П. став його основною структурною одиницею. Кількість козацьких полк не була стабільною і залежала від чисельного складу і реєстру. У 1601 їх було чотири, в 1620-30-х рр. найчастіше — шість (Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський, Чигиринський, короткий час існували також Миргородський та Лубенський полк). Назва полк походила від міст чи містечок, де містилася його полкова старшина. Наприкінці 16-на поч. 17 ст. у П. нараховувалося біля 500 козаків, згодом ця кількість змінювалася, у 1620-30-х рр. вона становила біля 1000 чол.
2) У роки національно-визвольних рухів 1917—1921 рр. полк — військові формування різних видів військ (піхоти, кінноти, артилерії) в Арміях Української Народної Республіки періоду Української Центральної Ради та Директорії УНР, Збройних Силах Української Держави.
3) Військова частина різних родів військ у всіх видах Збройних Сил України з самостійним управлінням і господарством. Полки бувають механізовані, піхотні, танкові, парашутно-десантні, аеромобільні, десантно-штурмові, артилерійські, авіаційні, інженерні, зв'язку та ін. В кожному полку є штаб, 3-5 батальйонів (дивізіонів, ескадронів, рот), підрозділи бойового і матеріально-технічного забезпечення.
Більшість полків входять у з'єднання (дивізії, бригади), деякі знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні армії, головного командування.
4) Адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
|
|
|||||
