Німбарка
Шрі Німбаркачар'я (санскр. श्री निम्बार्काचार्य, англ. Sri Nimbarkacarya) — середньовічний індійський крішнаїтський теолог.
Був головним ачар'я в Кумара-сампрадаї — одній з чотирьох головних ліній вайшнавських вчителів. Відомий його коментар до «Веданта-сутри» — Париджата-саурабга-бгаш'я — де викладена доктрина відома як Двайтадвайта-вада.
За переказами, він проповідував крішнаїзм за 4500 років до пришестя Чайтан'ї Махапрабгу, однак дослідники відносять його життя і діяльність до XI[1] чи XIII століття[2]. Ачар'я Німбарка був народжений у селі Мунгера Паттан в родині відданих Аруна Ріші й Джаянті Деві і проповідував філософію відданого служіння Крішні на основі принципу одночасної єдності і відмінності (двайтадвайта-вада).[3]
Праці[ред. | ред. код]
- «Ведантапариджтасаурабха» (Аромат небесного дерева веданти) — коментар на «Брахма-сутру»
- «Сіддхантаратна» (Коштовність доктрини)
- «Дашашлокі» — десять віршів, що роз'яснюють розуміння Дживи, Ішвари та Джагата
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Радхакришнан С. Индийская философия. Том 2.
- ↑ Prof. Roma Bose, Vedanta Parijata Saurabha of Nimbarka and Vedanta Kaustubha of Srinivasa (Commentaries on the Brahma-Sutras) — Doctrines of Nimbarka and his followers, vol.3, Munishram Manoharlal Publishers, Reprint 2004
- ↑ Шрила Б. П. Пури, «Ученическая преемственность (Сампрадая)»