Обговорення:Нарбут Данило Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: AS 13 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статтю «Нарбут Данило Георгійович» створено в рамках Кіровоградсько-Черкаського тижня
(7 — 31 березня 2010 року)

У статті "Нарбут Георгій Іванович" при посиланні на цю статю написано "...відомий художник, вояк УПА,...". Судячи з цієї статті Данило Георгійович до УПА ніякого відношення не мав. Проясніть.

Ось накопав. На [1] пише "1936 репресовано на два роки, потім — війна, полон, членство в УПА", на [2] — "Одним із дієвих членів організації в ті часи був художник Данило Нарбут", [3] — "Після того, як окупаційна влада звинуватила ковельський театр в антинімецьких настроях, очолив сотню Української Повстанської Армії, воював проти фашистів та польської Армії Крайової." --AS об. 15:44, 1 жовтня 2010 (UTC)Відповісти

Зі статті УНА-УНСО[ред. код]

3 березня 1998 у віці 82 роки помер найстаріший член УНА-УНСО Данило Нарбут. Мистецька спадщина Д.Нарбута тісно пов'язана з театром, яким він захопився всупереч волі свого опікуна, відомого українського художника Федора Кричевського. В 14 років він працював у декоративній майстерні Київського оперного театру. Після двох років ув'язнення на Біломорканалі, участі у фінській кампанії обіймав посади головного художника Київського цирку, художника консультанта Київського театрального музею, працював художником у житомирському, чернівецькому та черкаському театрах. За німецької окупації разом із дружиною ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова Марією брав участь у постановці трьох п'єс у Ковелі. Після того, як окупаційна влада звинуватила ковельський театр в антинімецьких настроях, очолив сотню Української Повстанської Армії, воював проти фашистів та польської Армії Крайової.

Данило Нарбут вів свій родовід зі старовинного литовського шляхетського роду, представники якого служили у Сагайдачного та Мазепи. Впродовж свого свідомого життя вважав себе переконаним українським націоналістом. На одній зі своїх виставок він заявив, що його вступ до УНА визначився ще в дитинстві, коли 1929 року його вчительку Марію Тобілевич, дочку відомого українського драматурга, разом з усім педагогічним складом Київської трудової школи заарештували у справі Спілки визволення України.

В основі його творчості — переважно етнографічні мотиви й історичні сюжети. Шевченківську премію художник отримав за портретні серії «Сподвижники Б. Хмельницького», «Гетьмани України», а також за філософсько-історичне полотно «Страшний суд». В 1996-97 рр., за сприянням УНА-УНСО, в багатьох областях України пройшли виставки його робіт. На суд глядача були виставлені картини із серій: «На Черкаському базарі» та «Мої друзі, мої вчителі».

На відзначення сороковин з дня смерті Д Нарбута, керівництво організації з'їхалось до Черкас пом'янути свого покійного товариша і обговорити подальші плани діяльності УНА-УНСО. Було прийнято рішення (до скликання нового звітно-виборчого з'їзду) не проводити масштабних акцій, розбудовувати структури обласних організацій і діяти автономно, поки не буде обрано нове керівництво організації. 1998 рік — єдиний за всю історію УНА-УНСО, коли не було проведено масових акцій силами всієї організації.